Сільгосподарські  машини  
                        (група 2)

14.03.2023; 17.03.2023
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №45; №46. Комбайни кормозбиральні. Будова, робочі органи, процес роботи.
Кормозбиральний комбайн Е-281 "Maral-125" (рис. 7.39) проводить скошування зернових культур, підбирання під-в'ялених кормів, збирання кукурудзи та інших культур, що проростають з певною шириною міжрядь або насіяних су-цільним способом.

Технологічний процес комбайна представлений схемою (рис. 7.40). Живильний апарат забезпечує оптималтний потік куль-тури, що збирається, за рахунок восьми живильних і підпресовуючих вальців. На нижньому живильному вальці 2 встанов-лений металодетектор, на верхньому підпресовуючому 3 - детектор інших сторнніх предметів, що запобігають поломці ма-шини. Подрібнювальний барабан 4 з дванацятьма ножами в поєднанні з пасивним повторним подрібненням, забезпечує високу якість подрібнення маси, що поступає.

Для подальщого подріб-нення може бути встановлений комбінований піддон підбабарабання із змінним днищем-теркою або компактний піддон, виконаний із днищем плющення кукурудзяних зерен. За допомогою дозувального пристрою 5 для рідких засобів для силосування може бути досягнута висока якість кормів. Ширина захвату жатки для скошування зелених культур - 4,2 м, підбирача валків - 2,2 або 4,2, кукурудзяної жатки - 3 і кукурудзяної приставки - 2,8 м.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.6. с. 257- 260

03.03.2023; 10.03.2023
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №42-№ 44. Комбайни кормозбиральні. Будова, робочі органи, процес роботи.
Універсальний причіпний кормозбиральний комбайн КПИ-2,4А (рис. 7.41) призначений для скошування стоячих і підбору із валків підв'ялих сіяних і природних трав, скошування кукурудзи та інших культур з одночасним подрібненням і навантаженням в транспортні засоби.

Комбайн складається із причіпного подрібнювача і змінних робочих органів: підбирача, жатки для скошування трав і жатки суцільного зрізу для збирання кукурудзи. Комбайн КПИ-Ф 30 комплектується додатково жаткою ЖКР-3 (рис. 7.42) для збирання кукурудзи, посіяною з міжряддям 70 см і і висотою до 4 м.  

Широкий діапазон величини подрібнення частинок дає змогу використовувати рослинну масу для безпосереднього згодо-вування тваринам, приготування силосу, сінажу, гранульованих і брикетованих кормів, трав'яного борошна. Коротка тех-нічна характеристика комбайнів КПИ наведена в таблиці 7.6.
2.Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.6. с. 257

17.02.2023; 24.02.2023
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №40; №41. Прес-підбирачі, їх типи. Технологія заготівлі сіна й інших грубих кормів у пресованому вигляді стала домінуючою у світовій практиці й Україні зокрема. Для заготівлі пресованих кормів застосовують поршневі прес-підби-рачі високого тиску й преси для формування великогабаритних паків, рулонні преси з пресувальними камерами постій-ного й змінного перерізу. Широкий попит у невеликих фермерських господаствах мають прес-підбирачі, що формують па-ки невеликих розмірів, які легко вручну завантажувати в тракторні причепи (рис. 5.7). Утім, останніми роками поширю-ється технологія із застосуванням прес-підбирачів великогабаритних тюків, що мають незаперечні переваги над іншими конструкціями машин. Одними з найбільш сучасних машин є прес-підбирачі "Квадрант 2200" та "Квадрант 2200 RK" фірми "КЛААС" (рис. 162).

Ці моделі мають пресувальну камеру перерізом 0.7 на 1.2 м, довжина регулюється від 1 м до 3 м. Підбирач, з шириною 2.1 м, підвішений на гідравлічних амортизаторах та спирається на два копіювальні колеса. За підбирачем встановлено два по-перечні шнеки, що звужують потік маси після підбирача до ширини пресувальної камери (1,2 м). Процес формування тюка починається в камері попереднього пресування, де за допомогою пакувальних зубців формуються так звані порції матеріа-лу. За досягнення певної щільності верхньої зони каналу попереднього пресування, маса матеріалу відрізається біля отво-ру, через який проходить його заповнення і поршень пересуває цю порцію до пресувального каналу (рис. 162 і рис. 5.12).
На пресі "Квадрант" встановлена система подрібнення , що має ротор з чотирма рядами захватів і 25 ножами, які забезпе
чують довжину різання 45 мм. Рулонніпрес -підбирачі за своєю конструкцією діляться на преси з камерами постйного перерізу, утвореними валками чи ланцюгово-штанговими конвеєрами, і преси з камерами змінного перерізу, утворени-
ми пасовим контуром. Фірма "КЛААС" виробляє традиційну і нові моделі "Роллант" (рис. 165) з пресувальними камерами постійного перерізу, утвореними валками, розміщеними по спіралі.

Конструкція підбирача валків кормів і системи попереднього ущільнення маси, що подається в пресувальну камеру, анало-гічна прес-підбирачу "Квадрант 2200", за допомогою яких технологічна маса потрапляє у циліндричну камеру (рис. 165), де під дією роликів, що обертаються, закручується в рулон. Пресування проходить до заповнення камери, внаслідок чого по-верхня рулона спресовується більше, ніж його середина. Рулон стає стійким до атмосферних опадів, а менша спресованість середини гарантує його вентиляцію і просушування. Сформований тюк обв'язується шпагатом, а потім через задню стінку, що відкривається за допомогою гідравліки, вивантажується на поле.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.3. с. 100-106

07.02.2023; 10.02.2023
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №38; №39. Косарки-плющилки. Плющення пришвидшує висихання скошеної маси. Косарка-плющилка валкова КПВ-3,0 призначена для косіння сіяних трав з одночасним плющенням стебел і укладанням обробленої маси на стерню у валок або покіс.

Косарка- плющилка складається з рами, що спирається на два пневматичні колеса, мотовила 2 (рис. 7.8, 7.9), різального апа-рата 3, двох сталевих плющильних вальців 4, заламувального бруса 1, гідроциліндра підняття жатки, карданного вала 6 і передавального механізму та інших вузлів. Машина працює так. При рухові агрегату рослини нахиляються заламувальним брусом 1 вперед по ходу. Пружинні пальці граблин мотовила 2 подають рослини до різального апарата 3 і після зрізання спрямовують їх у плющильні вальці. Вальці 4 захоплюють стебла і розплющують їх, після чого вони потрапляють у валкоут-ворювальний пристрій 5, який укладає їх у валок. При ясній погоді розплющені стебла швидко висушуються, і сіно можна збирати з мінімальними втратами. Ступінь розплющення регулюють змінюючи тиск вальців за допомогою пружин. Косар-ку агрегатують з тракторами ПМЗ-80, МТЗ-80 та ін. Ширина захвату косарки 3 м.
Самохідна косарка-плющилка Е-302 призначена для скошування трав і полеглих кормових культур.

Косарка (рис 7.15) складається з ходового та різального механізмів. Під час роботи мотовило 2 подає рослини до різального апарата 1 і після їх зрізання - до поперечного шнека 3. Останній подає скошену масу до середини, де через отвір вона під-водиться до плющильного пристрою 4. Підвішений між порталами ходового механізму плющильний пристрій приймає ма-су з різального апарата, плющить перш за все стебла і викидає їх увалок , ширина якого формується листами. Викидання пі-сля плющення сприяє розпушенню валка. Якщо косарку використовують без плющильного пристрою, то скошенама маса викидається через отвір всередині лотка різального механізму. Висоту зрізу 5; 9; і 15 см встановлюють за допомогою копі-ювальних башмаків.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.1. с. 98-99
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.4. с. 248

20.01.2023; 24.01.2023; 27.01.2023
Тема: Машини для заготівлі кормів.
Уроки №35-№37. Косарки, їх робочі органи і типи. Залежно від технології заготівлі кормів використовують певний комплекс кормозбиральних машин: косарки, косарки-плющилки, ворушилки, граблі, прес-підбирачі тощо. Основні складальні одиниці і механізми косарки: різальні апарати, механізм приводу, механізм підняття, рама і пристрій для з'єднування з трактором.                                                           

Різальні апарати. Кормозбиральні машини обладнують різальними апаратами, робочий процес яких базується на підпір-ному і безпіідпірному принципі зрізу. До різальних апаратів підпірного зрізу (рис. 5.2. а) належать сегментно-пальцевий і безпальцевий апарати, у яких стебло при зрізі опирається на нерухомий протирізальний елемент апарата. До різальних апаратів безпідпорного зрізу (рис. 5.2. б) належать ротаційно-дискові та ротаційно-барабанні апарати.

                                                                                                          Рис. 5.3. Типи різальних апаратів.

Сегментно-пальцевий апарат косарки (рис. 5.3. а і б) складається з пальцевого бруса і ножа, що здійснює зворотно-посту-пальний рух. Палльцевий брус 7 являє собою сталеву смугу, до якої пркріплено сталеві пальці 2. Зверху палець має відрос-ток 12, по боках - вусики. До пальця прикріплена протирізальна сталева пластина 13 з гострими боковими сторонами. Сег-менти 9 - сталеві пластинки трапецієвидної форми (б) з гострими боковими гранями - прикріплені до станини ножа 14. До неї також прикріплена головка 11 (а), до якої шарніром приєднують шатун механізму привода ножа.На кінцях пальцевого бруса закріплені внутрішній 1 і зовнішній 3 башмаки. Під кожним башмаком знажодиться полозок 4, задній кінець якого можна піднімати і опускати, регулюючи висоту зрізу трави. До внутрішнього башмака приєднаний прутковий стеблевідвід, а до зовнішнього - дошка 5 із стебловідводом 6. Ширина захвату - 2,1 м. Притискачі 10 притискають сегменти до пальцевих пластин (протирізальних), забезпечуючи тим самим необхідний зазор у ріжучій парі (сегмент - протирізалина пластина). Процес різання стебел сегментно-пальцевим різальним апаратом проходить за принципом ножиць. Зворотно-поступальне переміщення коси забезпечує кривошипно-шатунний механізм приводу косарки. Безпальцеві різальні апарати (рис. 5.3. в) відрізняються від сегментно-пальцевих конструкцією протирізального елемента, функції якого виконують нерухомі сегменти 17. До безпальцевих належать апарати з обома рухомими ножами, у яких стебло затискається в точці А між сег-ментами, що рухаються назустріч один одному. Ротаційно- дисковий різальний апарат (рис. 5.3. г) складається з бруса, на якому встановлені диски 19 з шарнірно або жорстко закріпленими ножами 18. Обертаючись з великою частотою ножі уда-ром розрізають стебла рослин.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5.1. с. 96-98
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 5.4. с. 245-248

11.11.2022; 18.11.2022
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №21- №24. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Встановлення навісного плуга на задану глибину оранки. Проводиться на рівному майданчику (рис 9). Під гусениці або колеса трактора і опорне колесо плуга кладуть бруски товщиною, що дорівнює глибині оранки мінус 1-3 см на вгрузання гусениць або коліс в грунт. Зміною довжини верхньої тяги 9 і правого вертикального розкосу начіпного механізму трактора вирівнюють раму плуга в горизонтальній площині і перевіряють розміщення лемішів корпусів відносно поверхні майдан-чика (рис. 10). Всі корпуси плуга повинні опиратися на площадку носками і п'ятками лемешів, а також кінцями польових дощок. П'ятки лемешів і кінці польових дощок можуть бути припідняті на 10 мм. В повздовжньому напрямку плуг вирів-нюється зміною довжини верхньої тяги механізму навіскм трактора. В поперечному напрямку плуг вирівнюється зміною довжини правого розкосу навісного механізму трактора.

У трактора МТЗ-80 при роботі з трьохкорпусним плугом ПЛН-3-35, із-за малої ширини захвату (1,05 м), механізм навіски залишається з трьохточковою схемою. При цьому плуг вправо не зміщують, а трактор в роботі переміщується правими ко-лесами по дну борозни (рис. 11), в нахиленому вправо положенні. Тому на майданчику кладуть бруски тільки під ліві коле-
са трактора (рис. 12). 

Припідняти плуг і відрегулювати довжину обмежувальних ланцюгів (рис. 1) так, щоб кінці нижніх тяг мали бокове качання не більше 20 мм в кожну сторону. При першому проході агрегату остаточно регулюють плуг на рівномірність глибини оран-ки.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107   
Для виконання лабораторно-практичних занять уроків №17-№24 з підготовки плугів до роботи за 28.10.2022; 04.11.2022; 11.11.2022; 18.11.2022 необхідно повторити теоретичний матеріал з регулювань плуга, який знаходиться на першому курсі с-г машини гр. 3 за 30.09.2022; 07.10.2022; 14.10.2022; 21.10.2022 уроки №5-№8. Після цього необхідно виконати і надіслати тести.                                                                                                  Тести ТУТ  

04.11.2022
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №19; №20. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Підготовка трактора і приєднання до нього плуга.

Переобладнують механізм навіски трактора з трьохточкової схеми на двохточкову, як показано на малюнку. Для цього шарнір верхньої тяги і шарніри кріплення нижніх тяг (зведені в одну точку) навіски зміщують вправо відносно середини валів на необхідну для кожного трактора величину. У трактора ДТ-75Н - на 140 мм. Це на 2-ва отвори відносно осі трактора верхній шарнір і на 2-ві лиски на нижньому валі здвинуті вмісто втулки нижніх тяг, змістити вправо і закріпити обмежува-льними кільцями. У трактора Т-150 - на 60 мм, на 1-н отвір і 1-ну лиску на валах навіски. У трактора Т-150К - на 150 мм. Для цього правий упор правої нижньої тяги навіски повинен бути закріплений на передостанній лисці правої частини нижнього вала, а лівий упор - за здвинутими втулками нижніх тяг. Верхню тягу зміщують в крайнє праве положення і за-кріплюють лівим упором.

Нижні повздовжні тяги навіски трактора обладнані телескопічними пристроями, призначеними для полегшення з'єднання навісних машин з трактором. При витягнутих фіксуючих пальцях кожна тяга може родвигатися на 80 мм. Перед навішуван-ням пгуга необжідно витягнути фіксуючі пальці 1 (див. мал.) на нижніх тягах 2. Опустити нижні тяги навісної системи трак-тора на висоту рівня пальців навіски плуга, підвести трактор заднім ходом так, щоб шарові втулки нижніх тяг навіски трак-тора розмістились проти пальців навіски плуга. Надіти шарніри на пальці і зафіксувати чеками. Отвір шарового шарніра верхньої тяги совмістити з отвором вилки розкосу навіски плуга, з'єднати пальцем і зафіксувати чекою. Підняти плуг в транспортне положення і зафіксувати повздовжні тяги 2, вставивши пальці 1 в їх отвори.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 36 

 28.10. 2022
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №17; №18. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи склада-ється з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Встановлення робочих органів. Цей процес полягає в установленні потрібної кількості корпусів, передплужників та дис-кового ножа.

Носки лемеців встановлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощьок і п'ятки лемешів мали просвіт до 10 мм. Для кращої заробки пожнивних решток передплужники, особливо у швидкісних плугів, повинні бути винесені вперед на мак-симально можливу величину так. щоб відстань від носка лемеша передплужника до носка лемеша основного корпуса (по ходу) була 30-35см, а польовий обріз передплужника перебував в одній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Лезо дискового ножа пускають на 20-30 мм нижче за носок лемеша передплужника, а сам диск - на відстань 10-20 мм від польового обрізу плужного корпуса в бік поля (рис. 6). Глибина ходу передлужника під час оранки староорних земель до-рівнює 10 см, на піщаних грунтах 12, на цілинних 8см. Маркування отворів в стойкі передплужника в залежності від заданої глибини оранки
Передплужник кріпиться до полоси рами державкою і скобою. Його положення по висоті фіксується циліндричним висту-пом державки в одно з п'яти глухиг отворів в стойкі в залежності від глибини оранки.
При глибині оранки 20 см - верхній отвір
                                       22 см - 2-й отв.
                                       25 см - 3-й отв.
                                       27 см - 4-й отв.
                                       30 см - 5-й отв.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107

21.10.2022
Лабораторно-практичні заняття.
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №15; №16. Підготовка плугів до роботи. Повторити теоретичний матеріал з необхідних машин. Розібрати, зібрати основні вузли і агрегати плуга, провести їх технічне обслуговування. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки зада-ної глибини оранки.
Перевірка технічного стану плуга. Перш за все перевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектований корпу-сами одного типу (культурними, швидкісними тощо), передплужниками, дисковим ножом, причіпним пристроєм для борін чи котків.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.2. с. 20-29; 1.6.8. с.35
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1 с. 106
                                                                            Інструкційно-технологічна карта на робоче місце

Для виконання лабораторно-практичного заняття уроків №15 і №16 з регулювання плугів за 21.10.2022 необхідно повторити теоретичний матеріал з будови плуга, який знаходиться на перщому курсі с-г машини гр. 3 за 02.09.2022; 19.10.2022; 16.10.2022;23.09.2022 уроки №1-№4. Після цього необхідно виконати і надіслати тести.             Тести ТУТ.

07.10.2022; 14.10.2022
Тема: Машини для посіву і посадки.
Уроки № 11; №12; №13; №14. Сівалки для посіву просапних культур, їх призначення, будова, робота і регулювання. Просапні сівалки комплектуються висівними модулями з механічними й пневматичними висівними апаратами. Широкозахватні сівалки іноземного ви-робництва на 16 або 24 рядки для високопродуктивної сівби просапних культур оснащені центральним двосекційним бункером для посівного матеріалу і добрив і накопичувальними бункерами на посівних секціях. Універсальна сівалка вакуумного типу "Optima" призначена для точного висіву насіння цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, бобів. сої, цикорію та інших культур, що висівають з міжряддями 30 см і більше.

До складу машини входять (рис. 3.44) рама 1 на пневмоколісному ходу; секції робочих органів 2, що кріпляться до бруса рами; меха-нізм приводу від опорно-привідних коліс через редуктор на вал контрприводу і кожний висівний апарат; вентилятор, розташований в центральній частині рами з вакуум-проводами, шо підводить вакуум до кожного висівного апарата; маркери 5 правий і лівий, що скла-даються за допомогою виносних гідроциліндрів. Машина може бути укомплектована бункерами для мінеральних добрив 4 з туковисів-ними апаратами, тукопроводами і сошниками. Деякі модепі сівалок комплектуються механізмами для завантаження машини добрива-
ми 3. Секції робочих органів влаштовані всі однаково: передній кронштейн, яким секція кріпиться до бруса рами; незалежна паралело-грамна підвіска, що забезпечує копіювання мікролельєфу поля; висівний апарат з висівним диском; бункер для насіння; сошник для ви-сіву насіння; система опорних і ущільнювальних котків з механізмом регулювання глибини сівби. Висівний апарат (рис. 3.45) має ви-сівний диск 2, що обертається як одне ціле з вакуумною камерою, Висівний барабан з'єднаний з вентилятором розрідження через пусто-тілу вісь 3. Розрідження забезпечує присмоктування насіння 4 до висівного диска. Два відсікачі 5 і 7 коригуть можливе подвійне і потрі-йне прилипання насіння. Розташований із зворотного боку диска переривач вакууму 8 забезпечує відпадання насіння і сприяє точному його укладанню. Висівні секції мають центральний привід від опорно-привідного колеса, коробку передач, що знаходиться на кінці ра-ми сівалки, дозволяє вручну заміну зірочок або регулювання механізму їх перемикання. Сошники і прикочувальні котки змінюються за-лежно від виду насіння і грунтових умов. Підготовка сівалок до сівби просапних культур аналогіна для всіх сівалок: 1. Установка на задану ширину міжрядь. Розмічають брус рами. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно ро-змітки. 2. Установка на задану норму висіву. Норма висіву насіння визначається у кількості штук насінин, що висівається на погон-ний метр рядка підбором висівного диска і передаточного числа. Підбирають передаточне відношення і відповідно встановлюють при-вод, користуючись схемою, прикріпленою на коробці. 3. Установка на задану норму внесення добрив. Необхідна норма висіву доб-рив досягається відповідною частотою обертання висвного механізму туковисівного апарату. Частота обертання забезпечується меха-нізмом приводу сівалки.4. Установка на задану глибину висіву насіння. Глибину ходу сошників для висіву насіння встановлюють шляхом зміни положення переднього і заднього прикочувальних котків відносно корпусів висівних апаратів. Ширина захвату (м) сіва-лок "Optima" - 3,0; 4,0; 4,5; 6,0; 9,3. Кількість рядків (шт) - 6; 8; 10; 12; 15. Агрегатується з тракторами потужністю (кс) - 60-120.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4 с. 255
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.7. с. 47 - 52.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3. с. 173 - 175

16.09.2022; 23.09.2022; 30.09.2022
Тема: Машини для сівби зернових культур.
Уроки №5-№10. Зернові сівалки. Будова, робочі органи, регулювання.
                                                                     Опорний конспект до теоретичного уроку на тему :
                                                                " Зернові сівалки. Будова, регулювання , конструктивні особливості ."
У господарствах України найпоширенішою є базова сівалка С3-3,6А для рядкового висіву зернових (пшениці, жита, ячменю, овса) і зернобобових (гороху, сої, чечевиці, чини, люпина) з одночасним внесенням в рядки гранульованих мінеральних добрив. Сівалка може бути використана для посіву насіння других культур, близьких до зернових по розмірах і нормах висіву (гречки, проса, сорго, і др.).

                                                                                                                        Мал.1. Зернотукова сівалка С3-3,6А:
1- зернотуковий ящик; 2 - туковисіваючий апарат; 3 - насіннєвисіваючий апарат; 4 - лоток; 5 - насіннєпровід; 6 - розтруб сошника; 7 - сошник; 8 - корпус сошника; 9 - спрямовувач; 10 - загортачі; 11 - опорно-приводні колеса; 12 - рама; 13 - сниця; 14 - причіпний пристрій; 15 -гідроци-ліндр; 16 - регулятор глибини; 17 - кронштейн; 18 - ричаг; 19 - ричаг гідроциліндра; 20 - кривошип; 21 - гвинтова стяжка; 22 - вилка; 23 - ричаг підйому сошників; 24 - натискна штанга; 25 - пружина; 26 - кінцевий ричаг; 27 - штанга; 28 - повідець сошника; 29 - сошниковий брус; 30 - під-ніжка; 31 - ящик для інструменту; О1 і О2 - круглий і квадратні вали підйому сошників; О3 - вал підйому загортачів

Сівалка ( мал. 1 ) має такі робочі органи: висівні апарати 3 для зерна і 2 для гранульованих добрив, насіннєпроводи 5, сошники 7 і заго-ртачі 10. Рама 12 спирається на два опорно-приводних колеса 11. Крім того, сівалка має зернотуковий ящик 1, механізм гідравлічного підйому робочих органів, передаточний механізм, сницю 13 для приєднання сівалки до трактора , або зчіпки, підніжку 30, маркери, сиг-налізаційну систему. Працює сівалка С3-3,6А так. Під час руху з включеними в роботу сошниками насіння з переднього відділення ящика і добрива з заднього заповнюють самопливом коробки висівних апаратів 3 і 2. Котушки, обертаючись, забирають насіння і доб-рива і подають їх за межі коробок висівних апаратів. Добрива по лотку 4 попадають в лійку насіннєпроводу, з якого разом з насінням на-дходять в насіннєпроводи 5 і по них до розтрубів 6 сошників 7. Спрямовувачі 9 подають насіння і добрива на дно борозенок, відкритих сошниками. Загортання насіння відбувається внаслідок самоосипання грунту і вирівнювання рельєфа поля загортачами 10, встановле-ними за сошниками. Висівні апарати приводяться в дію від опорно-приводних коліс системою передач. У транспортне і робоче поло-ження сошники і загортачі піднімаються і опускаються гідроциліндром 15, включеним в гідросистему трактора. Висівні апарати. На зернових сівалках для висіву насіння застосовують котушкові висівні апатати, а для добрив - котушково-штифтові. Котушковий висів-ний апатат складається з штампованої коробки з підпружиненим спорожнювальним клапаном, жолобчастої котушки, холостої муфти, розетки. Насіннєва коробка кріпиться до дна насіннєвого ящика під вихідними отворами для насіння. Через коробку проходить вал, на якому жорстко встановлена котушка за допомогою штифта і поряд з нею розміщена муфта. Осьове переміщення котушки з муфтою від-носно вала обмежується шплінтом і гайкою. В бокових стінках коробки є отвори, в один з яких встановлена розетка, а в другий входить холоста муфта. Під час роботи котушка обертається разом з розеткою, встановленою в круговий паз стінки коробки. На розетці є вирізи, профіль яких відповідає профілю жолобків котушки. При висуванні з коробки котушка проходить через розетку, яка не допускає виси-пання насіння через боковий отвір і є одночасно опорою для котушки. Кількість висіяного насіння залежить від довжини робочої части-ни котушок, що знаходяться всередині коробок апаратів, а також зміною частоти обертання котушок, яку забезпечують зміною шесте-рень, або зірочок передавального механізму сівалки. Для збільшення висіву котушки всовують в коробки, а для зменшення - висувають звідти. При висуванні котушок вихідний отвір апарата перекривається муфтами. Муфти своїми виступами, які входять в вирізи коробок удержуються від обертання і не дають насінню висипатися через проміжки між муфтою і дном коробки. Для регулювання норми висіву насіння до дна ящика кріпляться два регулятори, важелі яких з'єднані з валам висівних апаратів за допомогою муфт. При повороті важе-ля регулятора вал з котушками і муфтами половини висівних апаратів сівалки пересувається вздовж осі і робоча довжина котушок змі-нюється. У встановленому положенні важіль на секторі фіксується болтом. В нижній частині коробки на валу змонтований спорожнюва-льний клапан, положення якого можно регулювати залежно від розміру насіння. Якщо висівають насіння зернових культур, зазор між нижнім ребром муфти і площиною клапана повинен становити не більш як 1-2 мм. Для насіння зернобобових культур цей зазор збіль-шують до 8-10 мм за допомогою ричага спорожнення, закріпленого на валу клапанів. Працює котушковий висівний апарат так: Через отвори в дні ящика насіння надходить в коробки апаратів і заповнює увесь вільний простір навколо котушок. Котушка, обертаючись в коробці, вигортає насіння з простору між дном коробки і котушкою і викидає його через поріжок клапана в насіннєпровід. У вигортанні насіння з коробки бере участь тільки та частина котушки, яка знаходиться всередині коробки. Для звільнення коробок від залишків на-сіння клапани апаратів сівалки опускають вниз. На секторах регуляторів висіву нанесені поділки, що орієнтировно (приблизно) показу-ють робочу довжину котушок. Індивідуальна регуліровка положення спорожнювального клапана здійснюється піджиманням пружини гайкою. Для внесення гранульованих мінеральних добрив на сівалках застосовують котушково-штифтові висівні апарати. Довжина робочої частини котушки цих апаратів не регулюється. Апарат складається з стальної коробки, в якій змонтована на квадратному валу висівна котушка з штифтами, розміщеними в два ряди. В нижній частині коробок є клапани, встановлені на спільному валі, який можна повертати по сектору. Якщо вносять добрива нормальної вологості, клапан встановлюють на відстані 8-10 мм від штифтів котушки, за-кріплюючи ричаг на секторі. Норму внесення добрив регулюють зміною частоти обертання котушок, а в невеликих межах - збільшен-ням або зменшенням розміру отвору в стінці ящика за допомогою заслінок. Групове спорожнення висівних апаратів здійснюють пово-ротом клапанів за допомогою ричага . Насіннєпроводи і сошники. Насіннєпроводами насіння і добрива надходять від висівних апара-тів до сошників. Верхня частина насіннєпроводу прикріплена до коробки висівного апарата, а трубка вставлена в сошник і з'єднана з ним шплінтом. Вони гофровані (мал. 2 б), виготовлені з гуми, добре розтягуються, стискаються і згинаються при відхиленні вбік. Сош-ники призначені для утворення в грунті борозенки, вкладання в неї насіння і добрив. За конструкцією сошники поділяються на дискові і наральникові. Дискові складніші за будовою, проте менш чутливі до якості передпосівного обробітку. Вони добре працюють на різних грунтах, менше залипають і забиваються .

                  Мал. 2. Насіннєпроводи:                                                                                              Мал. 3. Дводисковий сошник:
а - гумові рівні; б - гумовий гофрований; в - гумово-                           1 - ущільнювач; 2 - вісь; 3 - шарикопідшипник; 4 - диск; 5 - кришка; 6 - диск;
стрічковий                                                                                                    7 - пробка;

Дводисковий сошник має таку будову (мал. 3). Основою сошника є литий чавунний корпус 4 з розтрубом 8 і з ди-сками 6 діаметром 350 мм. Диски встановлені під кутом 10º один до одного і утворюють клин, що відриває в грунті борозенку. Диски обертаються на під-шипниках 3 з одноразовим мащенням і кріпляться на корпусі за допомогою осей 2. Ці осі вгвинчені в корпус. До дисків приклепані фі-гурні кришки 5. Ущільнення між кришками і дисками забезпечується картонними прокладками, між дисками і корпусом, гумовими ущі-льнювачами 1. В отвори кришок загвинчені пробки 7, що захищають підшипники від бруду і попадання грунту. Для зняття диска необ-хідно відгвинтити на кришці 5 гумову пробку 7 і через отвір вісь 2 з корпусу. Для очищення внутрішньої поверхні дисків від грунту, що налипає, до корпуса прикріплено два регульованих чистика 9. Сошники кріпляться до сошникового бруса 29 (мал. 1) рами сівалки шар-нірно за допомогою повідців 28. Крім того, штангами 24 з натискними пружинами 25 вони з'єднані з механізмом піднімання і заглиб-лення. Розміщені сошники в два ряди. Рама і механізми рядкових сівалок. Рама сівалки прямокутна , замкнутого типу. В її косинках встановлено круглий О1 (мал. 1) і квадратні вали О2 підйому сошників 7. Вали з'єднані гвинтовими стяжками 21, призначених для регу-лювання транспортного просвіту сошників, який при повністю видвинутому штоці гідроциліндра 15 повинен бу-ти 190 мм. До квадрат-них валів кріпляться вилки 23 з штангами і пружинами 24 і 25. Нижні кінці штанг з'єднуються з повідцями сошників 28, прикріплени-ми до сошникового бруса 29 рами за допомогою вкладишів. Під заднім брусом рами на кронштейнах встановлені вали підйому загорта-чів О3, з'єднані з валами підйому сошників О2 штангами 27 через кінцеві ричаги 26, завдяки чому разом із сошниками піднімаються і опускаються загортачі 10. На штанзі 27 в передній частині встановлено упорну шайбу, в яку при опусканні сошників впирається вкла-диш ричага 26 вала підйому О2. Змінюючи положення цієї шайби, можна регулювати зусилля натискання. Для забезпечення плавної ро-боти загортачів призначена пружина 3, зусилля якої можна змінювати перестановкою ковпачка. Сошники піднімаються в транспортне і опускаються в робоче положення за допомогою виносного гідроциліндра 15. Гідроциліндр шарнірно з'єднаний з кронштейном ричага 18, шарнірно встановленого на сниці 13 рами. Шток гідроциліндра шарнірно приєднано до ричага 19 круглого валу підйому О1. Якщо при подачі масла шток втягується в корпус гідроциліндра, круглий вал О1 повертається і через систему ричагів опускає сошники в ро-боче положення. При підніманні сошників необхідно переключити подачу масла гідророзподільником. Шток під тиском масла виходить з гідроциліндра, а круглий вал О1 повертається в зворотному напрямку, і сошники разом з загортачами піднімаються в транспортне по-ложення. Для фіксації вала піднімання сошників О2 при транспортуванні на значні відстані виймають штир, що з'єднує кронштейн гід-роциліндра і ричаг 18, і встановлюють в отвори ричага вала О2 і проушин на рамі сівалки. Рух до насіннє- і туковисівних апаратів пере-дається від опорно-приводних коліс через ланцюгову передачу, контрпривод, редуктор і шестеренчасто-ланцюгові передачі ( мал.4).

                                                                                                              Мал.4. Схема передавального механізму сівалки:
1 - вал туковисівних апаратів; 2 - вал насіннєвисівних апаратів; 3 - вісь колеса; 4 - вал контрпривода; 5 - рамка редуктора; О1,О2, О3 - центри кріплення шестерень; А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж - шестерні.

Контрпривод складається з трьох валів. Бокові вали, які приводяться в рух від опорно-приводних коліс, з'єднані з середнім валом об-гінними муфтами, що дає можливість передавати обертання одночасно від двох коліс. На середньому валі встановлені роз'єднувач і ве-дуча зірочка. Роз'єднувач відключає передачу на висівні апарати в транспортному положенні. При підніманні сошників кривошип квад-ратного вала О2 через гвинтову тягу повертає ричаг роз'єднувача, ролик ричага входить в чарунку диска і відтискує заскочку. При цьому диск і з'єднана з ним ведуча зірочка відключаються і механізм передачі зупиняється. Передаточний механізм сівалки змонтовано посе-редині. Передача зусилля до висівних апаратів передається через редуктор, який встановлений на рамці, від обох коліс.

Глибину ходу сошників встановлюють гвинтом 16 (мал. 1) регулятора глибини. При загвинчуванні в гайку крон-штейна 17 гвинт впи-рається в ричаг 18 і повертає її проти годинникової стрілки. Гідроциліндр 15 разом із штоком переміщується в напрямку до трактора, вал О1 повертається і через систему ричагів стискуються пружини натискних штанг сошників. Тиск на сошники збільшується і вони дужче заглиблюються в грунт. При обертанні гвинта в зворотному напрямку тиск на сошники зменшується і вони виглибляються. Най-меншою глибина загортання насіння буде, якщо відгвинтити повністю гвинт регулятора і максимально послабити пружини на штангах, а найбільшою - при загвинченому до упору гвинті і стиснених пружинах. Маркери, слідопоказчики і сигналізація. Під час сівби від-стань між крайніми засіяними рядками двох суміжних проходів (стикове міжряддя) повинна дорівнювати відстані між рядками, засіяни-ми сівалкою. Для додержання цієї вимоги на сівалках встановлюють маркери або слідопокажчики. Найчастіше застосовують дискові маркери, закріплені з обох боків на рамі сівалки або зчіпки, які складаються із сферичного диска, розсувних штанг і пристрою для пере-ведення в транспортне положення. Маркери призначені для проведення борозенки на поверхні незасіяного поля. Широкозахватні агре-гати, крім маркерів, мають слідопоказчики - штангу з тягарцем, закріплену до передньої частини рами трактора. На окремих односія-лочних агрегатах замість маркерів застосовують слідопоказчики. При роботі посівного агрегату тракторист спрямовує слідопоказчик по сліду, що залишає крайнє колесо сівалки при попередньому проході. Пристрій для контролю і сигналізації встановлюється на сівалках СЗ-3,6А для подачі звукового і світлового сигналу при неповному заглибленні сошників та в разі припинення обертання валів висівних апаратів, а також забезпечує дистанційний зв'язок між сівалкою і трактором. Пневматичні зернові сівалки. Останнім часом на ринку сільгосптехніки з`явилися широкозахватні комбіновані агрегати та висівні системи, що створюються на базі важких культиваторів і спе-ціальних висіваючих модулів з пневномеханічними висівними апаратами. Такі висівні пневматичні комплекси Сіріус-10, ССК-8,5 і АПП-6 з шириною захвату 10, 8,5 і 6 м призначені як для роботи на полях, зораних звичайним способом, так і для висіву по стерні без попередньої оранки. Пневмосівалка-культиватор Сіріус-10 є аналогом висівної системи фірми "Флексі Коїл" (мал. 5) (Канада) з шири-ною захвата від 8,2 до 17,5 м, яка агрегатується з тракторами потужністю двигунів 260-360 к.

У пневмосівалки-культиватора "Флексі Коїл"(мал. 5) висівний модуль виконаний у вигляді причіпа на пневматичних колесах, на якому встановлений бункер для насіння і добрив місткістю 6 м3, котушкові дозатори, вентилятор високого тиску, пнемопроводи, шнеко-вий завантажувач посівного матеріалу. Дозувальні пристрої 2 (мал. 6) встановлені в нижній частині бункера і з достатньою точністю до-зують насіння розміром 1-10 мм, і подають його в повітряні проводи 3, а далі - до розподільників 4 на рамі машини. Повітряний потік створюється вентилятором 1, шо приводиться в рух гідродвигуном. При роботі агрегату дозувальні пристрої подають насіння в повітря-ні канали, де повітряним потоком воно подається до розподільників, і далі насіннєпроводами до робочих органів. Висівний модуль при-єднується попереду або позаду культиватора і призначений для дозування та подавання по пневмопроводах посівного матеріалу до чо-тирьох пневморозподільних головок, що встановлені на рамі культиватора. У кожному пневмороподільнику аеросуміш (повітря, насін-ня, добрива) розподіляється по семи пневмопроводах, з`єднаних із підлаповими пристроями робочих органів культиватора, насіння рів-номірно вкладається смугами шириною до 15-18 см, що забезпечує сприятливіші умови для розвитку сходів порівняно із звичайним рядковим висівом.

                                                                                       Мал. 6. Дозувальний пристрій і розподільник:
                                                            1 - вентилятор; 2 - дозувальний пристрій; 3 - насіннєпровід; 4, 5 - розподільник 

Культиватор має багатосекційну раму з опорними і транспортними колесами, що забезпечує добре копіювання поверхні грунту при значних габаритах знаряддя. Робочими грунтообробними органами і водночас сошниками підгрунтово-розкидного висіву є широкі стрілчасті лапи на підпружинених стояках, які забезпечують суцільне підрізання бур`янів і розпушування грунту. Вони встановлені на рамі у чотири ряди, за ними -трирядкові борони, які пружинними зубцями зменшують гребенястість грунту, вичісують бур`яни і забез-печують однаковий шар грунту над насінням. Система котків забезпечує прикотковування засіяних смуг, забезпечуючи контакт насіння
 з грунтом.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.1. с. 30-45
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.2. с. 144-150    По уроках №5-№10     Тести Тут

02.09.2022; 09.09.2022
Тема: Машини для вирощування і збирання овочевих культур.
Уроки №1; №2; №3; №4. Посівні і садильні машини. Овочеві сівалки за технологічним процесом подібні до зернових. Проте вони ма-ють ряд конструктивних особливостей, зумовлених тим, що норми висіву для різних овочевих культур дуже відрізняються, а глибина за-гортання насіння в грунт невелика - від 1,5 до 6 см. Найбільше розповсюдження мають овочеві сівалки СОН-4,2, "Клен-4,2" та їх моди-фікації.

Начіпна овочева сівалка СОН-4,2 (рис. 77) (ВАТ "Червона Зірка"), шириною захвату 4,2, призначена для рядкової і стрічкової сівби насіння овочевих культур з одночасним внесенням мінеральних добрив. Агрегатують ці сівалки з тракторами класу 1,4 і 2. Складається сівалка з рами, двох опорно-приводних коліс, двох ящиків, насіннє- і туко-висівних апаратів, туко- і насіннєпроводів, сошників і двох дискових маркерів. За будовою і процесом роботи котушково-штифтові туковисівні апарати та котушкові насіннєвисівні апарати, вста-новлені на сівалці СОН-4,2, по-дібні до висівних апаратів зернових універсальних сівалок СЗ-3,6А (див. рис. 3.16). Сошники для заго-ртання в грунт мінеральних добрив кілевидні. Для загортання в грунт насіння сівалку можна обладнати дводисковими сошниками з ре-бордами і ущільнювальними коточками або спареними однодисковими сошниками з ребордами, спеціальними коточками та загортачами (див. рис. 3.18). Особливий інтерес представляють новинки спільного підприємства МСНВП "Клен" - сівалки, в тому числі овочеві, з висівною системою ВСС принципово нового способу дозування насіння.

Універсальна овочева сівалка "Клен-4,2" (рис. 78), з шириною захвату 3,6; 4,2; 4,8 м, призначена для рядкової сівби овочевих куль-тур і трав різними схемами посіву: овочевих - цибулі, капусти, помідорів, огірків, столових буряків..., бобових - сої..., лікарських рос-лин - календули, валеріани, ромашки, душиці, маку та ін. На сівалці встановлені електромагнітні вібро-дискретні, з електронним керу-ванням і контролем, висівні апарати, які мають: самий широкий діапазон норм висіву; низьке травмування насіння, підвищену рівномір-ність розподілу насіння в рядку. Використання сівалки дозволяє досягти значної економії посівного матеріалу. Крім того вони прості, зручні і надійні в експлуатації. Висівна система заснована на принципово новому способі дозування насіннєвого матеріалу і являє со-бою електронну систему, що складається з модулів: пульта керування; мультиплексора; дозаторів; датчика руху. Пульт керування встановлюється в кабіні тракториста і керує роботою дозаторів залежно від параметрів наладки. Мультиплексор призначений для роз-галудження лінії передачі і контролю, а також живильної напруги на кожний дозатор. Дозатор (рис. 1) - це електромеханічний прилад, що здійснює дозування насіння по команді з пульта керування. Він з'єднаний з процесором, що керує висівним вузлом, головним еле-ментом якого є кроковий двигун. Процесор виконує контроль за рухом сівалки і положенням ротора крокового двигуна; прийом і запа-м'ятовування інформації від пульта керування про режим роботи і передачу інформації під час роботи про несправності, що виникли, і про відсутність насіння. Інформація про виникнення неспрвності під час роботи дозатора передається на пульт керування. Прицьому од-ночасно спрацьовує звукова і світлова сигналізація. Датчик руху встановлений в ступиці колісної опори і призначений для синхронізації процесу висівання із швидкыстю руху агрегату. Овочеві сівалки "Клен" мають модифікації, м - 1; 1,8; 2,8; 5,4. Розсадосадильна маши-на FMAX4. Для посадки розсади овочевих культур, тютюну, ефіроносів, а також погонів дичок плодово-ягідних культур і полуниць з одночасним поливом застосовують розсадосадильні машини. Зокрема, в Україні широке застосування знайшли розсадосадильні маши-ни модельного ряду FMAX (рис. 2), які виробляє італійська кампанія Fer-rari Costruzioni Meccaniche Srl. Вони ідеально підходять для різних овочевих культур, таких як помідори, капуста, баклажани, перець, тютюн, а також для деяких видів салату, якщо розсада в касе-тах і з розвиненими листками. Кожне робоче місце машини оснащено обертальною каруселлю переривчастого обертання, з 8-ма або 10-ма стаканчиками, що значно полегшує роботу оператора і дає можливість висівати до 3500 рослин за хвилину. Режим переривчастого обертання каруселей також осбливо важливий, щоб рослини попадали всередину розподільників через однаковий проміжок часу, Ця ха-рактеристика збезпечує рівномірність глибини висадки рослин і однакову відстань між ними.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.6. с. 45-46
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3.4. с. 175 - 176

2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

10.06.2022; 17.06.2022; 24.06.2022
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №38; №39; №40.  Культиватор паровий гідрофікований КПС-4 (К - культиватор; П - паровий; С - швидкісний; 4 - ширина захвату в м) призначений для передпосівного розпушування грунту і обробітку парів на глибину до 12 см та для очищення грунту від бур'янів з одночасним боронуванням.  

                                                                                 Мал. 1. Культиватор паровий КПС-4 і його схема                                                                                   1 і 12 - бокові бруси сниці; 2 - регулятор глибини; 3 - опорне колесо; 4 - рама; 5 і 9 короткий і довгий гряділі; 6 - стрілчаста лапа; повідець; 8 -                         начіпка для борін; 10 - гідроциліндр; 11 - центральний брус сниці; 13 - причіп; 14 - підставка; 15 - тяга; 16 - стояк; 17 - задній брус рами; 18 -                           пружина; 19 - шплінт; 20 - штанга; 21 - планка; 22 - тримач; 23 - болт; 24 - промінь сниці; 25 - втулка; 26 - гайка кронштейна; 27 - кронштейн                         колеса; 28 - стойка лапи; 29 - понижувач; 30 - зубова борона; 31 - ланцюги

Культиватор (мал. 1) складається із зварної рами 4, сниці 11 з причіпом 13, довгих 9 і коротких 5 гряділів, до яких кріплять-ся робочі органи, ходових опорних коліс 3, гвинтових механізмів 2 для регулювання глибини ходу лап, пристрою для нічіп-лювання борін (8, 29, 7) та гідроциліндра 10. До культиватора додаються стрілчасті універсальні лапи 6 з шириною захвату 270 і 330 мм і пружинні розпушувальні лапи ( мал. 2) з шириною захвату 50 мм. Стояки лап прикріплюють до гряділів 5 і 9. Гряділі спереду шарнірно з'єднані з переднім брусом рами 4, а із заднім брусом 17 - через натискні штанги 20 з пружинами 18. Стрілчасті лапи встановлюють у шаховому порядку в два ряди. Робочі органи кріплять до грядилів за допомогою трима-чів 22. Фіксуються стояки 28 лап в тримачах спеціальними болтами. При потребі кут нахилу лап можна регулювати.  Для об-робітку слабо забур'янених полів у передньому ряду на коротких гряділях закріплюють лапи з шириною захвату 270 мм, а в задньоиу на довгих гряділях - лапи з шириною захвату 330 мм. Різальні леза задніх лап з кожного боку повинні на 5-6 см (мал. 3) перекривати леза передніх (для повного підрізання коренів бур'янів). При обробітку сильно забур'янених полів на коротких і довгих гряділях установлюють лапи з шириною захвату 330 мм.

            Рис. 2. Розпушувальні лапи                                                                        Рис. 3. Встановлення перекриття стрілчастих лап культиватора

Розпушувальні лапи розміщюють у трьох поперечних рядах: на коротких гряділях закріплюють по одній лапі, а на довгих за допомогою спарених тримачів - по дві.  Відстань між сусідніми борозенками - 16.6 см. Глибину обробітку грунту регулю-ють гвинтовими механізмами 2 (иал. 1), зміщюючи (по висоті) опорні колеса відносно рами. Пристрій для начіплювання борін складається з чотирьох штанг 8, з'єднаних попарно поперечними брусами. До брусів через понижувачі 29 приєднано по чотири повідці 7. Борони 30 приєднують до повідців 7 та ланцюгів 31. При встановленні культиватора на задану гли-бину обробітку потрібно:
1) відрегулювати плошину рами паралельно поверхні майданчика, змінюючи довжину розкосів і верхньої центральної тяги начіпки трактора;
2)  встановити культиватор посередині відносно повздовжньої осі трактора і жорстко закріпити культивактор відносно тра-ктора, користуючись ланцюговими розтяжками нижніх тяг начіпки трактора;
3) під опорні колеса культиватора встановити підкладки, висота яких менша за задану глибину обробітку на 2-3 см (вели-чина грузнення коліс у грунт). Під причіпний пристрій також ставлять підставку, щоб точка приєднання знаходилася на ви-соті 350 мм плюс глибина обробітку, зменшена на величину вгрузання коліс (при агрегатуванні з трактором). Якщо із зчіп-кою, то ця висота повинна дорівнювати 550 мм плюс глибина обробітку, зменшена на величину вгрузання коліс зчіпки;
4) робочі органи культиватора встановити так, щоб їхні леза всією довжиною торкались поверхні майданчика.
Агрегатують культиватор з тракторами ПМЗ-80, а з тракторами ХТЗ-17221 по два із зчіпкою СП-11.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.9.3 с. 58-59

21.05.2022; 28.05.2022
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №36; №37. Лущильники. Будова, робочі органи, регулювання.
                                               Опорний конспект до теоретичного уроку на тему «Лущильники»
Лущення - це обробіток грунту дисковими чи лемішними знаряддями, який забезпечує розпушування, подріб-нення і часткове перевертання, пере-мішування грунту та підрізання бур'янів. Лущення слід проводити одно-часно із збиранням урожаю попередньої культури або відразу за ним. Глибина лущення залежить від грунтово-кліматичних умов, забур'яненості й ущільнення грунту. У зв'язку з цим підбирають і відповідний тип знаряддя для лущення. Для кращого проростання насіння бур'янів, залежно від зволоження грунту, глибина лущення має становити від 5-6 до 7-8 см. Глибше треба лущити грунти, зарослі пирієм (на глибину проростання кореневищ, тобто 10-12 см), і грунти, засмічені коренепаростковими бур'янами (осот тошо). Лущення виконують дисковими й лемішними лущильниками. Краще обробляють грунт і ефективніше знищують бур'яни лемішні лущильники. Лущення дисковими лущильниками краще робити у двох напрямках - перпендикулярно один до одного. Одно-разове лущення, особливо на площах, забур'янених коренепаростковими бур'янами, та на полях, які вже заросли одно- і дворічними бур'янами, ефективніше проводити лемішними лущильниками. Дискові лущильники менше перевертають грунт, слабше підрізають бур'яни порівняно з лемішними, але добре розрізають горизонтально ро-зміщені кореневища і паростки коріння. Здебільшого вони працююь на глибині 6-8 см. На полях засмічених од-норічними бур'янами, стерню рекомендується лущити дисковими лущильниками, а на полях, забур'янених ко-ренепаростковими рослинами - лемішними. За будовою робочих органів лущильники поділяють на дискові і ле-мішні. Дискові лущильники. Дискові лущильники застосовують для лущення стерні, з метою збереження воло-ги в грунті, підрізання бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння бур'янів, щоб потім, під час зяблевої оранки, їх знищити. Після лущення стерні на поверхні грунту створюється дрібногрудкуватий шар, який зменшує випаровування вологи, знищуються бур'яни, а їх насіння проростає. При послідуючій оранці сходи бур'янів знищуються (потрапляють під шар землі і гинуть). Лущення проводять відразу ж після збирання вро-жаю і не пізніше як за 15 днів до початку зяблевої оранки. Робочими органами дискових лущильників є сферичні диски (мал. 1) із зовнішньою різальною кромкою. Дискові лущильники різного захвату працюють по єдиній од-нослідній схемі.

                                                                                                    Мал. 1. Розмішення дисків лушильника.
                                                                                        d - діаметр диска; l - відстань між дисками; α - кут атак

Під час роботи диск розміщений під кутом до напрямку руху α - який називається кутом атаки (мал. 1). Під час пе-реміщення лущильника, завдяки зчепленню з грунтом, диск обертається і вирізує з грунту полоску у вигляді сег-мента (мал. 1). Завдяки сферичній формі диск піднімає вирізану скибу по внутрішній поверхні розкришує, розпу-шує її, частково перевертає, перемішує і зсовує в бік. Диски зібрані в батареї на одній осі по 9-10 штук з інтерва-лом 170 мм, що забезпечує перекривання ширини захвату одного диска іншим. Чим більший кут атаки, тим бі-льша глибина лущення і тим краще розпушується грунт.

                                                                                     Мал. 2. Дисковий лущильник ЛДГ-10.
1 - рама; 2 - сниця; 3 - ходові к,олеса; 4 - каретка ліва; 5 - каретка права; 6 - самовстановні колеса; 7 - лівий брус секцій; 8 - правий брус секцій; 9 - ліва секція; 10 - права секція; 11 - перекривна секція; 12 - рамка секції; 13 - чистик; 14 - механізм гідро керування; 15 - тяги; 16 - регулювання кута атаки.

(Л - лущильник; Д - дисковий; Г - гідрофікований; 10 - ширина захвату в м). Призначений для лущення грунту на глибину 4-8 см після збирання зер-нових культур.Складається він з рами 1 (мал. 1), двох ходових коліс 3, двох бру-сів сек-цій 7 і 8 (лівого і правого), правої 5 і лівої 4 кареток, восьми дискових секцій (чотирьох лівих 9 і чотирьох правих 10) та механізму гідрокерування 14.

                                                                                         Мал. 3. Механізм підняття секцій.
1 - каретки; 2 - самовстановні колеса; 3 - брус секцій; 4 - понижувач; 5 - рамка секції; 6 - сферичний диск (дискова батарея); 7 - гідроциліндр; 8 - труба; 9 - ричаг; 10 - штанга з пружиною; 11 - пружина.

Спереду рама має сергу, якою вона приєднується до трактора. стояк, на який рама спирається коли її від'єднують від трактора. Ззаду рама спирається на два пневматичні колеса. Бруси секцій зовні спираються на каретки, а в се-редині шарнірно приєднані до рами. Кожна секція лущильника з рамки 12 (мал. 2), дискової батареї (9, 10), скреб-кового пристрою 13, двох штанг з пружинами. Батарея складається з дев'яти дисків надітих на квадратну вісь і розділених між собою чугунними втулками. Затискують диски на осі за допомогою гайки. Встановлені батареї на рамці секції на шарикових підшипниках. Механізм гідрокерування призначений для піднімання і заглиблення дисків. Батареї рамками 5 (мал.. 3) в двох містах шарнірно приєднані до повзунів понижувачів 4 і двома штанга-ми приєднані до ричагів 9 труби піднімання секцій 8. При втягуванні штока гідроциліндра 7, повертається труба 8, і батареї дисків опускаються. Ричаги 9 стискають пружини на штангах і диски заглиблюються в грунт.
                                                                            Глибину лущення регулюють:
1.Зміною кута атаки з допомогою тяги 15 (мал. 2). Тяга розсувна і склада-ється з верхнього і нижнього кутників. В ній є отвори і фіксуючий штир. Змі-нюючи довжину тяг встановлюють кути атаки 15о, 20о, 30о і 35о. При кутах атаки 30о і 35о працює як лущильник. При кутах 25о і 15о - як дискова борона і використовується для передпосів-ного обробітку грунтів і розбивання пластів.
2.Зміною стиснення пружин на штангах секцій перестановкою шплінтів в їх отворах.
3.Перестановкою рамок по отворах понижувачів.
4.Зміною довжини ходу штока гідроциліндра.
Товщина леза дисків повинна бути 0,3-0,4 мм (диски заточують з випуклої сторони під кутом 10-12о). Лущильник ЛДГ-10 агрегатується з тракторами ДТ-75Н; ЛДГ-15 з тракторами Т-150, Т-150К, і має 12-ть дискових секцій. Для тра-нспортування по дорогах лущильник переобладнують: крила підводять до рами і з'єднують з нею.
Лемішні лущильники. Робочими органами лемішних лущильників є корпуси, що мають леміш, полицю, польо-ву дошку і стояк. Залежно від кількості корпусів, бувають дво-, три-, шести- і десятикорпусні лемішні лущильни-ки; за способом приєднання до трактора - начіпні і напівначіпні. Плуги- лущильники подібні до плугів загально-го призначення. Плуг-лущильник напівначіпний лемішний ППЛ 10-25 призначений для лу-щення грунту після збирання зернових та інших культур на глибину до 12 см і оранки грунту на глибину до 18 см. Агрегатується лу-щильник з тракторами тягового класу 3.

                                                               Мал. 4. Плуг-лущильник напівначіпний лемішний ППЛ-40-25.
1 - задня секція рами; 2 - розкіс; 3 - польовий механізм; 4 - тяга механізму піднімання; 5 - гідроциліндр із шлангами; 6 - серга; 7 - причіп; 8 - корпус; 9 - передня секція рами; 10 - ходове колесо; 11 - гвинтовий механізм; 12 - опорне колесо

Плуг-лущильник ППЛ-10-25 (мал. 4) має плоску раму, яка для кращого копіювання рельєфу поля виготовлена із двух секцій 1і 9, шарнірно з'єднаних між собою. Підтримується рама в транспортному положенні на двох ходових колесах із пневматичними шинами, встановленій на колінчастій осі і причепі 7. У робочому положенні рама спирається на ліве ходове колесо та опорні колеса. Положення перших регулюють польовим механізмом 3, а опо-рних коліс - гвинтовими механізмами. До кожної секції рами приєднують по п'ять корпусів, що мають лемішно-полицеву поверхню напівгвинтового типу. До поперечного бруса передньої секції рами приєднаний причіп 7 із шарнірною сергою 6. На причепі шарнірно на плашках установлений гідроциліндр 5, з'єднаний з механізмом пі-днімання 4. Механізм піднімання при дії гідроци-ліндра забезпечує переведення плуга-лущильника з робочого положення в транспортне. У робоче положення гідроциліндр опускається під дією власної маси. Будова лущиль-ника ППЛ-10-25 дає можливість використовувати кожну секцію самостійно: передню - як напівначіпний плуг-лу-щильник, а задню - як начіпний, з тракторами тягового класу 1,4.
  2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.6.5 с. 29-30

 08.04.2022; 15.04.2022; 22.04.2022
Тема: Машини для сівби зернових культур.
Уроки №30; №31; №32. Зернові сівалки. Будова, робочі органи, регулювання.
                                                                Опорний конспект до теоретичного уроку на тему:
                                                           " Зернові сівалки. Будова, регулювання , конструктивні особливості ".
У господарствах України найпоширенішою є базова сівалка С3-3,6А для рядкового висіву зернових (пшениці, жи-та, ячменю, овса) і зернобобових (гороху, сої, чечевиці, чини, люпина) з одночасним внесенням в рядки гранульо-ваних мінеральних добрив. Сівалка може бути використана для посіву насіння других культур, близьких до зер-нових по розмірах і нормах висіву (гречки, проса, сорго, і др.).

                                                                                   Мал.1. Зернотукова сівалка С3-3,6А:
1- зернотуковий ящик; 2 - туковисіваючий апарат; 3 - насіннєвисіваючий апарат; 4 - лоток; 5 - насіннєпровід; 6 - розтруб сошника; 7 - сошник; 8 - корпус сошника; 9 - спрямовувач; 10 - загортачі; 11 - опорно-приводні колеса; 12 - рама; 13 - сниця; 14 - причіпний пристрій; 15 -гідроци-ліндр; 16 - регулятор глибини; 17 - кронштейн; 18 - ричаг; 19 - ричаг гідроциліндра; 20 - кривошип; 21 - гвинтова стяжка; 22 - вилка; 23 - ричаг підйому сошників; 24 - натискна штанга; 25 - пружина; 26 - кінцевий ричаг; 27 - штанга; 28 - повідець сошника; 29 - сошниковий брус; 30 - під-ніжка; 31 - ящик для інструменту; О1 і О2 - круглий і квадратні вали підйому сошників; О3 - вал підйому загортачів

Сівалка ( мал. 1 ) має такі робочі органи: висівні апарати 3 для зерна і 2 для гранульованих добрив, насіннєпро-води 5, сошники 7 і загортачі 10. Рама 12 спирається на два опорно-приводних колеса 11. Крім того, сівалка має зернотуковий ящик 1, механізм гідравлічного підйому робочих органів, передаточний механізм, сницю 13 для приєднання сівалки до трактора , або зчіпки, підніжку 30, маркери, сигналізаційну систему. Працює сівалка С3-3,6А так. Під час руху з включеними в роботу сошниками насіння з переднього відділення ящика і добрива з зад-нього заповнюють самопливом коробки висівних апаратів 3 і 2. Котушки, обертаючись, забирають насіння і доб-рива і подають їх за межі коробок висівних апаратів. Добрива по лотку 4 попадають в лійку насіннєпроводу, з якого разом з насінням надходять в насіннєпроводи 5 і по них до розтрубів 6 сошників 7. Спрямовувачі 9 подають насіння і добрива на дно борозенок, відкритих сошниками. Загортання насіння відбувається внаслідок самооси-пання грунту і вирівнювання рельєфа поля загортачами 10, встановленими за сошниками. Висівні апарати при-водяться в дію від опорно-приводних коліс системою передач. У транспортне і робоче положення сошники і за-гортачі піднімаються і опускаються гідроциліндром 15, включеним в гідросистему трактора. Висівні апарати. На зернових сівалках для висіву насіння застосовують котушкові висівні апатати, а для добрив - котушково-штифто-ві. Котушковий висівний апатат складається з штампованої коробки з підпружиненим спорожнювальним кла-паном, жолобчастої котушки, холостої муфти, розетки. Насіннєва коробка кріпиться до дна насіннєвого ящика під вихідними отворами для насіння. Через коробку проходить вал, на якому жорстко встановлена котушка за допомогою штифта і поряд з нею розміщена муфта. Осьове переміщення котушки з муфтою відносно вала обме-жується шплінтом і гайкою. В бокових стінках коробки є отвори, в один з яких встановлена розетка, а в другий входить холоста муфта. Під час роботи котушка обертається разом з розеткою, встановленою в круговий паз стін-ки коробки. На розетці є вирізи, профіль яких відповідає профілю жолобків котушки. При висуванні з коробки котушка проходить через розетку, яка не допускає висипання насіння через боковий отвір і є одночасно опорою для котушки. Кількість висіяного насіння залежить від довжини робочої частини котушок, що знаходяться все-редині коробок апаратів, а також зміною частоти обертання котушок, яку забезпечують зміною шестерень, або зірочок передавального механізму сівалки. Для збільшення висіву котушки всовують в коробки, а для зменшен-ня - висувають звідти. При висуванні котушок вихідний отвір апарата перекривається муфтами. Муфти своїми виступами, які входять в вирізи коробок удержуються від обертання і не дають насінню висипатися через про-міжки між муфтою і дном коробки. Для регулювання норми висіву насіння до дна ящика кріпляться два регуля-тори, важелі яких з'єднані з валам висівних апаратів за допомогою муфт. При повороті важеля регулятора вал з котушками і муфтами половини висівних апаратів сівалки пересувається вздовж осі і робоча довжина котушок змінюється. У встановленому положенні важіль на секторі фіксується болтом. В нижній частині коробки на валу змонтований спорожнювальний клапан, положення якого можно регулювати залежно від розміру насіння. Як-що висівають насіння зернових культур, зазор між нижнім ребром муфти і площиною клапана повинен стано-вити не більш як 1-2 мм. Для насіння зернобобових культур цей зазор збільшують до 8-10 мм за допомогою рича-га спорожнення, закріпленого на валу клапанів. Працює котушковий висівний апарат так: Через отвори в дні ящика насіння надходить в коробки апаратів і заповнює увесь вільний простір навколо котушок. Котушка, обер-таючись в коробці, вигортає насіння з простору між дном коробки і котушкою і викидає його через поріжок кла-пана в насіннєпровід. У вигортанні насіння з коробки бере участь тільки та частина котушки, яка знаходиться всередині коробки. Для звільнення коробок від залишків насіння клапани апаратів сівалки опускають вниз. На секторах регуляторів висіву нанесені поділки, що орієнтировно (приблизно) показують робочу довжину коту-шок. Індивідуальна регуліровка положення спорожнювального клапана здійснюється піджиманням пружини гайкою. Для внесення гранульованих мінеральних добрив на сівалках застосовують котушково-штифтові висів-ні апарати. Довжина робочої частини котушки цих апаратів не регулюється. Апарат складається з стальної коро-бки, в якій змонтована на квадратному валу висівна котушка з штифтами, розміщеними в два ряди. В нижній частині коробок є клапани, встановлені на спільному валі, який можна повертати по сектору. Якщо вносять доб-рива нормальної вологості, клапан встановлюють на відстані 8-10 мм від штифтів котушки, закріплюючи ричаг на секторі. Норму внесення добрив регулюють зміною частоти обертання котушок, а в невеликих межах - збіль-шенням або зменшенням розміру отвору в стінці ящика за допомогою заслінок. Групове спорожнення висівних апаратів здійснюють поворотом клапанів за допомогою ричага . Насіннєпроводи і сошники. Насіннєпроводами насіння і добрива надходять від висівних апаратів до сошників. Верхня частина насіннєпроводу прикріплена до коробки висівного апарата, а трубка вставлена в сошник і з'єднана з ним шплінтом. Вони гофровані (мал. 2 б), ви-готовлені з гуми, добре розтягуються, стискаються і згинаються при відхиленні вбік. Сошники призначені для ут-ворення в грунті борозенки, вкладання в неї насіння і добрив. За конструкцією сошники поділяються на дискові і наральникові. Дискові складніші за будовою, проте менш чутливі до якості передпосівного обробітку. Вони добре працюють на різних грунтах, менше залипають і забиваються .

                     Мал. 2. Насіннєпроводи:                                                                                Мал. 3. Дводисковий сошник:
а - гумові рівні; б - гумовий гофрований; в - гумово-                                 1 - ущільнювач; 2 - вісь; 3 - шарикопідшипник; 4 - диск; 5 - кришка; 6 - диск;
стрічковий                                                                                                               7 - пробка

Дводисковий сошник має таку будову (мал. 3). Основою сошника є литий чавунний корпус 4 з розтрубом 8 і з ди-сками 6 діаметром 350 мм. Диски встановлені під кутом 10º один до одного і утворюють клин, що відриває в грун-ті борозенку. Диски обертаються на підшипниках 3 з одноразовим мащенням і кріпляться на корпусі за допомо-гою осей 2. Ці осі вгвинчені в корпус. До дисків приклепані фігурні кришки 5. Ущільнення між кришками і диска-ми забезпечується картонними прокладками, між дисками і корпусом, гумовими ущільнювачами 1. В отвори кришок загвинчені пробки 7, що захищають підшипники від бруду і попадання грунту. Для зняття диска необхід-но відгвинтити на кришці 5 гумову пробку 7 і через отвір вісь 2 з корпусу. Для очищення внутрішньої поверхні дисків від грунту, що налипає, до корпуса прикріплено два регульованих чистика 9. Сошники кріпляться до сош-никового бруса 29 (мал. 1) рами сівалки шарнірно за допомогою повідців 28. Крім того, штангами 24 з натискни-ми пружинами 25 вони з'єднані з механізмом піднімання і заглиблення. Розміщені сошники в два ряди. Рама і механізми рядкових сівалок. Рама сівалки прямокутна , замкнутого типу. В її косинках встановлено круглий О1 (мал. 1) і квадратні вали О2 підйому сошників 7. Вали з'єднані гвинтовими стяжками 21, призначених для регу-лювання транспортного просвіту сошників, який при повністю видвинутому штоці гідроциліндра 15 повинен бу-ти 190 мм. До квадратних валів кріпляться вилки 23 з штангами і пружинами 24 і 25. Нижні кінці штанг з'єдну-ються з повідцями сошників 28, прикріпленими до сошникового бруса 29 рами за допомогою вкладишів. Під зад-нім брусом рами на кронштейнах встановлені вали підйому загортачів О3, з'єднані з валами підйому сошників О2 штангами 27 через кінцеві ричаги 26, завдяки чому разом із сошниками піднімаються і опускаються загортачі 10. На штанзі 27 в передній частині встановлено упорну шайбу, в яку при опусканні сошників впирається вкла-диш ричага 26 вала підйому О2. Змінюючи положення цієї шайби, можна регулювати зусилля натискання. Для забезпечення плавної роботи загортачів призначена пружина 3, зусилля якої можна змінювати перестановкою ковпачка. Сошники піднімаються в транспортне і опускаються в робоче положення за допомогою виносного гід-роциліндра 15. Гідроциліндр шарнірно з'єднаний з кронштейном ричага 18, шарнірно встановленого на сниці 13 рами. Шток гідроциліндра шарнірно приєднано до ричага 19 круглого валу підйому О1. Якщо при подачі масла шток втягується в корпус гідроциліндра, круглий вал О1 повертається і через систему ричагів опускає сошники в робоче положення. При підніманні сошників необхідно переключити подачу масла гідророзподільником. Шток під тиском масла виходить з гідроциліндра, а круглий вал О1 повертається в зворотному напрямку, і сошники ра-зом з загортачами піднімаються в транспортне положення. Для фіксації вала піднімання сошників О2 при транс-портуванні на значні відстані виймають штир, що з'єднує кронштейн гідроциліндра і ричаг 18, і встановлюють в отвори ричага вала О2 і проушин на рамі сівалки. Рух до насіннє- і туковисівних апаратів передається від опорно-приводних коліс через ланцюгову передачу, контрпривод, редуктор і шестеренчасто-ланцюгові передачі ( мал.4).

                                                              Мал.4. Схема передавального механізму сівалки:
1 - вал туковисівних апаратів; 2 - вал насіннєвисівних апаратів; 3 - вісь колеса; 4 - вал контрпривода; 5 - рамка редуктора; О1,О2, О3 - центри кріплення шестерень; А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж - шестерні.

Контрпривод складається з трьох валів. Бокові вали, які приводяться в рух від опорно-приводних коліс, з'єднані з середнім валом обгінними муфтами, що дає можливість передавати обертання одночасно від двох коліс. На сере-дньому валі встановлені роз'єднувач і ведуча зірочка. Роз'єднувач відключає передачу на висівні апарати в тран-спортному положенні. При підніманні сошників кривошип квадратного вала О2 через гвинтову тягу повертає ричаг роз'єднувача, ролик ричага входить в чарунку диска і відтискує заскочку. При цьому диск і з'єднана з ним ведуча зірочка відключаються і механізм передачі зупиняється. Передаточний механізм сівалки змонтовано по-середині. Передача зусилля до висівних апаратів передається через редуктор, який встановлений на рамці, від обох коліс.

Глибину ходу сошників встановлюють гвинтом 16 (мал. 1) регулятора глибини. При загвинчуванні в гайку крон-штейна 17 гвинт впирається в ричаг 18 і повертає її проти годинникової стрілки. Гідроциліндр 15 разом із што-ком переміщується в напрямку до трактора, вал О1 повертається і через систему ричагів стискуються пружини натискних штанг сошників. Тиск на сошники збільшується і вони дужче заглиблюються в грунт. При обертанні гвинта в зворотному напрямку тиск на сошники зменшується і вони виглибляються. Найменшою глибина загор-тання насіння буде, якщо відгвинтити повністю гвинт регулятора і максимально послабити пружини на штан-гах, а найбільшою - при загвинченому до упору гвинті і стиснених пружинах. Маркери, слідопоказчики і сигна-лізація. Під час сівби відстань між крайніми засіяними рядками двох суміжних проходів (стикове міжряддя) по-винна дорівнювати відстані між рядками, засіяними сівалкою. Для додержання цієї вимоги на сівалках встанов-люють маркери або слідопокажчики. Найчастіше застосовують дискові маркери, закріплені з обох боків на рамі сівалки або зчіпки, які складаються із сферичного диска, розсувних штанг і пристрою для переведення в транс-портне положення. Маркери призначені для проведення борозенки на поверхні незасіяного поля. Широкозахват-ні агрегати, крім маркерів, мають слідопоказчики - штангу з тягарцем, закріплену до передньої частини рами трактора. На окремих односіялочних агрегатах замість маркерів застосовують слідопоказчики. При роботі посів-ного агрегату тракторист спрямовує слідопоказчик по сліду, що залишає крайнє колесо сівалки при попередньо-му проході. Пристрій для контролю і сигналізації встановлюється на сівалках СЗ-3,6А для подачі звукового і світ-лового сигналу при неповному заглибленні сошників та в разі припинення обертання валів висівних апаратів,
а також забезпечує дистанційний зв'язок між сівалкою і трактором. Пневматичні зернові сівалки. Останнім ча-сом на ринку сільгосптехніки з`явилися широкозахватні комбіновані агрегати та висівні системи, що створюють-ся на базі важких культиваторів і спеціальних висіваючих модулів з пневномеханічними висівними апаратами. Такі висівні пневматичні комплекси Сіріус-10, ССК-8,5 і АПП-6 з шириною захвату 10, 8,5 і 6 м призначені як для роботи на полях, зораних звичайним способом, так і для висіву по стерні без попередньої оранки. Пневмосівал-
ка-культиватор Сіріус-10 є аналогом висівної системи фірми "Флексі Коїл" (мал. 5) (Канада) з шириною захвата від 8,2 до 17,5 м, яка агрегатується з тракторами потужністю двигунів 260-360 к.

У пневмосівалки-культиватора "Флексі Коїл"(мал. 5) висівний модуль виконаний у вигляді причіпа на пневма-тичних колесах, на якому встановлений бункер для насіння і добрив місткістю 6 м3, котушкові дозатори, венти-лятор високого тиску, пнемопроводи, шнековий завантажувач посівного матеріалу. Дозувальні пристрої 2 (мал. 6) встановлені в нижній частині бункера і з достатньою точністю дозують насіння розміром 1-10 мм, і подають його в повітряні проводи 3, а далі - до розподільників 4 на рамі машини. Повітряний потік створюється вентиля-тором 1, шо приводиться в рух гідродвигуном. При роботі агрегату дозувальні пристрої подають насіння в повіт-ряні канали, де повітряним потоком воно подається до розподільників, і далі насіннєпроводами до робочих орга-нів. Висівний модуль приєднується попереду або позаду культиватора і призначений для дозування та подаван-ня по пневмопроводах посівного матеріалу до чотирьох пневморозподільних головок, що встановлені на рамі ку-льтиватора. У кожному пневмороподільнику аеросуміш (повітря, насіння, добрива) розподіляється по семи пнев-мопроводах, з`єднаних із підлаповими пристроями робочих органів культиватора, насіння рівномірно вкладаєть-ся смугами шириною до 15-18 см, що забезпечує сприятливіші умови для розвитку сходів порівняно із звичайним рядковим висівом.

                                                                                 Мал. 6. Дозувальний пристрій і розподільник:
                                                                1 - вентилятор; 2 - дозувальний пристрій; 3 - насіннєпровід; 4, 5 - розподільник

Культиватор має багатосекційну раму з опорними і транспортними колесами, що забезпечує добре копіювання поверхні грунту при значних габаритах знаряддя. Робочими грунтообробними органами і водночас сошниками підгрунтово-розкидного висіву є широкі стрілчасті лапи на підпружинених стояках, які забезпечують суцільне підрізання бур`янів і розпушування грунту. Вони встановлені на рамі у чотири ряди, за ними -трирядкові борони, які пружинними зубцями зменшують гребенястість грунту, вичісують бур`яни і забезпечують однаковий шар грунту над насінням. Система котків забезпечує прикотковування засіяних смуг, забезпечуючи контакт насіння з грунтом.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.1. с. 30-45
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.2. с. 144-150                               Тести ТУТ

04.03.2022; 11.03.2022; 18.03.2022 
Тема: Машини для обробітку грунту.
Урок №13. Підготовка плугів до роботи. Підготовка плугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановлення робочих органів; підготовки трактора і приєднання до нього плуга; установки заданої гли-бини оранки.                                     Підготовка трактора і приєднання до нього плуга.

Переобладнують механізм навіски трактора з трьохточкової схеми на двохточкову (рис.1). Для цього шарнір верхньої тяги і шарніри кріплення нижніх тяг (зведені в одну точку) навіски зміщують вправо відносно середи-ни валів на необхідну для кожного трактора величину. У трактора ДТ-75Н - на 140 мм. Це на 2-ва отвори відносно осі трактора верхній шарнір і на 2-ві лиски на нижньому валі здвинуті вмісто втулки нижніх тяг, змістити впра-во і закріпити обмежувальними кільцями. У трактора Т-150 - на 60 мм, на 1-н отвір і 1-ну лиску на валах навіски. У трактора Т-150К - на 150 мм. Для цього правий упор правої нижньої тяги навіски повинен бути закріплений на передостанній лисці правої частини нижнього вала, а лівий упор - за здвинутими втулками нижніх тяг. Верхню тягу зміщують в крайнє праве положення і закріплюють лівим упором. При правильному переобладнанні, сере-дина шарніра верхньої тяги повинна розполагаться строго над стиком втулок нижніх тяг (по одній вертикальній лінії) (рис. 4). Лівий розкос (рис. 6) повинен мати постійну довжину (МТЗ-80 - 51 см; ДТ-75Н - 67 см; Т-150, Т-150К - 71-75 см). А регулювання положення плуга здійснюється зміною довжини верхньої тяги і правого розкосу навіски плуга. Нижні повздовжні тяги навіски трактора обладнані телескопічними пристроями, призначеними для по-легшення з'єднання навісних машин з трактором. При витягнутих фіксуючих пальцях кожна тяга може родвига-тися на 80 мм. Перед навішуванням плуга необхідно витягнути фіксуючі пальці 1 (рис. 2) на нижніх тягах 2. Опус-тити нижні тяги 4 (рис. 3) навісної системи трактора на висоту рівня пальців 8 навіски плуга, підвести трактор заднім ходом так, щоб шарові втулки 6 ниж-ніх тяг навіски трактора розмістились проти пальців навіски плуга. Надіти шарніри на пальці і зафіксувати чеками. Отвір шарового шарніра верхньої тяги 5 совмістити з отвором вилки 9 розко-су навіски плуга, з'єднати пальцем і зафіксувати чекою. Підняти плуг в транспортне положення і зафіксувати повздовжні тяги 2 (рис. 2), вставивши пальці 1 в їх отвори. При роботі з 3-х корпусними плугами ПЛН-3-35 механізм навіски трактора не переобладнується і залишається на трьохточковій схемі.

Перевірка технічного стану плуга. Підготовку плуга до роботи починають на спеціальному регулювальному майданчику. Спочатку перевіряють технічний стан плуга. Розміщують плуг таким чином, щоб носки лемешів торкалися площини регулювального майданчика. Оглядають усі вузли та перевіряють комплектність знаряддя. Контролюють надійність болтових з'єднань, якість змащення відповідних вузлів механізмів, стан гідросистеми на плузі. Виявлені дефекти усувають. Перед початком роботи з робочих лемішно-полицевих поверхонь корпусів знімаютьлакофарбове або захисне антикорозійне покриття. Перш за все перевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектований корпусами одного типу (культурними, швидкісними тощо), передплужниками, дис-ковим ножом, причіпним пристроєм для борін чи котків. Носки лемешів всих корпусів повинні бути на одній лі-нії; допускається відхилення 5 мм. Перевіряється з допомогою шнура. Якщо при нормальних лемешах це відхи-лення більше заданого, то необхідно перевірити раму плуга або замінити стойку корпуса. Допускається робота лемішами з товщиною леза не більше 1 мм, а кут заточки 25-30 град. (ширина заточки - 5 мм); носок леміша по-винен бути відігнутий вниз і вбік, а не закруглений. Польові дошки повинні бути рівними. Непригодною до робо-ти являється польова дошка, яка має товщину 4-5 мм і шири-ну заднього кінця 30-40 мм. Відстань між лемішем і полицею повинна бути не більше 1 мм. Виступання леміша над полицею не більше 2 мм. Виступання полиці над лемешем не допускається. Диск ножа (рис. 5) повинен вільно обертатись на осі і переміщуватись вдоль неї не бі-льше чим на 2 мм. Товщина леза диска - не більше 0,4 мм. Вільний хід вилки на стойці ножа - не більше 3 мм. Об-межувач повороту вилки ножа повинен позволяти дисковому ножу відхилятися при зустрічі з перешкодами.

Урок №14. Встановлення робочих органів. Цей процес полягає в установленні потрібної кількості корпусів, пе-редплужників та дискового ножа.

Носки лемеців встановлюють на одній лінії так, щоб кінці польових дощьок і п'ятки лемешів мали просвіт до 10 мм. Для кращої заробки пожнивних решток передплужники, особливо у швидкісних плугів, повинні бути вине-сені вперед на максимально можливу величину так. щоб відстань від носка лемеша передплужника до носка ле-меша основного корпуса (по ходу) була 30-35см, а польовий обріз передплужника перебував в одній площині з польовим обрізом плужного корпуса. Дисковий ніж встановлюється перед посліднім корпусом на боковому брус-ку робочого бруса рами плуга за допомогою державки (рис. 5). Лезо дискового ножа пускають на 20-30 мм нижче за носок лемеша перед-плужника, а сам диск - на відстань 10-20 мм від польового обрізу плужного корпуса в бік поля (рис. 7). Глибина ходу передлужника під час оранки староорних земель дорівнює 10 см, на піщаних грунтах 12, на цілинних 8 см.   Маркування отворів в стойкі передплужника в залежності від заданої глибини оранки.
Передплужник кріпиться до полоси рами державкою і скобою (рис. 5); (рис. 8). Його положення по висоті фіксує-ться циліндричним виступом державки в одно з п'яти глухиг отворів в стойкі в залежності від глибини оранки.
При глибині оранки 20 см - верхній отвір
                                         22 см - 2-й отв.
                                         25 см - 3-й отв.
                                         27 см - 4-й отв.
                                         30 см - 5-й отв.

Урок №15. Встановлення навісного плуга на задану глибину оранки. Проводиться на рівному майданчику (рис 9). Під гусениці або колеса трактора і опорне колесо плуга кладуть бруски товщиною, що дорівнює глибині оран-ки мінус 1-3 см на вгрузання гусениць або коліс в грунт. Зміною довжини верхньої тяги 9 і правого вертикально-го розкосу начіпного механізму трактора вирівнюють раму плуга в горизонтальній площині і перевіряють розмі-щення лемішів корпусів відносно поверхні майданчика (рис. 10). Всі корпуси плуга повинні опиратися на площа-дку носками і п'ятками лемешів, а також кінцями польових дощок. П'ятки лемешів і кінці польових дощок мо-жуть бути припідняті на 10 мм. В повздовжньому напрямку плуг вирівнюється зміною довжини верхньої тяги механізму навіскм трактора. В поперечному напрямку плуг вирівнюється зміною довжини правого розкосу навісного механізму трактора. 

У трактора МТЗ-80 при роботі з трьохкорпусним плугом ПЛН-3-35, із-за малої ширини захвату (1,05 м), механізм навіски залишається з трьохточковою схемою. При цьому  плуг  вправо не зміщують, а трактор в роботі перемі-щується правими колесами по дну борозни (рис. 11), в нахиленому вправо положенні. Тому на майданчику  кла-дуть бруски тільки під ліві колеса трактора (рис. 12).

Припідняти плуг і відрегулювати довжину обмежувальних ланцюгів (рис. 1) так, щоб кінці нижніх тяг мали бо-кове качання не більше 20 мм в кожну сторону. При першому проході агрегату остаточно регулюють плуг на рів-номірність глибини оранки.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.6.8. с. 35-36
11. В. І. Луцюк. Агротехнологія Розділ 16.1. с. 106-107                                                                                                    Тести ТУТ

29.10.2021; 05.112021; 12.11.2021; 19.112021
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №9№; №10. Класифікація плугів. Будова і процес роботи плуга. Оранка - це захід обробітку грунту, під час якого кришиться, розпушується і перевертається оброблюваний шар грунту. Оранкою підрізуються бур'яни, загортаються у грунт добрива і післяжнивні рештки, виноситься наверх збагачена поживними речовинами час-тина грунту. За призначенням пууги поділяють на загального призначення і спеціальні. За типом, конструкцією робочих органів (корпусів) плуги бувають лемішно-полицеві, безполицеві, плуги-розпушувачі, чизельні, дискові, роторні та з комбінованими робочими органами. Найбільш широке застосування отримали лемішно-полицеві плуги. За кількістю корпусів плуги бувають одно-, дво-, три-, чотири-, п'яти-, шести-, семи-, восьми-, дев'яти- і де-сяти-корпусні. За технологічним процесом роботи (технологією оранки) плуги поділяють на плуги для оранки всклад і врозгін та для гладкої оранки. Розшифровка марок плугів: перша буква П - плуг; друга в одних плугів Л - лемішний (ПЛН-3-35), в других О - обертовий (PON-3-35): третя буква може бути Н  - в одних плугів начіпний (ПЛН-5-35), в других напівначіпний (PON-7-40), може бути Я - ярусний (ПНЯ-4-42); перша цифра - кількість корпу-сів; друга цифра (35, 40, 42)  - ширина захвату одного корпусу в см.  Загальна будова плугів. Начіпний чотири-корпусний плуг ПЛН-4-35 призначений для оранки грунтів під зернові, овочеві та технічні культури на глибину 20-30 см. Агрегатується з тракторами класу 3. 

                                            Опорний конспект до теоретичного уроку на тему «Плуги»
РОБОЧІ ОРГАНИ ПЛУГА І ПРОЦЕС РОБОТИ. До робочих органів плуга належать корпус 10 (мал.1), передплужник 11, дисковий ніж 9. Робочий процес плуга відбувається так. Дисковий ніж 9 відрізає пласт по вертикальній пло-щині. Розміщений попереду основного корпусу передплужник 11 вирізає верхню задернілу, обезструктурену та забур'янену частину пласта на глибину 8-12 см та на ширину, що дорівнює 2/3 ширини захвату основного корпу-су і скидає на дно борозни. Леміш корпуса плуга 5 підрізає знизу, піднімає пласт і подає на полицю 4, яка підні-має, остаточно кришить, перевертає і зсовує пласт в бік борозни, прикриваючи верхній шар грунту, скинутого передплужником. Корпус плуга складається із стойки 2, башмака, лемеша 5, полиці (крила і грудей) і польової дошки 6. Леміш та полиця закріплені гвинтами з потаємними головками до башмака, що прикручений до стой-ки, і створюють робочу поверхню корпуса. Стойки штампуються із сталі або відливаються з високопрочного ча-вуну і кріпляться болтами до робочого бруса рами плуга. Леміш призначений для відрізання пласта грунту від дна борозни. Він піднімає її і подає на полицю. Лемеші зазнають значного тиску з боку грунту і швидко спрацьо-вуються. Тому за їх станом необхідно постійно стежити, своєчасно їх відтягувати, або міняти на нові. Лемеші ви-готовляють із спеціальної лемішної сталі. Лезо заточене зверху та 25-30 градусів (ширина заточки-5 мм). Товщи-на леза допускається не більше 1 мм. Затуплені лемеші погано заглиблюються в грунт і значно підвищують опір плуга. Для подовження сроку служби виготовляють також самозагострювальні лемеші на тильну сторону леза яких наплавлений сплав сормайт. Такі лемеші працюють в 10-12 разів довше звичайних. За формою лемеші бу-вають трапеціє- і долотоподібні. Трапецієподібні- мають пряме лезо і потовщення в передній частині, якого ви-стачає на 3-4 відтягування для відновлення форми і розмірів. Долотоподібні - мають витягнутий долотоподібний носок похилений вниз і в бік, що забезпечує краще заглиблення в грунт і надає більшої стійкості ходу корпусові плуга. Полиця призначена для розкришування, перевертання і відвалення в бік пласта грунту. Полиця, особливо її груди, значно спрацьовуються під дією тиску пласта, що ковзає по її поверхні. Щоб надати полиці необхідної стійкості проти спрацювання і міцності, її виготовляють з тришарової сталі (зовнішні шари тверді, середній - мя-кий). Польові дошки спираються на дно та стінку борозни, запобігаючи зміщення плуга в бік, забезпечують стій-кий хід корпусів плуга, та захищають стойки від скручування під дією бокових сил. На них припадають під час оранки значні навантаження і вони швидко спрацьовуються, особливо біля заднього корпуса. Надмірне спрацю-вання польових дощок порушує стійкість ходу плуга в горизонтальній площині і призводить до відхилення від заданої глибини оранки. Виготовляють з легірованої сталі. Дисковий ніж розрізає пласт грунту у вертикальній площині, утворюючи рівну стінку і чисте дно борозни, що полегшує водіння агрегату та сприяє рівномірному хо-ду корпусів по глибині, поліпшує загортання рослинних решток, обертання пласта. Це стальний диск 9, товщи-ною 4 мм, який обертається в двох радіальних шарикових підшипниках на осі, закріпленій у вилці 12, яка шарні-рно закріплена на колінчатому стояку 13. Це дає можливість дискові повертатися на кут 10-15 градусів в той чи інший бік і обходити перешкоди. Встановлюється перед посліднім корпусом. Поворот вилки обмежується. Пе-редплужник зрізає верхній шар грунту на глибину 8-12см і скидає його перевернутим на дно борозни. За своєю будовою передплужник подібний до корпусу. Відрізняється лише формою робочої поверхні, меншими розмірами лемеша і полиці і не має польової дошки. Кріпиться до полоси рами державкою і скобою. Його положення по ви-соті фіксується циліндричним виступом державки в одне з п"яти глухих отворів в стойці, залежності від глибини оранки: При глибині оранки 20 см- верхній отвір
                                                         22 см- 2-й отвір
                                                         25 см- 3-й отвір
                                                         27 см- 4-й отвір
                                                         30 см- 5-й отвір.
Допоміжні вузли плуга.
Рама призначена для кріплення робочих органів і механізмів плуга. Опорне колесо призначене для регулюван-ня глибини оранки. Обладнане гвинтовим механізмом, при обертанні якого піднімається або опускається рама плуга. Переміщення гвинта на два витки змінює глибину оранки на 1 см.
Уроки №11№; №12.Будова і процес роботи ярусних і обертових і  плугів. Для глибокої оранки на 25-35 см із за-гортанням поверхневого шару з органікою на дно борозни створено сімейство ярусних плугів (ПНЯ-3-30; ПНЯ-4-42; ПНЯ-6-40) (рис. 1.1; рис. 1.2). Ярусна оранка найбільшою мірою відповідає умовам відтворення ґрунту, знищує пророслі дводольні й однорічні злакові, зменшує на 30-60 % ймовірність проростання навесні бур'янів із насіння, кореневищ і паростків. Вона дає змогу не лише ефективно загортати гній чи сидерати, краще розпушувати ґрунт і вирівнювати зорану поверхню, а й скоротити кількість передпосівних операцій обробітку ґрунту під просапні культури. До того ж глибина загортання дозволяє вільно виконувати операції культивації ґрунту (без вилучення рослинних решток на поверхню поля) і сівби (без забивання сошників)

Конструкція ярусних плугів передбачає, що глибина оранки верхньог ярусу становить 12-18 см, нижнього - 25-35 см. Основними складниками конструкції плуга є рама 1, корпуси верхнього 2 й нижнього 3 ярусів, опорне колесо 4 з гвинтовим механізмом 5 і начіпний пристрій 6 (рис. 1.2). Корпуси нижнього ярусу обладнано полицями зі швидкісною робочою поверхнею з перами для забезпечення надійного обертання скиби. Корпуси верхнього яру-су за будовою нагадують передплужники й мають тільки лемеші та полиці з робочою поверхнею швидкісного типу. Процес роботи плуга такий. Під час руху корпуси верхнього ярусу плуга підрізають верхній шар ґрунту зав-товшки до 18 см, розпушують його і складають у борозну, утворену корпусами нижнього ярусу, що рухаються по-переду. Корпуси нижнього ярусу підрізають, розпушують, перевертають і вкладають нижній шар ґрунту завтов-шки до 20 см на раніше вкладений шар. Глибину оранки плугів регулюють гвинтовим механізмом опорного ко-леса (або гідравлічно), а товщину верхнього шару - переміщенням корпусів верхнього ярусу у вертикальному на-прямку.

Суттєве підвищення якості оранки забезпечують обертові плуги. Освоєння випуску обертових плугів потребує підвищення технічного й технологічного рівнів їх виробництва. Створивши уніфіковану елементну базу для плу-гів загального призначення і взявши її за основу, на заводі «Велес-Агро» (Одеса) розроблено конструкцію й освоє-но виробництво таких плугів - начіпних PON-3-35, PON-4-40 (рис. 1.8) і напівначіпних PON-7-40 (рис. 1.9), які агре-гатуються з тракторами класу 1,4-2, 3 і 5 і призначені для гладкої оранки ґрунту під зернові і технічні культури на глибину до 35 см. Основними складовими плуга PON-3-35 є зварна рама, три право- і три лівообертові корпу-си, два ножі, начіпний пристрій, механізм повороту та опорне колесо. Корпуси плуга з полозовидними полицями закріплені попарно на спільних стояках на протилежних кінцях, одні право-, а другі - лівосторонні. Для забезпе-чення стійкої роботи плуга на глибині опорне колесо встановлене за задніми корпусами. Передня частина плуга ут-римується на заданій глибині за допомогою гвинтового механізму, закріпленого на навісці трактора. Напівна-чіпні плуги PON-7-40 виготовляються в модульному варіанті (ПУМ). Корпуси протилежних сторін встановлено на окремих стояках і винесено з-під основної балки. Мають два опорні колеса і заднє колесо з гідравлічним меха-нізмом. Механізм повороту забезпечує обертання плуга на 180 градусів  навколо поздовжньої вісі плуга. Це здій-снюється гідроциліндром. При висунутому положенні штока із циліндра в робочому положенні перебувають право-обертові корпуси, а при всунутому - лівообертові. Обертання плуга гідроциліндром здійснюється на кінці кожного проходу в загінці після виглиблення його з ґрунту. Обертовими плугами орють в одну борозну. Оранку можна розпочинати з будь-якого місця. Поля не потрібно розбивати на загінки, що заощаджує час і збільшує про-дуктивність роботи агрегатів. На зораному полі відсутні гребні й розгінні борозни, що значно поліпшує якість оранки. Це, у свою чергу, підвищує якість роботи сівалок, інших ґрунтообробних машин. Якісна оранка без зго-нів-розгонів дає змогу вирощувати врожаї на 6-8 % вищі, ніж за оранки плугами загального призначення, і зни-жує на 3-5 % втрати під час збирання.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.6.3. с. 26-29
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.1. с. 13-19                                                                             Тести ТУТ        Уроки 1-6                                                                           

22.10.2021; 23.10.2021
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №7; №8. Культиватори- плоскорізи для основної безвідвальної протиерозійної обробки грунту. Це ку-льтиватори КПГ-250А, ПГ-3-100, КПГ-2-150, КПГ-2,2, КПЕ-3,8А, КПШ-9, які обробляють грунт на глибину 16-30 см. Ерозія - це процес руйнування грунту. Якщо він відбувається внаслідок дії вітру, його називають вітровою ерозі-єю. Найефективнішим прийомом захисту ерозійнонебезпечних земель є обробіток грунту, при якому стерня за-лишається на поверхні поля. Стерня перешкоджає видуванню грунту, сприяє затриманню снігу і збільшенню за-пасів вологи. Культиватори обладнані стрілоподібними плоскорізальними лапами з шириною захвату від 40 до 250 см в залежності від марки культиватора (рис. 1.60, а). До нижнього кінця стояка 4 глибокорозпушувальної ла-пи приварена п'ята 2. До п'яти прикріплений башмак 1 з долотом 6 і самозагострювальними лемешами 3. Підрі-заний лемешем лапи (рис. 1.60 б) шар грунту ковзає по похилому лезу, розпушується і падає без обороту. Стерня при цьому залишається на поверхні поля, Плоскоріз-глибокорозпушувач ПГ-3-100 (рис. 1.60 б)  обладнаний трьо-ма лапами 7 з шириною захвату 110 см. Ширина захвату - 3,1 м, глибина обробітку - до 30 см. Її регулюють уста-новкою опорних коліс 8 за допомокою гвинтового механізму 9.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.7. с. 41-43  

2021 - 2022 навчальний рік

19.01.2021
Тема: Нова сільськогосподарська техніка.
Урок: №27. Особливості конструкцій сучасних машин машин для внесення добрив. Способи і технології мінерального живлення сільгоспкультур. Розкидачі гранульованих добрив, аплікатори для грунтового вне-сення рідких добрив. Машини лля внесення органічних добрив. Перевантажувальна техніка, тощо. Особли-вості конструкцій сучасних машин  для захисту рослин. Міцні і стійкі проти корозії поліетиленові і плас-тикові баки. Надійні мембрамно-поршневі насоси високої продуктивності. Оптимізовані несні системи штанг. Розпилювачі, вузько спеціалізовані до умов застосування. Багатоступеневі системи фільтрів (в бага-тьох машинах самоочисні). Надійні системи трубопроводів та інші елементи комунікацій. Сучасні камерні і шнекові протруювачі.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділи 3. с. 56-71, 4. с. 72-95  

20.10.2020; 27.10.2020; 03.11.2020 
Тема: Машини для вирощування і збирання кукурудзи на зерно.
Уроки №8; №9; №10. Приставки для зернозбиральних комбайнів для збирання кукурудзи з обмолотом кача-нів. Для реалізації схеми збирання кукурудзи з обмолотом качанів у полі застосовують різноманітні жатки вітчизняного та закордонного виробництва. Зокрема в Україні сучасне обладнання для збира-ння кукуруд-зи випускає компанія John Greaves (Бердянськ). Жатка для збирання кукурудзи ЖК-802 при-значена для зби-рання врожаю зі збором і подальшим обмолотом качанів, лодрібненням і розкиданням листостеблової ма-си по полю. Навішується безпосередньо на похилу камеру комбайна і являє собою жатку струмкового типу, що складається з мисів, качановідокремлювального апарата, який має вальці зустановленими над ними пластинами й подавальними ланцюгами, за якими розташовано шнек кача-нів і різально- подрібнюваль-ний апарат. Різально-подрібнювальний апарат складається з вертикально розміщеного вала, на якому за-кріплено  ступицю. На ступиці шарнірно закріплено ножі, які захищає кожух. Під час руху комбайна стебла кукурудзи мисами спрямовуються на вальці качановідокремлюва-льних апаратів, де на відривних пласти-нах качани відокремлюються від стебел.Далі качани транспортуються подавальними ланцюгами з лапка-ми до шнека , який подає їх на транспортер похилої камери, звідки вони надходять у молотарку комбайна. Очищене після обмолоту зерно нагромаджується в бунке-рі й періодично вивантажується у транспортний засіб. Після відокремлення качанів стебла кукурудзи зрізаються й подрібнюються шарнірно закріпленими ножами різально-подрібнювального апарата й розкидаються по поверхні поля - також подрібнюються бу-р'яни. Продуктивність жатки на швидкоті 12 км/год від 6 до 8 га/год. Ширина захвату 4,2 м.  
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 7.4. с. 352-354 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 7.2. с. 182-192 

2020 - 2021 навчальний рік

26.05.2020
Тема:Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Урок №36. Бурякозбиральні комбайни. Технологічно найефективніший є комбайновий спосіб збирання цук-рових буряків. Самохідний комбайн КЛЯЙНЕ СФ-10 виконує всі операції при збиранні цукрових буряків: зрі-зання гички роторним різальним апаратом, транспортування її на поверхню поля, доочищу-вання головок коренеплодів і їх дообрізування, викопування коренеплодів віброкопачем, доочищуван-ня коренеплодів і подання їх або в накопичуваль-ний бункер, або в транспортний засіб. Гичкозрізувальний апарат, шо по ви-соті встановлюється опорними колесами гідравлічно, оснащений валом доочисни-ка й колодковим копір-ним дообрізувачем. Віброкопачі мають привід від ексцентрикового вала з боко-вою амплітудою +_ 30 мм для самостійного ведення посередині рядка. Транспортерний вал забезпечує безперервне подання буряків від підкопувальних лемешів. Буряки від копачів надходять на вальцьо-вий механізм. Комбайн обладнано системою очищення, що складається з п"яти роторних очисників. Потік буряків після вальцевого механізму розділяється по двох роторних очисниках з однаковим напрямком обертання і знову  об"єднується при пе-редачі на наступні. Довгий шлях очищення забезпечує інтенсивне очищення при одночасно бережному ставленні до коренеп-лодів. Проміжний 9-ти тонний бункер може розвантажувати корені як у транспортні засоби, що рухаються поряд, так і на польові ка-гати або в нерухомі транспортні засоби.
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 9.1.7. 
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 9.4.2. с. 421-423 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 8.3. с. 221-235

19.05.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.  
Урок №35. Машини для трифазного збирання цукрових буряків. До таких бурякозбиральних комплексів на-лежать копач-валкоутвррювач КВЦБ-1,2 та підбирач-навантажувач ПНБВ-1,6. Копач-валкоутворювач КВЦБ-1,2  - навісна машина, розрахована на викопування й часткове очищення вороху коренеплодів цукро-вих буряків, висіяних міхряддями 45 см. Навіішується на триточкову навісну  систему тракторів класу 1,4-2,0. Викопування коренеплодів здійснюється лемішними копачами, які одшочасно з поступа-льним рухом виконують і коливальний у вертикальній площині. Відразуж за копачем встановлено шнековий очищувач із валкоутворювачем, який підбирає викопані із шести рядків коренеплоди, очи-щає їх від грунту і складає у валок завширшки до 0,7 м. У задній частині рами машини (по боках) уста-новлено два опорних колеса, за допомогою яких регулюється глибина викопування коренеплодів. Про-дуктивність копача  - 1,2 га/год, робо-ча ширина захвату - 2,7 м. Підбирач-навантажувач ПНБВ-1,6 чіпля-ють до серги навісної системи трактора класу 1,4. Він призначений для підбирання, очищення і наван-таження попередньо викопаних і укладених у валки коренів. А гичку цукрових буряків, так  само як і при збиранні роздільним спобом зрізують маши-нами БМ-6Б, МБП-6, МГ-6. Навантажувач складається з основної рами, на якій змонтовано підбиральний транспортер, ротор-очищувач, вивантажувальний транспортер механізм приводу, гідросмстему. Підбираль-ний транспортер змонтовано на  ружомій час-тині рами для забезпечення копіювання поверхні поля й складається з верхнього та нижнього контурів полотен. Полотно нижнього контуру підбирає  коренеплоди, а полотно верхнього притискує їх до ниж-нього, забезпечуючи тим самим стабільну подачу коренеплодів угору на ротор-очищувач, що являє со-бою диск з вертикальною віссю обертання, до якого прикріплено вигнуті в напрямку обертання сталеві стрижні. Ротор-очищувач очищує коренеплоди від землі й рослин-них решток і спрямовує їх потік на вивантажувальний транспортер. Продуктивність навантажувача - 1,4 га/год, робоча ширина захвату - 1,0 м.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 8.2. с. 216-221

12.05.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Урок №34. Машини для роздільного збирання цукрових буряків. Причіпна коренезбиральна машина МКП-6. Продуктивність - до 2 га/год; ширина захвату - 2,7 м; кількість рядків - 6. Коренезбиральна маши-на складає-ться з викопувального пристрою дискового типу, та очищувально- транспортних пристроїв. Вони являють собою набір шнекових вальців, що утворюють S-подібну поверхню, у випаді якої розмі-щено поперечний шнек великого діаметра. До шнека підведено вивантажувальний елеватор. Технологічний процес виконує-ться так. Викопувальні робочі органи здійснюють викопування коренеплодів цукрового буряка з грунту й передають їх  на очищувально-транспортні пристрої. На шнекових валь-цях робочих органів, що створю-ють впадину, коренеплоди ефективно очищуються від грунтових і рослинних домішок, бо кожна пара валь-ців здійснює зустрічно-обертальний рух. Шнек великого діаметра транспортує коренеплоди до вивантажу-вального елеватора, забезпечуючи їх обертання навколо своїх осей та інтенсивне очищення бокових повер-хонь від залишків грунту. Пальці завантажувального еле-ватора захоплюють коренеплоди  й подають угору, завантажують їх у транспортний засіб.
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 9.1.5., 9.1.7. 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 8.1. с. 205-216 
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 9.4.2. с. 412-422

05.05..2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Урок №33. Машини для збирання цукрових буряків. Гичкозбиральна причіпна машина МБП-6 призна-чена для збирання гички цукрових буряків, кормових коренеплодів із  наванженням у транспортні засоби, а та-кож може бути використана для подрібнення рослинної маси овочевих культур і картопляної гички. Зби-рання гички цукрових буряків ви-конується у два етапи: попереднє скошування всієї рослин-ної маси на ширину захвату машини роторним апаратом молоткового типу з подальшим завантаженням її у транспор-тний засіб. Потім обрізають із копіюванням висоти кожну головку корення на мінімально задану величину дисковими ножами. Висота зрізування регулюється за допомогою коліс. Агрегатується з тракторами класу3. 
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 9.1.1., 9.1.2., 9.1.3., 9.1.4., 9.1.5., 9.1.6. 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 8.1. с. 203-207 
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 9.4.1. с. 408-412

28.04.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків. 
Урок №32. Машини для збирання цукрових буряків. Сучасний парк бурякозбиральної техніки налічує ве-лику кількість машин із різними конструктивно-технологічними схемами. Визначено три типи та-ких машин для збирання цукрових буряків. Перший тип - машини (самохідні або причіпні) для роздільного збирання гички та коренеплодів. Гичка зрізується з головок коренеплодів окремим агрегатом і може збира-тись у транспотні засоби або подрібнюється й розкидається по полю. Коренеплоди викопують також окре-мим агрегатом і завантажують у технологічний транспорт, який є обов'язковою складовою такого збираль-ного агрегата. Другий тип - машини (причіпні або навісні) для збирання гички й корене-плодів у три етапи. Збирають гичку за такою самою схемою, що й для машин першого типу, але викопують коренеплоди без завантаження їх у транспортні засоби, з формуванням валка на звільненій від урожаю поверхні поля. Цей валок коренеплодів підбирають і завантажують у транспортні засоби третім агрегатом - спеціальним під-бирачем-навантажувачем, тому машини цього типу ще називають ма-шинами для трифазного збирання, а сама технологія - валковою. Третій тип - комбайни, що забезпечують збирання врожаю гички й коренепло-дів за один прохід машини.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 8. с. 196-197 
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 9.1., 9.2., 9.3. с. 401-403  
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 9.1.1., 9.1.2., 9.1.3., 9.1.4.

21.04.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків. 
Урок №31. Проріджувач сходів цукрових буряків.УСМП-5,4. Будова, процес роботи. Основ-ними вузлами є ра-ма, опорні колеса, різальні головки, паралелограмні підвіски. Процес роботи проріджувача здійс-нюється так, Під час руху агрегату опорно-приводні колеса, що йдуть посередині міжрядь, обертають через редуктор різальні диски з ножами. Ножі роблять косі паралельні вирізи довжиною, що дорівнює ширині захвата од-ного або двох-трьох ножів, якщо вони розміщені в сусідніх пазах. Довжина букетів буде відповідади промі-жкам, де на диску не встановлені ножі.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4. с. 259 - 260

14.04.20204.
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.  
Урок №30. Підготовка культиватора-рослинопідживлювача УСМК-5,4. до роботи. На задану глибину обробіт-ку робочі органи культиватора встановлюють на призначеному для цього майданчику. Для приєднання ку-льтиватора до трактора на його начіпну систему встановлюють трикутну рамку, яку з"єднують потім з зам-ком. Регулюють центральну тягу начіп-ного  механізму трактора, стискання стабілізуючих пружин парале-лограмних підвісок секцій. Встановлюють робочі органи по довжині грядилів, виставляють захисні зони, перекриття лап.
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 1.3.2.

07.04.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Урок №29. Культиватор-рослинопідживлювач УСМК-5,4. Призначений для передпосівного і міжрядного об-робітків дванадцяти- і вісімнадцятирядкових посівів цукрових буряків. Основними вузлами культи-ватора є рама, секція робочих органів, опорно-приводні колеса, комплект змінних робочих органів. Культиватор комплектують стрілчастими лапами шириною захвату 260 мм, однобічними лапами-бритвами шириною захватуа 150 і 85 мм, розпушувальними долоподібними лапами, батареями ротаційних робочих органів.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.9.4. с. 64 - 65
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 1.3.2.

31.03.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків. 
Урок №28. Регулювання сівалок для висіву насіння цукрових буряків. Установка сівалок на задану норму висіву. Установка на задану ширину міжрядь. Установка на задану норму внесення добрив. підбір висівних дисків. Установка на задану глибину висіву насіння.
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 3.3.4. 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової  сільськогосподарської техніки".  Розділ 2.7. с. 47 - 52.
2. Д.  Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3. с. 174

24.03.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків.
Урок №27. Сівалки для висіву насіння буряків, їх марки, будова і процес роботи. Просапні сівалки комплек-туються висівними модулями з механічними й пневматичними висівними апаратами. Широко-захватні сі-валки іноземного виробництва на 16 або 24 рядки для високопродуктивної сівби просапних культур осна-щені центральним двосекційним бункером для посівного матеріалу і добрив і накопичу-вальними бункера-ми на посівних секціях.
4. Д.  Г. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 3.3.1.,  3.3.2.,  3.3.3. 
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.7. с. 47 - 52.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3. с. 173 - 175

17.03.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання цукрових буряків. 
Урок №26. Суть технології вирощування. Цукрові буряки вимогливі до живлення, потребують належного водноповітряного та теплового режимів грунту, а також очищення полів від бур"янів. Досягається це прави-льною системою обробітку грунту з урахуванням грунтово-кліматичних умов кожної зони.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4 с. 255