Сільськогосподарські машини                                  (група 1)

04.04.2023; 11.04.2023
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Уроки №59; №60. Культиватор універсальний буряковий міжрядний УСМК-5,4 (У -універсальний, С - буряковий, М - міжрядний, К - культиватор, 5,4 - ширина захвату, м) призначений для грубого міжрядного обробітку ґрунту і підживлення посівів цукрових буряків та інших культур з міжряддям 45 см. Культиватор агрегатується з тракто-рами тягових класів 1,4 i 2. Робоча швидкість до 2,2 м/с.

Основними вузлами культиватора є зварна рама з начіпним механізмом, два опорно-привідних колеса з пневматичними шинами, тринадцять секцій робочих органів, шість туковисівних апаратів з механізмом приводу. Кожна секція (рис. 1.47) складається з переднього 1 i заднього 6 кронштейнів, верхньої 4 i нижньої 11 ланок, шарнірно приєднаних до кронштейнів, притискної пружини 5, гряділя 7, жорстко закріпленого на задньому кронштейні, бічних 8 i заднього тримачів та опорного котка 10. Верхня ланка нагадує П-подібну штангу, задня полиця якої впирається в задній кронштейн, коли секції підніма-ються в транспортне положення. Притискна пружина забезпечує стійкість ходу робочих opгaнів по глибині. Бічні тримачі з'єднані з гряділем через квадратні стрижні. Положення тримачів відносно гряділя можна змінювати. Отвори в тримачах, в які вставляють стояки лап, мають конічні отвори, що дає змогу упорними болтами змінити кут установлення лез лап по го-ризонту. Опорний коток з кронштейном i сектором 9 шарнірно приєднаний до гряділя i фіксується в певному положенні сектора відносно гряділя фіксуючим пристроєм. Це i є основне регулювання глибини обробітку. Культиватор комплектують стрілчастими лапами шириною захвату 260 мм, однобічними лапами-бритвами шириною захватуа 150 і 85 мм, розпушува-льними долоподібними лапами, батареями ротаційних робочих органів. Підготовка культиватора-рослинопідживлю-вача УСМК-5,4. до роботи. На задану глибину обробітку робочі органи культиватора встановлюють на призначеному для цього майданчику. Для приєднання культиватора до трактора на його начіпну систему встановлюють трикутну рамку, яку з"єднують потім з замком. Регулюють центральну тягу начіпного механізму трактора, стискання стабілізуючих пружин па-ралелограмних підвісок секцій. Встановлюють робочі органи по довжині грядилів, виставляють захисні зони, перекриття лап.   
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.9.4. с. 64-65

21.03.2023; 28.03.2023
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Уроки №56-№58. Суть технології вирощування. Цукрові буряки вимогливі до живлення, потребують належного воднопо-вітряного та теплового режимів грунту, а також очищення полів від бур"янів. Досягається це правильною системою обро-бітку грунту з урахуванням грунтово-кліматичних умов кожної зони. Сівалки для висіву насіння буряків, їх марки, бу-дова і процес роботи. Просапні сівалки комплектуються висівними модулями з механічними й пневматичними висівни-ми апаратами. Широкозахватні сівалки іноземного виробництва на 16 або 24 рядки для високопродуктивної сівби просап-них культур оснащені центральним двосекційним бункером для посівного матеріалу і добрив і накопичувальними бунке-рами на посівних секціях. Універсальна сівалка вакуумного типу "Optima" призначена для точного висіву насіння цук-рових буряків, кукурудзи, соняшнику, бобів. сої, цикорію та інших культур, що висівають з міжряддями 30 см і більше.

До складу машини входять (рис. 3.44) рама 1 на пневмоколісному ходу; секції робочих органів 2, що кріпляться до бруса ра-ми; механізм приводу від опорно-привідних коліс через редуктор на вал контрприводу і кожний висівний апарат; венти-лятор, розташований в центральній частині рами з вакуумпроводами, шо підводить вакуум до кожного висівного апарата; маркери 5 правий і лівий, що складаються за допомогою виносних гідроциліндрів. Машина може бути укомплектована бункерами для мінеральних добрив 4 з туковисівними апаратами, тукопроводами і сошниками. Деякі модепі сівалок комп-
лектуються механізмами для завантаження машини добривами 3. Секції робочих органів влаштовані всі однаково: перед-ній кронштейн, яким секція кріпиться до бруса рами; незалежна паралелограмна підвіска, що забезпечує копіювання мік-ролельєфу поля; висівний апарат з висівним диском; бункер для насіння; сошник для висіву насіння; система опорних і ущільнювальних котків з механізмом регулювання глибини сівби. Висівний апарат (рис. 3.45) має висівний диск 2, що обертається як одне ціле з вакуумною камерою, Висівний барабан з'єднаний з вентилятором розрідження через пустотілу вісь 3. Розрідження забезпечує присмоктування насіння 4 до висівного диска. Два відсікачі 5 і 7 коригуть можливе подвійне і потрійне прилипання насіння. Розташований із зворотного боку диска переривач вакууму 8 забезпечує відпадання насін-ня і сприяє точному його укладанню. Висівні секції мають центральний привід від опорно-привідного колеса, коробку пе-редач, що знаходиться на кінці рами сівалки, дозволяє вручну заміну зірочок або регулювання механізму їх перемикання. Сошники і прикочувальні котки змінюються залежно від виду насіння і грунтових умов. Підготовка сівалок до сівби проса-пних культур аналогіна для всіх сівалок: 1. Установка на задану ширину міжрядь. Розмічають брус рами. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно розмітки. 2. Установка на задану норму висіву. Нор-ма висіву насіння визначається у кількості штук насінин, що висівається на погонний метр рядка підбором висівного диска і передаточного числа. Підбирають передаточне відношення і відповідно встановлюють привод, користуючись схемою, прикріпленою на коробці. 3. Установка на задану норму внесення добрив. Необхідна норма висіву добрив досягається відповідною частотою обертання висвного механізму туковисівного апарату. Частота обертання забезпечується механіз-мом приводу сівалки.4. Установка на задану глибину висіву насіння. Глибину ходу сошників для висіву насіння встанов-люють шляхом зміни положення переднього і заднього прикочувальних котків відносно корпусів висівних апаратів. Шири-на захвату (м) сівалок "Optima" - 3,0; 4,0; 4,5; 6,0; 9,3. Кількість рядків (шт) - 6; 8; 10; 12; 15. Агрегатується з тракторами по-тужністю (кс) - 60-120.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4 с. 255
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.7. с. 47 - 52.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3. с. 173 - 175

07.03.2023; 10.03.2023; 14.03.2023
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №53- №55. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Встановлення навісного плуга на задану глибину оранки. Проводиться на рівному майданчику (рис 9). Під гусениці або колеса трактора і опорне колесо плуга кладуть бруски товщиною, що дорівнює глибині оранки мінус 1-3 см на вгрузання гусениць або коліс в грунт. Зміною довжини верхньої тяги 9 і правого вертикального розкосу начіпного механізму трактора вирівнюють раму плуга в горизонтальній площині і перевіряють розміщення лемішів корпусів відносно поверхні майдан-чика (рис. 10). Всі корпуси плуга повинні опиратися на площадку носками і п'ятками лемешів, а також кінцями польових дощок. П'ятки лемешів і кінці польових дощок можуть бути припідняті на 10 мм. В повздовжньому напрямку плуг вирів-нюється зміною довжини верхньої тяги механізму навіскм трактора. В поперечному напрямку плуг вирівнюється зміною довжини правого розкосу навісного механізму трактора.

У трактора МТЗ-80 при роботі з трьохкорпусним плугом ПЛН-3-35, із-за малої ширини захвату (1,05 м), механізм навіски залишається з трьохточковою схемою. При цьому плуг вправо не зміщують, а трактор в роботі переміщується правими ко-лесами по дну борозни (рис. 11), в нахиленому вправо положенні. Тому на майданчику кладуть бруски тільки під ліві коле-
са трактора (рис. 12).

Припідняти плуг і відрегулювати довжину обмежувальних ланцюгів (рис. 1) так, щоб кінці нижніх тяг мали бокове качання не більше 20 мм в кожну сторону. При першому проході агрегату остаточно регулюють плуг на рівномірність глибини оран-ки.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107
Для виконання лабораторно-практичних занять уроків №26-№35 з підготовки плугів до роботи за 24.01.2023-28.03.2023 необхідно повторити теоретичний матеріал з регулювань плуга, який знаходиться на першому курсі с-г машини гр. 3 за 30.09.2022-21.10.2022 уроки №5-№8. Після цього необхідно виконати і надіслати тести.                                             Тести ТУТ

14.02.2023; 21.02.2023; 28.02.2023
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №29-№31. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Підготовка трактора і приєднання до нього плуга.

Переобладнують механізм навіски трактора з трьохточкової схеми на двохточкову, як показано на малюнку. Для цього шарнір верхньої тяги і шарніри кріплення нижніх тяг (зведені в одну точку) навіски зміщують вправо відносно середини валів на необхідну для кожного трактора величину. У трактора ДТ-75Н - на 140 мм. Це на 2-ва отвори відносно осі трактора верхній шарнір і на 2-ві лиски на нижньому валі здвинуті вмісто втулки нижніх тяг, змістити вправо і закріпити обмежува-льними кільцями. У трактора Т-150 - на 60 мм, на 1-н отвір і 1-ну лиску на валах навіски. У трактора Т-150К - на 150 мм. Для цього правий упор правої нижньої тяги навіски повинен бути закріплений на передостанній лисці правої частини нижнього вала, а лівий упор - за здвинутими втулками нижніх тяг. Верхню тягу зміщують в крайнє праве положення і за-кріплюють лівим упором.

Нижні повздовжні тяги навіски трактора обладнані телескопічними пристроями, призначеними для полегшення з'єднання навісних машин з трактором. При витягнутих фіксуючих пальцях кожна тяга може родвигатися на 80 мм. Перед навішуван-ням пгуга необжідно витягнути фіксуючі пальці 1 (див. мал.) на нижніх тягах 2. Опустити нижні тяги навісної системи трак-тора на висоту рівня пальців навіски плуга, підвести трактор заднім ходом так, щоб шарові втулки нижніх тяг навіски трак-тора розмістились проти пальців навіски плуга. Надіти шарніри на пальці і зафіксувати чеками. Отвір шарового шарніра верхньої тяги совмістити з отвором вилки розкосу навіски плуга, з'єднати пальцем і зафіксувати чекою. Підняти плуг в транспортне положення і зафіксувати повздовжні тяги 2, вставивши пальці 1 в їх отвори.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 36

24.01. 2023; 31.01.2023
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №26; №27. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Встановлення робочих органів. Цей процес полягає в установленні потрібної кількості корпусів, передплужників та дис-кового ножа.

Носки лемеців встановлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощьок і п'ятки лемешів мали просвіт до 10 мм. Для кращої заробки пожнивних решток передплужники, особливо у швидкісних плугів, повинні бути винесені вперед на мак-симально можливу величину так. щоб відстань від носка лемеша передплужника до носка лемеша основного корпуса (по ходу) була 30-35см, а польовий обріз передплужника перебував в одній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Лезо дискового ножа пускають на 20-30 мм нижче за носок лемеша передплужника, а сам диск - на відстань 10-20 мм від польового обрізу плужного корпуса в бік поля (рис. 6). Глибина ходу передлужника під час оранки староорних земель до-рівнює 10 см, на піщаних грунтах 12, на цілинних 8см Маркування отворів в стойкі передплужника в залежності від заданої глибини оранки
Передплужник кріпиться до полоси рами державкою і скобою. Його положення по висоті фіксується циліндричним висту-пом державки в одно з п'яти глухиг отворів в стойкі в залежності від глибини оранки.
При глибині оранки 20 см - верхній отвір
22 см - 2-й отв.
25 см - 3-й отв.
27 см - 4-й отв.
30 см - 5-й отв.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107

06.12.2022; 13.12.2022
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №22; №23. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.                                                Інструкційно-технологічна карта на робоче місце

Перевірка технічного стану плуга. Перш за все перевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектований корпу-сами одного типу (культурними, швидкісними тощо), передплужниками, дисковим ножом, причіпним пристроєм для борін чи котків.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.2. с. 20-29; 1.6.8. с.35
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1 с. 106
Для виконання лабораторно-практичного заняття уроків №22 і №23 з регулювання плугів за 06.12.2022; 13.12.2022 необ-хідно повторити теоретичний матеріал з будови плуга, який знаходиться на перщому курсі с-г машини гр. 3 за 02.09.2022; 19.10.2022; 16.10.2022;23.09.2022 уроки №1-№4. Після цього необхідно виконати і надіслати тести.                        Тести ТУТ.

08.11.2022; 15.11.2022; 22.11.2022
Тема: Машини для сівби зернових культур.
Уроки №19-№21. Зернові сівалки. Будова, робочі органи, регулювання.
                                                          Опорний конспект до теоретичного уроку на тему :
                                                    " Зернові сівалки. Будова, регулювання , конструктивні особливості ."
Пневматичні зернові сівалки. Останнім часом на ринку сільгосптехніки з`явилися широкозахватні комбіновані агрегати та висівні системи, що створюються на базі важких культиваторів і спеціальних висіваючих модулів з пневномеханічними висівними апаратами. Такі висівні пневматичні комплекси Сіріус-10, ССК-8,5 і АПП-6 з шириною захвату 10, 8,5 і 6 м при-значені як для роботи на полях, зораних звичайним способом, так і для висіву по стерні без попередньої оранки. Пневмосі-валка-культиватор Сіріус-10 є аналогом висівної системи фірми "Флексі Коїл" (мал. 5) (Канада) з шириною захвата від 8,2 до 17,5 м, яка агрегатується з тракторами потужністю двигунів 260-360 к.

У пневмосівалки-культиватора "Флексі Коїл"(мал. 5) висівний модуль виконаний у вигляді причіпа на пневматичних колесах, на якому встановлений бункер для насіння і добрив місткістю 6 м3, котушкові дозатори, вентилятор високого тис-ку, пнемопроводи, шнековий завантажувач посівного матеріалу. Дозувальні пристрої 2 (мал. 6) встановлені в нижній час-тині бункера і з достатньою точністю дозують насіння розміром 1-10 мм, і подають його в повітряні проводи 3, а далі - до розподільників 4 на рамі машини. Повітряний потік створюється вентилятором 1, шо приводиться в рух гідродвигуном. При роботі агрегату дозувальні пристрої подають насіння в повітряні канали, де повітряним потоком воно подається до розподільників, і далі насіннєпроводами до робочих органів. Висівний модуль приєднується попереду або позаду культи-ватора і призначений для дозування та подавання по пневмопроводах посівного матеріалу до чотирьох пневморозподіль-них головок, що встановлені на рамі культиватора. У кожному пневмороподільнику аеросуміш (повітря, насіння, добрива) розподіляється по семи пневмопроводах, з`єднаних із підлаповими пристроями робочих органів культиватора, насіння рівномірно вкладається смугами шириною до 15-18 см, що забезпечує сприятливіші умови для розвитку сходів порівняно із звичайним рядковим висівом.

                                                                                                              Мал. 6. Дозувальний пристрій і розподільник:
                                                                                  1 - вентилятор; 2 - дозувальний пристрій; 3 - насіннєпровід; 4, 5 - розподільник  

Культиватор має багатосекційну раму з опорними і транспортними колесами, що забезпечує добре копіювання поверхні грунту при значних габаритах знаряддя. Робочими грунтообробними органами і водночас сошниками підгрунтово-розкид-ного висіву є широкі стрілчасті лапи на підпружинених стояках, які забезпечують суцільне підрізання бур`янів і розпушу-вання грунту. Вони встановлені на рамі у чотири ряди, за ними -трирядкові борони, які пружинними зубцями зменшують гребенястість грунту, вичісують бур`яни і забезпечують однаковий шар грунту над насінням. Система котків забезпечує прикотковування засіяних смуг, забезпечуючи контакт насінняз грунтом.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.1. с. 39-45
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.2. с. 147-148       По уроках №16-№21   Тести ТУТ

18.10.2022; 25.10.2022; 01.11.2022
Тема: Машини для сівби зернових культур.
Уроки №16-№18. Зернові сівалки. Будова, робочі органи, регулювання.
                                                                   Опорний конспект до теоретичного уроку на тему :
                                                            " Зернові сівалки. Будова, регулювання , конструктивні особливості".
У господарствах України найпоширенішою є базова сівалка С3-3,6А для рядкового висіву зернових (пшениці, жита, ячме-ню, овса) і зернобобових (гороху, сої, чечевиці, чини, люпина) з одночасним внесенням в рядки гранульованих мінераль-них добрив. Сівалка може бути використана для посіву насіння других культур, близьких до зернових по розмірах і нормах висіву (гречки, проса, сорго, і др.).

                                                                                                 Мал.1. Зернотукова сівалка С3-3,6А:
1- зернотуковий ящик; 2 - туковисіваючий апарат; 3 - насіннєвисіваючий апарат; 4 - лоток; 5 - насіннєпровід; 6 - розтруб сошника; 7 - сошник; 8 - корпус сошника; 9 - спрямовувач; 10 - загортачі; 11 - опорно-приводні колеса; 12 - рама; 13 - сниця; 14 - причіпний пристрій; 15 -гідроциліндр; 16 - регулятор глибини; 17 - кронштейн; 18 - ричаг; 19 - ричаг гідроциліндра; 20 - кривошип; 21 - гвинтова стяжка; 22 - вилка; 23 - ричаг підйому сошників; 24-натискна штанга; 25 - пружина; 26 - кінцевий ричаг; 27 - штанга; 28 - повідець сошника; 29 - сошниковий брус; 30 - під-ніжка; 31 - ящик для інструменту; О1 і О2 - круглий і квадратні вали підйому сошників; О3 - вал підйому загортачів

Сівалка ( мал. 1 ) має такі робочі органи: висівні апарати 3 для зерна і 2 для гранульованих добрив, насіннєпроводи 5, сош-ники 7 і загортачі 10. Рама 12 спирається на два опорно-приводних колеса 11. Крім того, сівалка має зернотуковий ящик 1, механізм гідравлічного підйому робочих органів, передаточний механізм, сницю 13 для приєднання сівалки до трактора , або зчіпки, підніжку 30, маркери, сигналізаційну систему. Працює сівалка С3-3,6А так. Під час руху з включеними в роботу сошниками насіння з переднього відділення ящика і добрива з заднього заповнюють самопливом коробки висівних апара-тів 3 і 2. Котушки, обертаючись, забирають насіння і добрива і подають їх за межі коробок висівних апаратів. Добрива по лотку 4 попадають в лійку насіннєпроводу, з якого разом з насінням надходять в насіннєпроводи 5 і по них до розтрубів 6 сошників 7. Спрямовувачі 9 подають насіння і добрива на дно борозенок, відкритих сошниками. Загортання насіння відбу-вається внаслідок самоосипання грунту і вирівнювання рельєфа поля загортачами 10, встановленими за сошниками. Висів-ні апарати приводяться в дію від опорно-приводних коліс системою передач. У транспортне і робоче положення сошники і загортачі піднімаються і опускаються гідроциліндром 15, включеним в гідросистему трактора. Висівні апарати. На зерно-вих сівалках для висіву насіння застосовують котушкові висівні апатати, а для добрив - котушково-штифтові. Котушковий висівний апатат складається з штампованої коробки з підпружиненим спорожнювальним клапаном, жолобчастої котушки, холостої муфти, розетки. Насіннєва коробка кріпиться до дна насіннєвого ящика під вихідними отворами для насіння. Че-рез коробку проходить вал, на якому жорстко встановлена котушка за допомогою штифта і поряд з нею розміщена муфта. Осьове переміщення котушки з муфтою відносно вала обмежується шплінтом і гайкою. В бокових стінках коробки є отво-ри, в один з яких встановлена розетка, а в другий входить холоста муфта. Під час роботи котушка обертається разом з ро-зеткою, встановленою в круговий паз стінки коробки. На розетці є вирізи, профіль яких відповідає профілю жолобків ко-тушки. При висуванні з коробки котушка проходить через розетку, яка не допускає виси-пання насіння через боковий от-вір і є одночасно опорою для котушки. Кількість висіяного насіння залежить від довжини робочої частини котушок, що зна-ходяться всередині коробок апаратів, а також зміною частоти обертання котушок, яку забезпечують зміною шестерень, або зірочок передавального механізму сівалки. Для збільшення висіву котушки всовують в коробки, а для зменшення - висува-ють звідти. При висуванні котушок вихідний отвір апарата перекривається муфтами. Муфти своїми виступами, які входять в вирізи коробок удержуються від обертання і не дають насінню висипатися через проміжки між муфтою і дном коробки. Для регулювання норми висіву насіння до дна ящика кріпляться два регулятори, важелі яких з'єднані з валам висівних апа-ратів за допомогою муфт. При повороті важеля регулятора вал з котушками і муфтами половини висівних апаратів сівалки пересувається вздовж осі і робоча довжина котушок змінюється. У встановленому положенні важіль на секторі фіксується болтом. В нижній частині коробки на валу змонтований спорожнюва-льний клапан, положення якого можно регулювати залежно від розміру насіння. Якщо висівають насіння зернових культур, зазор між нижнім ребром муфти і площиною кла-пана повинен становити не більш як 1-2 мм. Для насіння зернобобових культур цей зазор збільшують до 8-10 мм за допо-могою ричага спорожнення, закріпленого на валу клапанів. Працює котушковий висівний апарат так: Через отвори в дні ящика насіння надходить в коробки апаратів і заповнює увесь вільний простір навколо котушок. Котушка, обертаючись в коробці, вигортає насіння з простору між дном коробки і котушкою і викидає його через поріжок клапана в насіннєпровід. У вигортанні насіння з коробки бере участь тільки та частина котушки, яка знаходиться всередині коробки. Для звільнення коробок від залишків насіння клапани апаратів сівалки опускають вниз. На секторах регуляторів висіву нанесені поділки, що орієнтировно (приблизно) показують робочу довжину котушок. Індивідуальна регуліровка положення спорожнюваль-ного клапана здійснюється піджиманням пружини гайкою. Для внесення гранульованих мінеральних добрив на сівалках застосовують котушково-штифтові висівні апарати. Довжина робочої частини котушки цих апаратів не регулюється. Апа-рат складається з стальної коробки, в якій змонтована на квадратному валу висівна котушка з штифтами, розміщеними в два ряди. В нижній частині коробок є клапани, встановлені на спільному валі, який можна повертати по сектору. Якщо вно-сять добрива нормальної вологості, клапан встановлюють на відстані 8-10 мм від штифтів котушки, закріплюючи ричаг на секторі. Норму внесення добрив регулюють зміною частоти обертання котушок, а в невеликих межах - збільшенням або зменшенням розміру отвору в стінці ящика за допомогою заслінок. Групове спорожнення висівних апаратів здійснюють поворотом клапанів за допомогою ричага . Насіннєпроводи і сошники. Насіннєпроводами насіння і добрива надходять від висівних апаратів до сошників. Верхня частина насіннєпроводу прикріплена до коробки висівного апарата, а трубка вставлена в сошник і з'єднана з ним шплінтом. Вони гофровані (мал. 2 б), виготовлені з гуми, добре розтягуються, стиска-ються і згинаються при відхиленні вбік. Сошники призначені для утворення в грунті борозенки, вкладання в неї насіння і добрив. За конструкцією сошники поділяються на дискові і наральникові. Дискові складніші за будовою, проте менш чут-ливі до якості передпосівного обробітку. Вони добре працюють на різних грунтах, менше залипають і забиваються .

                 Мал. 2. Насіннєпроводи:                                                                                                              Мал. 3. Дводисковий сошник:
а - гумові рівні; б - гумовий гофрований; в - гумово-                                                 1 - ущільнювач; 2 - вісь; 3 - шарикопідшипник; 4 - диск; 5 - кришка; 6 - диск;
стрічковий                                                                                                                                7 - пробка;

Дводисковий сошник має таку будову (мал. 3). Основою сошника є литий чавунний корпус 4 з розтрубом 8 і з дисками 6 діаметром 350 мм. Диски встановлені під кутом 10º один до одного і утворюють клин, що відриває в грунті борозенку. Дис-ки обертаються на підшипниках 3 з одноразовим мащенням і кріпляться на корпусі за допомогою осей 2. Ці осі вгвинчені в корпус. До дисків приклепані фігурні кришки 5. Ущільнення між кришками і дисками забезпечується картонними проклад-ками, між дисками і корпусом, гумовими ущільнювачами 1. В отвори кришок загвинчені пробки 7, що захищають підшип-ники від бруду і попадання грунту. Для зняття диска необхідно відгвинтити на кришці 5 гумову пробку 7 і через отвір вісь 2 з корпусу. Для очищення внутрішньої поверхні дисків від грунту, що налипає, до корпуса прикріплено два регульованих чистика 9. Сошники кріпляться до сошникового бруса 29 (мал. 1) рами сівалки шарнірно за допомогою повідців 28. Крім то-го, штангами 24 з натискними пружинами 25 вони з'єднані з механізмом піднімання і заглиблення. Розміщені сошники в два ряди. Рама і механізми рядкових сівалок. Рама сівалки прямокутна , замкнутого типу. В її косинках встановлено круглий О1 (мал. 1) і квадратні вали О2 підйому сошників 7. Вали з'єднані гвинтовими стяжками 21, призначених для регу-лювання транспортного просвіту сошників, який при повністю видвинутому штоці гідроциліндра 15 повинен бути 190 мм. До квадратних валів кріпляться вилки 23 з штангами і пружинами 24 і 25. Нижні кінці штанг з'єднуються з повідцями сош-ників 28, прикріпленими до сошникового бруса 29 рами за допомогою вкладишів. Під заднім брусом рами на кронштейнах встановлені вали підйому загортачів О3, з'єднані з валами підйому сошників О2 штангами 27 через кінцеві ричаги 26, зав-дяки чому разом із сошниками піднімаються і опускаються загортачі 10. На штанзі 27 в передній частині встановлено упо-рну шайбу, в яку при опусканні сошників впирається вкладиш ричага 26 вала підйому О2. Змінюючи положення цієї шайби, можна регулювати зусилля натискання. Для забезпечення плавної роботи загортачів призначена пружина 3, зусилля якої можна змінювати перестановкою ковпачка. Сошники піднімаються в транспортне і опускаються в робоче положення за до-помогою виносного гідроциліндра 15. Гідроциліндр шарнірно з'єднаний з кронштейном ричага 18, шарнірно встановлено-го на сниці 13 рами. Шток гідроциліндра шарнірно приєднано до ричага 19 круглого валу підйому О1. Якщо при подачі масла шток втягується в корпус гідроциліндра, круглий вал О1 повертається і через систему ричагів опускає сошники в ро-боче положення. При підніманні сошників необхідно переключити подачу масла гідророзподільником. Шток під тиском масла виходить з гідроциліндра, а круглий вал О1 повертається в зворотному напрямку, і сошники разом з загортачами піднімаються в транспортне положення. Для фіксації вала піднімання сошників О2 при транспортуванні на значні відстані виймають штир, що з'єднує кронштейн гідроциліндра і ричаг 18, і встановлюють в отвори ричага вала О2 і проушин на ра-мі сівалки. Рух до насіннє- і туковисівних апаратів передається від опорно-приводних коліс через ланцюгову передачу, контрпривод, редуктор і шестеренчасто-ланцюгові передачі ( мал.4).

                                                                                Мал.4. Схема передавального механізму сівалки:
1 - вал туковисівних апаратів; 2 - вал насіннєвисівних апаратів; 3 - вісь колеса; 4 - вал контрпривода; 5 - рамка редуктора; О1,О2, О3 - центри кріплення шестерень; А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж - шестерні. 

Контрпривод складається з трьох валів. Бокові вали, які приводяться в рух від опорно-приводних коліс, з'єднані з середнім валом обгінними муфтами, що дає можливість передавати обертання одночасно від двох коліс. На середньому валі встано-влені роз'єднувач і ведуча зірочка. Роз'єднувач відключає передачу на висівні апарати в транспортному положенні. При підніманні сошників кривошип квадратного вала О2 через гвинтову тягу повертає ричаг роз'єднувача, ролик ричага вхо-дить в чарунку диска і відтискує заскочку. При цьому диск і з'єднана з ним ведуча зірочка відключаються і механізм пере-дачі зупиняється. Передаточний механізм сівалки змонтовано посередині. Передача зусилля до висівних апаратів передає-ться через редуктор, який встановлений на рамці, від обох коліс.

Глибину ходу сошників встановлюють гвинтом 16 (мал. 1) регулятора глибини. При загвинчуванні в гайку кронштейна 17 гвинт впи-рається в ричаг 18 і повертає її проти годинникової стрілки. Гідроциліндр 15 разом із штоком переміщується в напрямку до трактора, вал О1 повертається і через систему ричагів стискуються пружини натискних штанг сошників. Тиск на сошники збільшується і вони дужче заглиблюються в грунт. При обертанні гвинта в зворотному напрямку тиск на сош-ники зменшується і вони виглибляються. Найменшою глибина загортання насіння буде, якщо відгвинтити повністю гвинт регулятора і максимально послабити пружини на штангах, а найбільшою - при загвинченому до упору гвинті і стиснених пружинах. Маркери, слідопоказчики і сигналізація. Під час сівби відстань між крайніми засіяними рядками двох суміж-них проходів (стикове міжряддя) повинна дорівнювати відстані між рядками, засіяними сівалкою. Для додержання цієї ви-моги на сівалках встановлюють маркери або слідопокажчики. Найчастіше застосовують дискові маркери, закріплені з обох боків на рамі сівалки або зчіпки, які складаються із сферичного диска, розсувних штанг і пристрою для переведення в транспортне положення. Маркери призначені для проведення борозенки на поверхні незасіяного поля. Широкозахватні аг-регати, крім маркерів, мають слідопоказчики - штангу з тягарцем, закріплену до передньої частини рами трактора. На ок-ремих односіялочних агрегатах замість маркерів застосовують слідопоказчики. При роботі посівного агрегату тракторист спрямовує слідопоказчик по сліду, що залишає крайнє колесо сівалки при попередньому проході. Пристрій для контролю і сигналізації встановлюється на сівалках СЗ-3,6А для подачі звукового і світлового сигналу при неповному заглибленні сош-ників та в разі припинення обертання валів висівних апаратів, а також забезпечує дистанційний зв'язок між сівалкою і тра-ктором.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.1. с. 30-39
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.2. с. 144-150

04.10.2022; 11.10.2022
Тема: Машини для вирощування і збирання кукурудзи на зерно.
Уроки №9-№14. Приставки для зернозбиральних комбайнів для збирання кукурудзи з обмолотом качанів. Для реалізації схеми збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі застосовують різноманітні жатки вітчизняного та закордонного виробництва. Зокрема в Україні сучасне обладнання для збирання кукурудзи випускає компанія John Greaves (Бердянськ). Жатка для збирання кукурудзи ЖК-802 (рис. 1) призначена для збирання врожаю зі збором і подальшим обмолотом качанів, лодрібненням і розкиданням листостебло-вої маси по полю. Навішується безпосередньо на похилу камеру комбайна і являє собою жатку струмкового типу, що складається з ми-сів, качановідокремлювального апарата, який має вальці зустановленими над ними пластинами й подавальними ланцюгами, за якими розташовано шнек качанів і різально- подрібнювальний апарат. Різально-подрібнювальний апарат складається з вертикально розміще-ного вала, на якому закріплено ступицю. На ступиці шарнірно закріплено ножі, які захищає кожух. Під час руху комбайна стебла куку-рудзи мисами спрямовуються на вальці качановідокремлювальних апаратів, де на відривних пластинах качани відокремлюються від стебел. Далі качани транспортуються подавальними ланцюгами з лапками до шнека , який подає їх на транспортер похилої камери, зві-дки вони надходять у молотарку комбайна. Очищене після обмолоту зерно нагромаджується в бункері й періодично вивантажується у транспортний засіб. Після відокремлення качанів стебла кукурудзи зрізаються й подрібнюються шарнірно закріпленими ножами різаль-но-подрібнювального апарата й розкидаються по поверхні поля також подрібнюються бур'яни. Продуктивність жатки на швидкоті 12 км/год від 6 до 8 га/год. Ширина захвату 4,2 м.

Для збирання кукурудзи з обмолотом качанів успішно застосовують також потужні комбайни з роторним МСП. Так для збирання куку-рудзи комбайни серії S700 фірми John Dieere обладнують 12- рядними жатками (рис. 2). Збільшення ширини захвату приставки у по-єднанні із системою поперечного й повздовжнього копіювання поверхні поля забезпечує роботу комбайна на високих швидкостях, за-вантаження молотаркий високу продуктивність комбайна вцілому. У конструкціях адаптерів для збирання врожаю кукурудзи простежу-ють такі тенденції розвитку:
• у конструкціях адаптерів закладено суцільну або секційну раму (для переведення в транспортне положення);
• забезпечено можливість збільшення рядності адаптерів;
• забезпечено можливість транзиту неподрібненої маси або подрібнення й розсівання листостеблової маси по полю.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 7.4. с. 352-354
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 7.2. с. 182-192

20.09.2022; 27.09/2022
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №5; №6; №7; №8. Культиватор паровий гідрофікований КПС-4 (К - культиватор; П - паровий; С - швидкісний; 4 - ширина захвату в м) призначений для передпосівного розпушування грунту і обробітку парів на глибину до 12 см та для очищення грунту від бур'янів з одночасним боронуванням.

                                                                                                           Мал. 1. Культиватор паровий КПС-4 і його схема
 1 і 12 - бокові бруси сниці; 2 - регулятор глибини; 3 - опорне колесо; 4 - рама; 5 і 9 короткий і довгий гряділі; 6 - стрілчаста лапа; повідець; 8 - начіпка для борін; 10 - гідроциліндр; 11 - центральний брус сниці; 13 - причіп; 14 - підставка; 15 - тяга; 16 - стояк; 17 - задній брус рами; 18 - пружина; 19 - шплінт; 20 - штанга; 21 - планка; 22 - тримач; 23 - болт; 24 - промінь сниці; 25 - втулка; 26 - гайка кронштейна; 27 - кронштейн колеса; 28 - стойка лапи; 29 - понижувач; 30 - зубова борона; 31 - ланцюги

Культиватор (мал. 1) складається із зварної рами 4, сниці 11 з причіпом 13, довгих 9 і коротких 5 гряділів, до яких кріпляться робочі ор-гани, ходових опорних коліс 3, гвинтових механізмів 2 для регулювання глибини ходу лап, пристрою для нічіплювання борін (8, 29, 7) та гідроциліндра 10. До культиватора додаються стрілчасті універсальні лапи 6 з шириною захвату 270 і 330 мм і пружинні розпушува-льні лапи ( мал. 2) з шириною захвату 50 мм. Стояки лап прикріплюють до гряділів 5 і 9. Гряділі спереду шарнірно з'єднані з переднім брусом рами 4, а із заднім брусом 17 - через натискні штанги 20 з пружинами 18. Стрілчасті лапи встановлюють у шаховому порядку в два ряди. Робочі органи кріплять до грядилів за допомогою тримачів 22. Фіксуються стояки 28 лап в тримачах спеціальними болтами. При потребі кут нахилу лап можна регулювати. Для об-робітку слабо забур'янених полів у передньому ряду на коротких гряділях зак-ріплюють лапи з шириною захвату 270 мм, а в задньоиу на довгих гряділях - лапи з шириною захвату 330 мм. Різальні леза задніх лап з кожного боку повинні на 5-6 см (мал. 3) перекривати леза передніх (для повного підрізання коренів бур'янів). При обробітку сильно за-бур'янених полів на коротких і довгих гряділях установлюють лапи з шириною захвату 330 мм.

               Рис. 2. Розпушувальні лапи                                                                                       Рис. 3. Встановлення перекриття стрілчастих лап культиватора

Розпушувальні лапи розміщюють у трьох поперечних рядах: на коротких гряділях закріплюють по одній лапі, а на довгих за допомогою спарених тримачів - по дві. Відстань між сусідніми борозенками - 16.6 см. Глибину обробітку грунту регулюють гвинтовими механізма-ми 2 (иал. 1), зміщюючи (по висоті) опорні колеса відносно рами. Пристрій для начіплювання борін складається з чотирьох штанг 8, з'є-днаних попарно поперечними брусами. До брусів через понижувачі 29 приєднано по чотири повідці 7. Борони 30 приєднують до повід-ців 7 та ланцюгів 31. При встановленні культиватора на задану глибину обробітку потрібно:
1) відрегулювати плошину рами паралельно поверхні майданчика, змінюючи довжину розкосів і верхньої центральної тяги начіпки трактора;
2) встановити культиватор посередині відносно повздовжньої осі трактора і жорстко закріпити культивактор відносно трактора, корис-туючись ланцюговими розтяжками нижніх тяг начіпки трактора;
3) під опорні колеса культиватора встановити підкладки, висота яких менша за задану глибину обробітку на 2-3 см (величина грузнення коліс у грунт). Під причіпний пристрій також ставлять підставку, щоб точка приєднання знаходилася на висоті 350 мм плюс глибина об-робітку, зменшена на величину вгрузання коліс (при агрегатуванні з трактором). Якщо із зчіпкою, то ця висота повинна дорівнювати 550 мм плюс глибина обробітку, зменшена на величину вгрузання коліс зчіпки;
4) робочі органи культиватора встановити так, щоб їхні леза всією довжиною торкались поверхні майданчика.
Агрегатують культиватор з тракторами ПМЗ-80, а з тракторами ХТЗ-17221 по два із зчіпкою СП-11.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.9.3 с. 58-59

06.09.2022; 13.09.2022
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №1; №2; №3; №4 Лущильники. Будова, робочі органи, регулювання.
                                                 Опорний конспект до теоретичного уроку на тему «Лущильники»
Лущення - це обробіток грунту дисковими чи лемішними знаряддями, який забезпечує розпушування, подрібнення і часткове перевер-тання, перемішування грунту та підрізання бур'янів. Лущення слід проводити одночасно із збиранням урожаю попередньої культури або відразу за ним. Глибина лущення залежить від грунтово-кліматичних умов, забур'яненості й ущільнення грунту. У зв'язку з цим підби-рають і відповідний тип знаряддя для лущення. Для кращого проростання насіння бур'янів, залежно від зволоження грунту, глибина лу-щення має становити від 5-6 до 7-8 см. Глибше треба лущити грунти, зарослі пирієм (на глибину проростання кореневищ, тобто 10-12 см), і грунти, засмічені коренепаростковими бур'янами (осот тошо). Лущення виконують дисковими й лемішними лущильниками. Кра-ще обробляють грунт і ефективніше знищують бур'яни лемішні лущильники. Лущення дисковими лущильниками краще робити у двох напрямках - перпендикулярно один до одного. Одноразове лущення, особливо на площах, забур'янених коренепаростковими бур'янами, та на полях, які вже заросли одно- і дворічними бур'янами, ефективніше проводити лемішними лущильниками. Дискові лущильники менше перевертають грунт, слабше підрізають бур'яни порівняно з лемішними, але добре розрізають горизонтально розміщені корене-вища і паростки коріння. Здебільшого вони працююь на глибині 6-8 см. На полях засмічених однорічними бур'янами, стерню рекомен-дується лущити дисковими лущильниками, а на полях, забур'янених коренепаростковими рослинами - лемішними. За будовою робочих органів лущильники поділяють на дискові і лемішні. Дискові лущильники. Дискові лущильники застосовують для лущення стерні, з метою збереження вологи в грунті, підрізання бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння бур'янів, щоб потім, під час зяблевої оранки, їх знищити. Після лущення стерні на поверхні грунту створюється дрібногрудкуватий шар, який зменшує випаро-вування вологи, знищуються бур'яни, а їх насіння проростає. При послідуючій оранці сходи бур'янів знищуються (потрапляють під шар землі і гинуть). Лущення проводять відразу ж після збирання врожаю і не пізніше як за 15 днів до початку зяблевої оранки. Робочими органами дискових лущильників є сферичні диски (мал. 1) із зовнішньою різальною кромкою. Дискові лущильники різного захвату пра-цюють по єдиній однослідній схемі.

                                                                                               Мал. 1. Розмішення дисків лушильника.
                                                                                  d - діаметр диска; l - відстань між дисками; α - кут атак

Під час роботи диск розміщений під кутом до напрямку руху α - який називається кутом атаки (мал. 1). Під час переміщення лущильни-ка, завдяки зчепленню з грунтом, диск обертається і вирізує з грунту полоску у вигляді сегмента (мал. 1). Завдяки сферичній формі диск піднімає вирізану скибу по внутрішній поверхні розкришує, розпушує її, частково перевертає, перемішує і зсовує в бік. Диски зібрані в батареї на одній осі по 9-10 штук з інтервалом 170 мм, що забезпечує перекривання ширини захвату одного диска іншим. Чим більший кут атаки, тим бі-ьша глибина лущення і тим краще розпушується грунт.

                                                                                                   Мал. 2. Дисковий лущильник ЛДГ-10.
1 - рама; 2 - сниця; 3 - ходові к,олеса; 4 - каретка ліва; 5 - каретка права; 6 - самовстановні колеса; 7 - лівий брус секцій; 8 - правий брус секцій; 9 - ліва секція; 10 - права секція; 11 - перекривна секція; 12 - рамка секції; 13 - чистик; 14 - механізм гідро керування; 15 - тяги; 16 - регулювання кута атаки.

(Л - лущильник; Д - дисковий; Г - гідрофікований; 10 - ширина захвату в м). Призначений для лущення грунту на глибину 4-8 см після збирання зернових культур.Складається він з рами 1 (мал. 1), двох ходових коліс 3, двох брусів секцій 7 і 8 (лівого і правого), правої 5 і лівої 4 кареток, восьми дискових секцій (чотирьох лівих 9 і чотирьох правих 10) та механізму гідрокерування 14.

                                                                                             Мал. 3. Механізм підняття секцій.
1 - каретки; 2 - самовстановні колеса; 3 - брус секцій; 4 - понижувач; 5 - рамка секції; 6 - сферичний диск (дискова батарея); 7 - гідроциліндр; 8 - труба; 9 - ричаг; 10 - штанга з пружиною; 11 - пружина.

Спереду рама має сергу, якою вона приєднується до трактора. стояк, на який рама спирається коли її від'єднують від трактора. Ззаду ра-ма спирається на два пневматичні колеса. Бруси секцій зовні спираються на каретки, а в середині шарнірно приєднані до рами. Кожна секція лущильника з рамки 12 (мал. 2), дискової батареї (9, 10), скребкового пристрою 13, двох штанг з пружинами. Батарея складається з дев'яти дисків надітих на квадратну вісь і розділених між собою чугунними втулками. Затискують диски на осі за допомогою гайки. Встановлені батареї на рамці секції на шарикових підшипниках. Механізм гідрокерування призначений для піднімання і заглиблення дисків. Батареї рамками 5 (мал. 3) в двох містах шарнірно приєднані до повзунів понижувачів 4 і двома штангами приєднані до ричагів 9 труби піднімання секцій 8. При втягуванні штока гідроциліндра 7, повертається труба 8, і батареї дисків опускаються. Ричаги 9 стис-кають пружини на штангах і диски заглиблюються в грунт.
Глибину лущення регулюють:
1.Зміною кута атаки з допомогою тяги 15 (мал. 2). Тяга розсувна і складається з верхнього і нижнього кутників. В ній є отвори і фіксую-чий штир. Змінюючи довжину тяг встановлюють кути атаки 15, 20, 30 і 35 град. При кутах атаки 30 і 35 град. працює як лущильник. При кутах 25 і 15 град. - як дискова борона і використовується для передпосівного обробітку грунтів і розбивання пластів.
2.Зміною стиснення пружин на штангах секцій перестановкою шплінтів в їх отворах.
3.Перестановкою рамок по отворах понижувачів.
4.Зміною довжини ходу штока гідроциліндра.
Товщина леза дисків повинна бути 0,3-0,4 мм (диски заточують з випуклої сторони під кутом 10-12 град.). Лущильник ЛДГ-10 агрега-тується з тракторами ДТ-75Н; ЛДГ-15 з тракторами Т-150, Т-150К, і має 12-ть дискових секцій. Для транспортування по дорогах лу-щильник переобладнують: крила підводять до рами і з'єднують з нею.
Лемішні лущильники. Робочими органами лемішних лущильників є корпуси, що мають леміш, полицю, польову дошку і стояк. Залеж-но від кількості корпусів, бувають дво-, три-, шести- і десятикорпусні лемішні лущильники; за способом приєднання до трактора - начі-пні і напівначіпні. Плуги- лущильники подібні до плугів загального призначення. Плуг-лущильник напівначіпний лемішний ППЛ 10-25 призначений для лущення грунту після збирання зернових та інших культур на глибину до 12 см і оранки грунту на глибину до 18 см. Агрегатується лущильник з тракторами тягового класу 3.

                                                                Мал. 4. Плуг-лущильник напівначіпний лемішний ППЛ-40-25.
1 - задня секція рами; 2 - розкіс; 3 - польовий механізм; 4 - тяга механізму піднімання; 5 - гідроциліндр із шлангами; 6 - серга; 7 - причіп; 8 - корпус; 9 - передня секція рами; 10 - ходове колесо; 11 - гвинтовий механізм; 12 - опорне колесо 

Плуг-лущильник ППЛ-10-25 (мал. 4) має плоску раму, яка для кращого копіювання рельєфу поля виготовлена із двух секцій 1і 9, шар-нірно з'єднаних між собою. Підтримується рама в транспортному положенні на двох ходових колесах із пневматичними шинами, вста-новленій на колінчастій осі і причепі 7. У робочому положенні рама спирається на ліве ходове колесо та опорні колеса. Положення пер-ших регулюють польовим механізмом 3, а опорних коліс - гвинтовими механізмами. До кожної секції рами приєднують по п'ять корпу-сів, що мають лемішно-полицеву поверхню напівгвинтового типу. До поперечного бруса передньої секції рами приєднаний причіп 7 із шарнірною сергою 6. На причепі шарнірно на плашках установлений гідроциліндр 5, з'єднаний з механізмом піднімання 4. Механізм піднімання при дії гідроциліндра забезпечує переведення плуга-лущильника з робочого положення в транспортне. У робоче положення гідроциліндр опускається під дією власної маси. Будова лущиль-ника ППЛ-10-25 дає можливість використовувати кожну секцію само-стійно: передню - як напівначіпний плуг-лущильник, а задню - як начіпний, з тракторами тягового класу 1,4.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.6.5 с. 29-30

2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

04.03.2022; 11.03.2022; 18.03.2022
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №13; №14. Підготовка плугів до роботи. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки заданої глибини оранки.                                       Підготовка трактора і приєднання до нього плуга.

Переобладнують механізм навіски трактора з трьохточкової схеми на двохточкову (рис.1). Для цього шарнір верхньої тяги і шарніри кріплення нижніх тяг (зведені в одну точку) навіски зміщують вправо відносно середи-ни валів на необхідну для кожного трактора величину. У трактора ДТ-75Н - на 140 мм. Це на 2-ва отвори відносно осі трактора верхній шарнір і на 2-ві лиски на нижньому валі здвинуті вмісто втулки нижніх тяг, змістити впра-во і закріпити обмежувальними кільцями. У трактора Т-150 - на 60 мм, на 1-н отвір і 1-ну лиску на валах навіски. У трактора Т-150К - на 150 мм. Для цього правий упор правої нижньої тяги навіски повинен бути закріплений на передостанній лисці правої частини нижнього вала, а лівий упор - за здвинутими втулками нижніх тяг. Верхню тягу зміщують в крайнє праве положення і закріплюють лівим упором. При правильному переобладнанні, сере-дина шарніра верхньої тяги повинна розполагаться строго над стиком втулок нижніх тяг (по одній вертикальній лінії) (рис. 4). Лівий розкос (рис. 6) повинен мати постійну довжину (МТЗ-80 - 51 см; ДТ-75Н - 67 см; Т-150, Т-150К - 71-75 см). А регулювання положення плуга здійснюється зміною довжини верхньої тяги і правого розкосу навіски плуга. Нижні повздовжні тяги навіски трактора обладнані телескопічними пристроями, призначеними для по-легшення з'єднання навісних машин з трактором. При витягнутих фіксуючих пальцях кожна тяга може родвига-тися на 80 мм. Перед навішуванням плуга необхідно витягнути фіксуючі пальці 1 (рис. 2) на нижніх тягах 2. Опус-тити нижні тяги 4 (рис. 3) навісної системи трактора на висоту рівня пальців 8 навіски плуга, підвести трактор заднім ходом так, щоб шарові втулки 6 ниж-ніх тяг навіски трактора розмістились проти пальців навіски плуга. Надіти шарніри на пальці і зафіксувати чеками. Отвір шарового шарніра верхньої тяги 5 совмістити з отвором вилки 9 розко-су навіски плуга, з'єднати пальцем і зафіксувати чекою. Підняти плуг в транспортне положення і зафіксувати повздовжні тяги 2 (рис. 2), вставивши пальці 1 в їх отвори. При роботі з 3-х корпусними плугами ПЛН-3-35 механізм навіски трактора не переобладнується і залишається на трьохточковій схемі.

Перевірка технічного стану плуга. Підготовку плуга до роботи починають на спеціальному регулювальному майданчику. Спочатку перевіряють технічний стан плуга. Розміщують плуг таким чином, щоб носки лемешів торкалися площини регулювального майданчика. Оглядають усі вузли та перевіряють комплектність знаряддя. Контролюють надійність болтових з'єднань, якість змащення відповідних вузлів механізмів, стан гідросистеми на плузі. Виявлені дефекти усувають. Перед початком роботи з робочих лемішно-полицевих поверхонь корпусів знімаютьлакофарбове або захисне антикорозійне покриття. Перш за все перевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектований корпусами одного типу (культурними, швидкісними тощо), передплужниками, дис-ковим ножом, причіпним пристроєм для борін чи котків. Носки лемешів всих корпусів повинні бути на одній лі-нії; допускається відхилення 5 мм. Перевіряється з допомогою шнура. Якщо при нормальних лемешах це відхи-лення більше заданого, то необхідно перевірити раму плуга або замінити стойку корпуса. Допускається робота лемішами з товщиною леза не більше 1 мм, а кут заточки 25-30 град. (ширина заточки - 5 мм); носок леміша по-винен бути відігнутий вниз і вбік, а не закруглений. Польові дошки повинні бути рівними. Непригодною до робо-ти являється польова дошка, яка має товщину 4-5 мм і шири-ну заднього кінця 30-40 мм. Відстань між лемішем і полицею повинна бути не більше 1 мм. Виступання леміша над полицею не більше 2 мм. Виступання полиці над лемешем не допускається. Диск ножа (рис. 5) повинен вільно обертатись на осі і переміщуватись вдоль неї не бі-льше чим на 2 мм. Товщина леза диска - не більше 0,4 мм. Вільний хід вилки на стойці ножа - не більше 3 мм. Об-межувач повороту вилки ножа повинен позволяти дисковому ножу відхилятися при зустрічі з перешкодами.

Урок №15. Встановлення робочих органів. Цей процес полягає в установленні потрібної кількості корпусів, пе-редплужників та дискового ножа.

Носки лемеців встановлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощьок і п'ятки лемешів мали просвіт до 10 мм. Для кращої заробки пожнивних решток передплужники, особливо у швидкісних плугів, повинні бути вине-сені вперед на максимально можливу величину так. щоб відстань від носка лемеша передплужника до носка ле-меша основного корпуса (по ходу) була 30-35см, а польовий обріз передплужника перебував в одній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Дисковий ніж встановлюється перед посліднім корпусом на боковому брус-ку робочого бруса рами плуга за допомогою державки (рис. 5). Лезо дискового ножа пускають на 20-30 мм нижче за носок лемеша перед-плужника, а сам диск - на відстань 10-20 мм від польового обрізу плужного корпуса в бік поля (рис. 7). Глибина ходу передлужника під час оранки староорних земель дорівнює 10 см, на піщаних грунтах 12, на цілинних 8 см. Маркування отворів в стойкі передплужника в залежності від заданої глибини оранки.
Передплужник кріпиться до полоси рами державкою і скобою (рис. 5); (рис. 8). Його положення по висоті фіксує-ться циліндричним виступом державки в одно з п'яти глухиг отворів в стойкі в залежності від глибини оранки.
При глибині оранки 20 см - верхній отвір
                                         22 см - 2-й отв.
                                         25 см - 3-й отв.
                                         27 см - 4-й отв.
                                         30 см - 5-й отв.

Урок №16.  Встановлення навісного плуга на задану глибину оранки. Проводиться на рівному майданчику (рис 9). Під гусениці або колеса трактора і опорне колесо плуга кладуть бруски товщиною, що дорівнює глибині оран-ки мінус 1-3 см на вгрузання гусениць або коліс в грунт. Зміною довжини верхньої тяги 9 і правого вертикально-го розкосу начіпного механізму трактора вирівнюють раму плуга в горизонтальній площині і перевіряють розмі-щення лемішів корпусів відносно поверхні майданчика (рис. 10). Всі корпуси плуга повинні опиратися на пло-щадку носками і п'ятками лемешів, а також кінцями польових дощок. П'ятки лемешів і кінці польових дощок можуть бути припідняті на 10 мм. В повздовжньому напрямку плуг вирівнюється зміною довжини верхньої тяги механізму навіскм трактора. В поперечному напрямку плуг вирівнюється зміною довжини правого розкосу наві-сного механізму трактора.

У трактора МТЗ-80 при роботі з трьохкорпусним плугом ПЛН-3-35, із-за малої ширини захвату (1,05 м), механізм навіски залишається з трьохточковою схемою. При цьому плуг вправо не зміщують, а трактор в роботі перемі-щується правими колесами по дну борозни (рис. 11), в нахиленому вправо положенні. Тому на майданчику кла-дуть бруски тільки під ліві колеса трактора (рис. 12).

Припідняти плуг і відрегулювати довжину обмежувальних ланцюгів (рис. 1) так, щоб кінці нижніх тяг мали бо-кове качання не більше 20 мм в кожну сторону. При першому проході агрегату остаточно регулюють плуг на рів-номірність глибини оранки.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107                                                                                                    Тести ТУТ

03.12.2021
Тема: Машини для вирощування і збирання овочевих культур.
Уроки №27; №28. Посівні і садильні машини. Овочеві сівалки за технологічним процесом подібні до зернових. Проте вони мають ряд конструктивних особливостей, зумовлених тим, що норми висіву для різних овочевих культур дуже відрізняються, а глибина загортання насіння в грунт невелика - від 1,5 до 6 см. Найбільше розпов-сюдження мають овочеві сівалки СОН-4,2, "Клен-4,2" та їх модифікації.

Начіпна овочева сівалка СОН-4,2 (рис. 77) (ВАТ "Червона Зірка"), шириною захвату 4,2, призначена для рядкової і стрічкової сівби насіння овочевих культур з одночасним внесенням мінеральних добрив. Агрегатують ці сівалки з тракторами класу 1,4 і 2. Складається сівалка з рами, двох опорно-приводних коліс, двох ящиків, насіннє- і туко-висівних апаратів, туко- і насіннєпроводів, сошників і двох дискових маркерів. За будовою і процесом роботи ко-тушково-штифтові туковисівні апарати та котушкові насіннєвисівні апарати, встановлені на сівалці СОН-4,2, по-дібні до висівних апаратів зернових універсальних сівалок СЗ-3,6А (див. рис. 3.16). Сошники для загортання в грунт мінеральних добрив кілевидні. Для загортання в грунт насіння сівалку можна обладнати дводисковими со-шниками з ребордами і ущільнювальними коточками або спареними однодисковими сошниками з ребордами, спеціальними коточками та загортачами (див. рис. 3.18). Особливий інтерес представляють новинки спільного підприємства МСНВП "Клен" - сівалки, в тому числі овочеві, з висівною системою ВСС принципово нового спосо-бу дозування насіння.

Універсальна овочева сівалка "Клен-4,2" (рис. 78), з шириною захвату 3,6; 4,2; 4,8 м, призначена для рядкової сів-би овочевих культур і трав різними схемами посіву: овочевих - цибулі, капусти, помідо-рів, огірків, столових бу-ряків..., бобових - сої..., лікарських рослин - календули, валеріани, ромашки, душиці, маку та ін. На сівалці встано-влені електромагнітні вібро-дискретні, з електронним керуванням і контролем, висівні апарати, які мають: са-мий широкий діапазон норм висіву; низьке травмування насіння, підвищену рівномір-ність розподілу насіння в рядку. Використання сівалки дозволяє досягти значної економії посівного матеріалу. Крім того вони прості, зруч-ні і надійні в експлуатації. Висівна система заснована на принципово новому способі дозування насіннєвого ма-теріалу і являє собою електронну систему, що складається з модулів: пульта керування; мультиплексора; дозато-рів; датчика руху. Пульт керування  встановлюється в кабіні тракториста і керує роботою дозаторів залежно від параметрів наладки. Мультиплексор призначений для розгалудження лінії передачі і контролю, а також живи-льної напруги на кожний дозатор. Дозатор (рис. 1) - це електромеханічний прилад, що здійснює дозування насін-ня по команді з пульта керування. Він з'єднаний з процесором, що керує ви-сівним вузлом, головним елементом якого є кроковий двигун. Процесор виконує контроль за рухом сівалки і по-ложенням ротора крокового двигуна; прийом і запам'ятовування інформації від пульта керування про режим ро-боти і передачу інформації під час ро-боти про несправності, що виникли, і про відсутність насіння. Інформація про виникнення неспрвності під час роботи дозатора передається на пульт керування. Прицьому одночасно спрацьовує звукова і світлова сигналіза-ція. Датчик руху встановлений в ступиці колісної опори і призначений для синхронізації процесу висівання із швидкыстю руху агрегату. Овочеві сівалки "Клен" мають модифікації, м - 1; 1,8; 2,8; 5,4. Розсадосадильна машина FMAX4. Для посадки розсади овочевих культур, тютюну, ефіроносів, а також погонів дичок плодово-ягідних куль-тур і полуниць з одночасним поливом застосовують розсадосадильні машини. Зокрема, в Україні широке засто-сування знайшли розсадосадильні машини модельного ряду FMAX (рис. 2), які виробляє італійська кампанія Fer-rari Costruzioni Meccaniche Srl. Вони ідеально підходять для різних овочевих культур, таких як помідори, капуста, баклажани, перець, тютюн, а також для деяких видів салату, якщо розсада в касетах і з розвиненими листками. Кожне робоче місце машини оснащено обертальною каруселлю переривчастого обертання, з 8-ма або 10-ма ста-канчиками, що значно полегшує роботу оператора і дає можливість висівати до 3500 рослин за хвилину. Режим переривчастого обертання каруселей також осбливо важливий, щоб рослини попадали всередину розподільни-ків через однаковий проміжок часу, Ця характеристика збезпечує рівномірність глибини висадки рослин і одна-кову відстань між ними. 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.6. с. 45-46
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3.4. с. 175 - 176

26.11.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №25; №26. Машини для навантаження і транспортування тюків. Для підбирання й завантажування тю-ків і рулонів у транспортні засоби застосовують фронтальні навантажувачі загального призначення, до комплек-ту постачання яких входять спеціальні захвати (рис. 5.14, 5.15, 169, 170). 

Для транспортування тюків сіна за сучасних технологій застосовуютьтрактори потужністю понад 73,5 кВт і спе-ціальні причепи.

Причіп для перевезення тюків AutoStack FSX (рис. 28.1) характеризується такими особливостями:
• адаптованість до всіх типів тюків за розміром і типом соломи;
• просте й інтуїтивне керування - весь процес може виконувати одна людина;
• висока швидкість - машину розроблено та обладнано для роботи на високих швидкостях, більша кількість робо-чих циклів за той самий час;
• плавна робота, м'яке підіймання, поступове пришвидшення під час запуску й плавна зупинка в кінці пробігу;
• функціональна простота, абсолютний контроль і повна безпека;
• наявність «розумних» автономних розвантажувальних вил високої міцності - це система, яку запатентувала компанія Arcusin;
• проста, швидка й надійна машина;
• ущільнює тюки між собою навіть за роботи з тюками високої щільності. Під час переміщення полем підбираль-ний механізм підбирає тюки й вантажить на причіп (рис. 28.2). На місці зберігання тюки розвантажують (рис.28.4).
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.3. с. 106
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділи 8.1. с, 201-202

19.11.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №23; №24. Граблі колісно-пальцеві і роторні. Граблі призначені для згрібання прив'яленої чи свіжоскоше-ної трави з покосів у валки, ворушіння трав у покосах, перевертання (обертання) валків.

Колісно-пальцьові граблі ГВК-6 (рис. 5.5) складаються з двох однакових за будовою секцій (правої і лівої), з'єдна-них між собою зчіпкою 10. Секції можуть працювати роздільно. На кожній секції встановлено по шість пальцьо-вих коліс 5 та два колеса 6 на зчіпці. Секція складається з рами 2, механізму піднімання робочих коліс та трьох опорних пневматичних коліс 1. Робоче пальцьове колесо обладнано маточиною, ободом та пружинними пальця-ми, які з одного боку прикріплені до маточини, а з іншого - проходять крізь отвори обода і зігнуті проти напрям-ку руху. Робочі колеса набувають обертання внаслідок зчеплення пальців з ґрунтом. Для згрібання сіна у валки раму кожної секції розміщують під кутом 45...50° до напрямку руху агрегату. Рами секцій з робочими пальцьови-ми колесами утворюють кут, напрямлений розхилом уперед. Завдяки розміщенню робочих коліс під кутом, обер-таючись за рахунок зчеплення з ґрунтом і стернею, зміщують сіно до осьової лінії і утворюють валок 1,6...1,7 м завширшки, який лягає на розпушену двома центральними пальцьовими колесами смугу сіна. Під час ворушін-ня покосів чи сіна передні кінці секцій граблів зводять, а задні, навпаки, розводять. Для обертання валків вико-ристовують тільки одну секцію у такому самому положенні, як і для утворення валків. Ширину валків (0,8...1,2 м) регулюють зміщенням секцій за допомогою розсувних бокових розтяжок 9.

Ротаційні граблі-розпушувачі ГВР-6Б (рис. 7.17 а) складаються з двох роторів 2, 6 двох щитків 3 для формування валка, чотирьох опорних коліс, причіпного пристрою 9,  механізму приводу 10, 11 і гідросистеми 5. Ротор склада-ється з диска, до якого прикріплено сім граблин 15. На штангах граблин закріплено пружинні пальці. Під час ро-боти ротори, обертаючись від вала відбору потужності трактора, формують, обертають або розкидають валок, ро-зпушують траву чи сіно в покосах (рис. 7.17 б, в, г, д).
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.2. с. 99-100
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.5. с. 248-250

12.11.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №21; № 22. Комбайни кормозбиральні. Будова, робочі органи, процес роботи.
Універсальний причіпний кормозбиральний комбайн КПИ-2,4А (рис. 7.41) призначений для скошування стоя-чих і підбору із валків підв'ялих сіяних і природних трав, скошування кукурудзи та інших культур з одночасним подрібненням і навантаженням в транспортні засоби. 

Комбайн складається із причіпного подрібнювача і змінних робочих органів: підбирача, жатки для скошування трав і жатки суцільного зрізу для збирання кукурудзи. Комбайн КПИ-Ф 30 комплектується додатково жаткою ЖКР-3 (рис. 7.42) для збирання кукурудзи, посіяною з міжряддям 70 см і і висотою до 4 м. Широкий діапазон вели-чини подрібнення частинок дає змогу використовувати рослинну масу для безпосереднього згодовування твари-нам, приготування силосу, сінажу, гранульованих і брикетованих кормів, трав'яного борошна. Коротка технічна характеристика комбайнів КПИ наведена в таблиці 7.6.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.6. с. 257

05.11.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №19; 20. Комбайни кормозбиральні. Будова, робочі органи, процес роботи.
Кормозбиральний комбайн Е-281 "Maral-125" (рис. 7.39) проводить скошування зернових культур, підбирання підв'ялених кормів, збирання кукурудзи та інших культур, що проростають з певною шириною міжрядь або на-сіяних суцільним способом.

Технологічний процес комбайна представлений схемою (рис. 7.40). Живильний апарат забезпечує оптималтний потік культури, що збирається, за рахунок восьми живильних і підпресовуючих вальців. На нижньому живиль-ному вальці 2 встановлений металодетектор, на верхньому підпресовуючому 3 - детектор інших сторнніх пред-метів, що запобігають поломці машини. Подрібнювальний барабан 4 з дванацятьма ножами в поєднанні з пасив-ним повторним подрібненням, забезпечує високу якість подрібнення маси, що поступає. Для подальщого подріб-нення може бути встановлений комбінований піддон підбабарабання із змінним днищем- теркою або компакт-ний  піддон, виконаний із днищем плющення кукурудзяних зерен. За допомогою дозувального пристрою 5 для рідких засобів для силосування може бути досягнута висока якість кормів. Ширина захвату жатки для скошуван-ня зелених культур - 4,2 м, підбирача валків - 2,2 або 4,2, кукурудзяної жатки - 3 і кукурудзяної приставки - 2,8 м.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.6. с. 257- 260 

29.10.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №17; №18. Прес-підбирачі, їх типи. Технологія заготівлі сіна й інших грубих кормів у пресованому вигляді стала домінуючою у світовій практиці й Україні зокрема. Для заготівлі пресованих кормів застосовують поршне-ві прес-підбирачі високого тиску й преси для формування великогабаритних паків, рулонні преси з пресуваль-ними камерами постійного й змінного перерізу. Широкий попит у невеликих фермерських господаствах мають прес-підбирачі, що формують паки невеликих розмірів, які легко вручну завантажувати в тракторні причепи (рис. 5.7). Утім, останніми роками поширюється технологія із застосуванням прес-підбирачів великогабаритних тюків, що мають незаперечні переваги над іншими конструкціями машин. Одними з найбільш сучасних машин є прес-підбирачі "Квадрант 2200" та "Квадрант 2200 RK" фірми "КЛААС" (рис. 162).  

Ці моделі мають пресувальну камеру перерізом 0.7 на 1.2 м, довжина регулюється від 1 м до 3 м. Підбирач, з ши-риною 2.1 м, підвішений на гідравлічних амортизаторах та спирається на два копіювальні колеса. За підбирачем встановлено два поперечні шнеки, що звужують потік маси після  підбирача до ширини пресувальної камери (1,2 м). Процес формування тюка починається в камері попереднього пресування, де за допомогою пакувальних зубців формуються так звані порції матеріалу. За досягнення певної щільності верхньої зони каналу попередньо-го пресування, маса матеріалу  відрізається біля отвору, через який проходить його заповнення і поршень пересу-ває цю порцію до пресувального каналу (рис. 162 і рис. 5.12). На пресі "Квадрант" встановлена система подрібнен-ня , що має ротор з чотирма рядами захватів і 25 ножами, які забезпечують довжину різання 45 мм. Рулонні
прес -підбирачі за своєю конструкцією діляться на преси з камерами постйного перерізу, утвореними валками чи ланцюгово-штанговими конвеєрами, і преси з камерами змінного перерізу, утвореними пасовим контуром. Фірма "КЛААС" виробляє традиційну і нові моделі "Роллант" (рис. 165) з пресувальними камерами постійного перерізу, утвореними валками, розміщеними по спіралі.

Конструкція підбирача валків кормів і системи попереднього ущільнення маси, що подається в пресувальну ка-меру, аналогічна прес-підбирачу "Квадрант 2200", за допомогою яких технологічна маса потрапляє у циліндрич-ну камеру (рис. 165), де під дією роликів, що обертаються, закручується в рулон. Пресування проходить до запов-нення камери, внаслідок чого поверхня рулона спресовується більше, ніж його середина. Рулон стає стійким до атмосферних опадів, а менша спресованість середини гарантує його вентиляцію і просушування. Сформований тюк обв'язується шпагатом, а потім через задню стінку, що відкривається за допомогою гідравліки, вивантажу-ється на поле. 
 1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.3. с. 100-106

23.10.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №15; №16. Косарки-плющилки. Плющення пришвидшує висихання скошеної маси. Косарка-плющилка валкова КПВ-3,0 призначена для косіння сіяних трав з одночасним плющенням стебел і укладанням обробленої маси на стерню у валок або покіс. 

Косарка- плющилка складається з рами, що спирається на два пневматичні колеса, мотовила 2 (рис. 7.8, 7.9), рі-зального апарата 3, двох сталевих плющильних вальців 4, заламувального бруса 1, гідроциліндра підняття жат-ки, карданного вала 6 і передавального механізму та інших вузлів. Машина працює так. При рухові агрегату рос-лини нахиляються заламувальним брусом 1 вперед по ходу. Пружинні пальці граблин мотовила 2 подають рос-лини до різального апарата 3 і після зрізання спрямовують їх у плющильні вальці. Вальці 4 захоплюють стебла і розплющують їх, після чого вони потрапляють у валкоутворювальний пристрій 5, який укладає їх у валок. При ясній погоді розплющені стебла швидко висушуються, і сіно можна збирати з мінімальними втратами. Ступінь розплющення  регулюють змінюючи тиск вальців за допомогою пружин. Косарку агрегатують з тракторами ПМЗ-80, МТЗ-80 та ін. Ширина захвату косарки 3 м.
Самохідна косарка-плющилка Е-302 призначена для скошування трав і полеглих кормових культур. 

Косарка (рис 7.15) складається з ходового та різального механізмів. Під час роботи мотовило 2 подає рослини до різального апарата 1 і після їх зрізання - до поперечного шнека 3. Останній подає скошену масу до середини, де через отвір вона пібводиться до плющильного пристрою 4. Підвішений між порталами ходового механізму плю-щильний пристрій приймає масу з різального апарата, плющить перш за все стебла і викидає їх увалок , ширина якого формується листами. Викидання після плющення сприяє розпушенню валка. Якщо косарку використову-ють без плющильного пристрою, то скошенама маса викидається через отвір всередині лотка різального меха-нізму. Висоту зрізу 5; 9; і 15 см встановлюють за допомогою копіювальних башмаків.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.1. с. 98-99
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.4. с. 248

22/10.2021
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №13; №14. Косарки, їх робочі органи і типи. Залежно від технології заготівлі кормів використовують пев-ний комплекс кормозбиральних машин: косарки, косарки-плющилки, ворушилки, граблі, прес-підбирачі тощо. Основні складальні одиниці і механізми косарки: різальні апарати, механізм приводу, механізм підняття, рама і пристрій для з'єднування з трактором.                      Типи різальних апаратів.

Різальні апарати. Кормозбиральні машини обладнують різальними апаратами, робочий процес яких базується на підпірному і безпіідпірному принципі зрізу. До різальних апаратів підпірного зрізу належать сегментно-паль-цевий і безпальцевий апарати, у яких стебло при зрізі опирається на нерухомий протирізальний елемент апара-та. До різальних апаратів безпідпорного зрізу належать ротаційно-дискові та ротаційно-барабанні апарати.
Сегментно-пальцевий апарат косарки (а і б) складається з пальцевого бруса і ножа, що здійснює зворотно-посту-пальний рух. Палльцевий брус 7 являє собою сталеву смугу, до якої пркріплено сталеві пальці 2. Зверху палець має відросток 12, по боках - вусики. До пальця прикріплена протирізальна сталева пластина 13 з гострими боко-вими сторонами. Сегменти 9 - сталеві пластинки трапецієвидної форми (б) з гострими боковими гранями - при-кріплені до станини ножа 14. До неї також прикріплена головка 11 (а), до якої шарніром приєднують шатун меха-нізму привода ножа.На кінцях пальцевого бруса закріплені внутрішній 1 і зовнішній 3 башмаки. Під кожним башмаком знажодиться полозок 4, задній кінець якого можна піднімати і опускати, регулюючи висоту зрізу тра-ви. До внутрішнього башмака приєднаний прутковий стеблевідвід, а до зовнішнього - дошка 5 із стебловідводом 6. Ширина захвату - 2,1 м. Притискачі 10 притискають сегменти до пальцевих пластин (протирізальних), забезпе-чуючи тим самим необхідний зазор у ріжучій парі (сегмент - протирізалина пластина). Процес різання стебел сегментно-пальцевим різальним апаратом проходить за принципом ножиць. Зворотно-поступальне переміщен-ня коси забезпечує кривошипно-шатунний механізм приводу косарки. Безпальцеві різальні апарати (в) від-різняються від сегментно-пальцевих конструкцією протирізального елемента, функції якого виконують нерухомі сегменти 17. До безпальцевих належать апарати з обома рухомими ножами, у яких стебло затискається в точці А між сегментами, що рухаються назустріч один одному. Ротаційно- дисковий різальний апарат (г) складається з бруса, на якому встановлені диски 19 з шарнірно або жорстко закріпленими ножами 18. Обертаючись з великою частотою ножі ударом розрізають стебла рослин. 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.1. с. 96-98
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.4. с. 245-248

2021 - 2022 навчальний рік

30.04; 07.05.2021
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №33; №34. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи склада-ється з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки заданої глибини оранки. 
Підготовка трактора і приєднання до нього плуга.

Переобладнують механізм навіски трактора з трьохточкової схеми на двохточкову, як показано на малюнку. Для цього шарнір верхньої тяги і шарніри кріплення нижніх тяг (зведені в одну точку) навіски зміщують вправо від-носно середини валів на необхідну для кожного трактора величину. У трактора ДТ-75Н - на 140 мм. Це на 2-ва  от-вори відносно осі трактора верхній шарнір і на 2-ві лиски на нижньому валі здвинуті вмісто втулки нижніх тяг, змістити вправо і закріпити обмежувальними кільцями. У трактора Т-150  - на 60 мм, на 1-н отвір і 1-ну лиску на валах навіски. У трактора Т-150К - на 150 мм. Для цього правий упор правої нижньої тяги навіски повинен бути закріплений на передостанній лисці правої частини нижнього вала, а лівий упор - за здвинутими втулками нижніх тяг. Верхню тягу зміщують в крайнє праве положення і закріплюють лівим упором. 

Нижні повздовжні тяги навіски трактора обладнані телескопічними пристроями, призначеними для полегшен-ня з'єднання навісних машин з трактором. При витягнутих фіксуючих пальцях кожна тяга може родвигатися на 80 мм. Перед навішуванням пгуга необжідно витягнути фіксуючі пальці 1 (див. мал.) на нижніх тягах 2. Опустити нижні тяги навісної системи трактора на висоту рівня пальців навіски плуга, підвести трактор заднім ходом так, щоб шарові втулки нижніх тяг навіски трактора розмістились проти пальців навіски плуга. Надіти шарніри на пальці і зафіксувати чеками. Отвір шарового шарніра верхньої тяги совмістити з отвором вилки розкосу навіски плуга, з'єднати пальцем і зафіксувати чекою. Підняти плуг  в транспортне положення і зафіксувати повздовжні тяги 2, вставивши пальці 1 в їх отвори.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 36

16.04. 2021; 23.04. 2021
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №31; №32. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи склада-ється з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки заданої глибини оранки.
Встановлення робочих органів. Цей процес полягає в установленні потрібної кількості корпусів, передплужни-ків та дискового ножа.

Носки лемеців встановлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощьок і п'ятки лемешів мали просвіт до 10 мм. Для кращої заробки пожнивних решток передплужники, особливо у швидкісних плугів, повинні бути вине-сені вперед на максимально можливу величину так. щоб відстань від носка лемеша передплужника до носка ле-меша основного корпуса (по ходу) була 30-35см, а польовий обріз передплужника перебував в одній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Лезо дискового ножа пускають на 20-30 мм нижче за носок лемеша перед-плужника, а сам диск - на відстань 10-20 мм від польового обрізу плужного корпуса в бік поля (рис. 6). Глибина ходу передлужника під час оранки староорних земель дорівнює 10 см, на піщаних грунтах 12, на цілинних 8см   Маркування отворів в стойкі передплужника в залежності від заданої глибини оранки 
Передплужник кріпиться до полоси рами державкою і скобою. Його положення по висоті фіксується циліндрич-ним виступом державки в одно з п'яти глухиг отворів в стойкі в залежності від глибини оранки.
                  При глибині оранки 20 см - верхній отвір
                                                           22 см - 2-й отв.
                                                           25 см - 3-й отв.
                                                           27 см - 4-й отв.
                                                           30 см - 5-й отв.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36 
11. В. І. Луцюк.  Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107

02.04.2021; 09.04.2021
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №29; №30. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи склада-ється з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки заданої глибини оранки. 
Перевірка технічного стану плуга. Перш за все перевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектова-ний корпусами одного типу (культурними, швидкісними тощо), передплужниками, дисковим ножом, причіп-ним пристроєм для борін чи котків.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.2. с. 20-29; 1.6.8. с.35 
11. В. І. Луцюк.  Агротехнологія Розділ 16.1 с. 106 
                                                                            Інструкційно-технологічна карта на робоче місце

22.01.2021
Тема: Машини для сівби зернових культур.
Урок №19. Робочі органи сівалок. Найбільшу групу складають рядкові зернові сівалки - одноопераційні, прості за конструкцією і тому найбільш надійні та дешеві машини. Сівалка зернотукова універсальна СЗ-5,4 призначена для рядкової сівби зернових (пшениці, жита, ячменю, вівса) та зернобобових (гороху, ква-солі, бобів, люпину) ку-льтур з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив. Сівалка причіпна, гідрофікована. Аг-регатують одну сівалку з тракторами класу 1,4. Складається з рами з причіпним пристроєм, опорно-привідних коліс, трьох зернотукових ящиків, насіннєвисівних апаратів, туковисівних апаратів, насіннєпроводів, сошників, зубових загортачів, механізму піднімання сошників, механізму передачі руху від коліс до висівних апаратів, під-ніжної дошки і транспортного пристосування. Робочі органи сівалок: Робочими органами комбінованих рядко-вих сівалок є висівні апарати, насіннєпрводи, сошники та шлейфи-загортачі. Висівні апарати. На зернових, ово-чевих і льняних сівалках, призначених для рядкової сівби, встановлені висівні апарати котушкового типу. Насін-нєпроводи. Для підведення насіння від висівних апаратів до сошників широко застосовують гумові гофровані насіннєпроводи. Сошники. На зернових сівалках установлюють анкерні і дискові -  дво- і однодискові сошники. Загортачі призначені для загортання борозенок, утворених після проходження сошників. На зернових сівалках застосовують зубчасті, ланцюгові та кільчасті загортачі.  Працює сівалка так: Насіння з переднього відділення ящика і добрива з заднього заповнюють самопливом коробки висівних апаратів. Котушки, обертаючись, забира-ють насіння і добрива і подають їх за межі коробок висівних апаратів. Добрива по лотках попадають в лійки на-сіннєпроводів, з яких разом з насінням надходять в насіннєпроводи і по них до розтрубів сошників. Загортання насіння і добрив відбувається внаслідок самоосипання грунту і вирівнювання рельєфу поля загортачами, вста-новленими за сошниками.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділи 2.1. с. 31-32, 2.2. с. 32-39
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.2.1. с. 144-147, 3.2.2.1. с. 152-154, 3.2.2.3. с. 160-161 

15.01.2021
Тема: Машини для сівби зернових культур.
Урок №18. Спосби і схеми сівби. Розрізняють такі способи сівби: Рядковий застосовують при вирощуванні зерно-вих культур. За цим способом насіння розмішують у грунті паралельними рядами з міжряддями 15 см на глиби-ну 4-8 см. Насіння в рядку розміщується на неоднаковій відстані і має різну площу живлення; вузькорядний є різновидністю рядкового з міжряддями 6,5-8,5 см. Норма висіву при вузькорядній сівбі збільшується на 10-15%. Вона забезпечує більш рівномірний розподіл насіння, форма площі живлення наближається до квадрата, що за-безпечує повніше використання пожнивних речовин. В сучасних широкозахватних комбінованих агрегатах та висівних системах, які створюють на базі важких культиваторів і спеціальних висівних модулів із пневмомеха-нічними висівними апаратами, підлаповими пристроями робочих органів культиватора насіння рівномірно вкладається смугами завширшки 15-18 см, Це забезпечує сприятливіші умови для розвитку сходів, порівнюючи зі звичайним рядковим висівом.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3.1.1. с. 139-141