Організація і технологія мехробіт                           (група 2)

15.04.2022; 22.04.2022
Тема: Експлуатаційні витрати при роботі агрегатів.
Уроки №24; №25.  Складові експлуатаційних витрат. Усі витрати, пов'язані з експлуатацією машин, можна поді-лити на дві групи: прямі експлуатаційні витрати і непрямі. Непрямі витрати - це переважно накладні витрати: на утримання адміністративно-управлінського персоналу і фахівців, підсобних і допоміжних робітників, примі-щень і споруд, придбання інструменту, амортизацію основних засобів тощо. Врахувати всі ці види затрат під час оцінювання роботи агрегату в полі неможливо. Тому порівняльну оцінку різних агрегатів проводять за прямими експлуатаційними затратами. Прямі витрати - це експлуатаційні витрати, пов'язані з виконанням технологіч-них операцій. Їх визначають у гривнах на 1 год роботи машин, на 1 га наробітку або на 1 т виробленої продукції.

Затрати праці та шляхи їх зниження. Існують прямі затрати, пов'язані з безпосереднім обслуговуванням ма-шин, і загальні, що формують з урахуванням виконання усіх допоміжних робіт. Оплата праці прямо пропорціо-нальна витратам робочого часу, які характеризують досконалість технологічного процесу (чим вони менші, тим більш механізований процес). Крім цього, на вартість роботи агрегату впливають амортизаційні відрахування на реновацію, технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонти, витрати на допоміжні матеріали, збе-рігання. Витра ти на роботу окремих агрегатів підсумовуються і в кінцевому результаті визначають на одиницю площі чи продукції шляхом ділення їх на величину площі чи обсяг одержаної з неї продукції.                                                                                                        Зниження затрат праці можна досягти за:
- зменшення кількості обслуговчих працівників шляхом автоматизації;
- використання начіпних і самохідних машин; застосування потужніших тракторів;
- упровадження прогресивних технологічних процесів, що виконують комплекси машин, на високому рівні ви-користання техніки;
- підвищення продуктивності агрегатів;
- впровадження нових форм технічного обслуговування агрегатів;
- підвищення культури землеробства і врожайності культур.
Витрати палива і мастильних матеріалів під час виконання механізованих робіт. Шляхи економії нафто-продуктів. На виконання тієї чи іншої механізованої роботи необхідні витрати енергії, яку в більшості випадків у сільському господарстві одержують за рахунок спалювання рідкого палива в двигунах тракторів, автомобілів та самохідних машин. Витрати на нафтопродукти складають 15-25 % всіх затрат на механізовані роботи.

Витрата палива залежить від годинної витрати двигуном і структури робочого дня, тобто часу роботи двигуна на основній роботі, переїздах, поворотах і зупинках. Користуючись нормативами, складеними на основі хрономет-ражних спостережень, визначають витрату палива на одиницю роботи при виконанні певних технологічних процесів. При використанні машин необхідно постійно дбати про економію палива. Для цього треба виключити його втрати при транспортуванні, зберіганні та заправці машин, не допускати використання палива на миття деталей і розігрівання двигунів, працювати тільки при справній паливній апаратурі двигунів, найбільш повно використовувати час зміни. . Значним резервом економії палива є правильна експлуатація агрегатів, застосуван-ня оптимальних режимів роботи, своєчасне і якісне технічне і технологічне обслуговування машин, правильне виконання регулювань та ін. Резерви економії є і в скороченні кількості холостих переїздів, зменшенні простоїв
з працюючим двигуном, раціональній швидкості руху. Витрата мастильних матеріалів та інших нафтопродуктів приймається пропорційно витраті палива. Для різних марок тракторів витрату мастильних матеріалів обчисля-ють у процентах від маси основного палива в таких межах: дизельне масло 3,7-6 %, автотракторне 0,3-1,1, транс-місійне 0,1-2,5, консистентне 0,1-0,7 %. Кожен механізатор повинен дбати про економне використання паливо-мастильних матеріалів. У господарствах діють положення про матеріальне стимулювання механізаторів за еко-номію, а також грошові стягнення за перевитрату.

22.03.2022; 01.04.2022; 08.04.2022
Тема: Робота машино-тракторних агрегатів.
Уроки №23; №24; №25.  Кінематика і продуктивність агрегатів.
Під час роботи агрегат проходить шлях, який складається з робочого і холостого. Робочий хід - це рух агрегату з включеними робочими органами при виконанні технологічної операції. Холостий хід - рух агрегату з виключе-ними робочими органами. Зрозуміло, що для підвищення ефективності використання агрегатів холості ходи по-винні зводитись до мінімуму. Траєкторія руху агрегатів складається з відрізків прямих і поворотів. При повороті агрегат рухається по кривій змінного радіуса. Правильним поворотом агрегату вважається такий, при якому всі колеса перекочуються без бокових зсувів. Залежно від способу руху агрегати повертають на 90 і 180 град. за кіль-кома способами (рис. 1). Можливість застосування того чи іншого виду повороту залежить від багатьох факторів, до яких належать умови роботи, склад агрегату, його тип, конструкція ходової системи тощо. Головною вимогою при виборі способу повороту є зменшення холостого ходу. 

У полі агрегати можуть рухатись гоновим, діагональним або круговим способами. При гоновому способі руху робочі ходи агрегату паралельні одній із сторін оброблюваної ділянки, а холості виконуються на спецільно від-веденій поворотній смузі. При діагональноиу способі робочі ходи виконують під кутом до сторони загінки. Діа-гональний спосіб руху застосовують при лущенні стерні, дискуванні, боронуванні тощо. При круговому способі агрегат рухається вздовж і впоперек ділянки вкругову, поворотну смугу при цьому не відбивають. Застосовують такий спосіб при збиранні зернових, трав та інших культур. Перед початком роботи агрегатів обов'язково огляда-ють і готують поля, засипають ями, усувають перешкоди, відбивають поворотні смуги, розбивають поле на загін-ки, нарізають контрольні борозни чи провішують лінії першого проходу агрегату. При гоновому і діагональному способах руху агрегатів у кінцях загінок залишають поворотні смуги для холостих заїздів агрегатів. Ширина смуг повинна бути кратною ширині захвату агрегату. Під час використання агрегатів треба добиватись підвищення коефіцієнта робочих ходів. Досягти цього можна шляхом раціонального обгрунтування ширини захвату агрега-ту залежно від довжини полів, правильної розбивки поля на загінки, вибору способу руху тощо. Ширина загінки бажано повинна дорівнювати денному виробітку і обов'язково бути кратною ширині захвату агрегату. Одним з основних показників використання техніки в сільському господарстві є продуктивність МТА, під якою розумі-ють обсяг роботи, виконаний за певний період часу. Залежно від виду роботи продуктивність можна визначити в одиницях площі (га, кв. м), обсягу (куб. м), маси (т, кг) або перевезення вантажів (т*км) за одиницю часу. Для підвищення продуктивності в одних і тих же умовах треба перш за все дбати про раціональне використання ча-су зміни, тобто виключати зайві простої машини через несправність, організаційні причини, холості переїзди тошо. Під час використання агрегатів треба добиватися підвищення коефіцієнта робочих ходів. Досягти цього можна шляхом раціонального обгрунтування ширини захвату агрегату залежно від довжини полів, правильної розбивки поля на загони, вибору способу руху тощо. Робота агрегатів планується нормами виробітку, нормами часу, витратою палива. Норма виробітку - обсяг роботи, яку повинні виконати один або група механізаторів за годину чи зміну при раціональній організації праці рекомендованим агрегатом в даних умовах його роботи. Но-рма часу - час, потрібний для виконання агрегатом норми виробітку. Норма витрати палива - кількість палива, необхідного для виконання агрегатом потрібної роботи. Кожен механізатор перед початком роботи агрегату по-винен знати відповідні планові показники по даній роботі.  

30.11.2021; 07.12.2021
Тема: Типи машино-тракторних агрегатів та їх комплектування.
Уроки №7; №8. Порядок комплектування машино-тракторних агрегатів. Вихідними даними під час складання агрегатів повинні бути агротехнічні вимоги до виконання технологічної операції в конкретних умовах. Виходя-чи з цього вибирають трактор, набір машин чи знарядь для нього, робочі органи, додаткові пристрої тощо. Склад МТА залежить від енергетичних якостей трактора, опору робочих органів машин, технологічних показників якості роботи. Велике значення під час комплектування агрегатів має вибір оптимальної швидкості роботи. Ад-же швидкість здебільшого впливає на якість роботи і визначає продуктивність агрегату. Тому для операцій, під час яких якість роботи не знижується від швидкості, треба вибирати оптимально високі. швидкості. Так, лущен-ня стерні, культивацію, обприскування, розкидання добрив можна проводити на швидкості 8-11 км/год, а сіяння цукрових буряків, міжрядний обробіток і посадку картоплі - на швидкості 5-7, збирання зернових 4-7, а висаджу-вання розсади сучасними машинами можливе лише на швидкості 0,2-0,3 кv/год. Вибравши швидкість руху за тя-говою характеристикою визначаюь тягове зусилля трактора і передачу, на якій він повинен рухатись. Потім роз-раховують склад агрегату. Визначають можливу ширину захвату, м:
                                                                                 Ва = (Ртяг - Rзч) / K
де Ртяг - тягове зусилля; Rзч - опір зчіпки, кН; К - питомий опір машини, кН/м.
За дослідними даними питомий опір зяіпок можна приймати Rзч = 0,1 кН/м, тоді формула спрощується
                                                                                 Ва = Ртяг / К + 0,1
Ширину захвата плуга визначають за формулою
                                                                                 Ва = Ртяг / (Коа)
де а - глибина оранки, м.
За одержаними даними розраховують кількість машин-знарядь, або кількість корпусів плуга:
                                                                                 Nм = Ва / bм
де bм - ширина захвата однієї машини чи одного корпуса плуга, м. Результати заокруглюють у менший бік.
Приклад 1. Небхідно підібрати кількість машин (парових култтиваторв КПС-4) для роботи з трактором ХТЗ-17221 (Т-150К) на глибину 12 см. Питомий опір культиваторів 1,4-2,6 кН/м. Для чорноземів і заданої глибини обробітку вибираємо К = 2,6 кН/м. Вибравши швидкість 11 км/год, за тяговою характеристикою цього трактора визначаємо передачу - lll і тягове зусилля - Ртяг = 28,45 кН. Тоді розрахкнкова ширина захвату агрегату становитиме:
                                                                                  Ва = Ртяг / К+0,1 = 28,45 / 2,6 + 0,1 = 28,45 / 2,7 = 10,53 м
Враховуючи, що ширина захвату культиватора КПС-4 становить 4 м, їх кількість необхідна:
                                                                                  Nк = Ва / bк = 10,53 / 4 = 2,63
Тобто для цих умов кількість культиваторів підбираємо - 2 (рис. 1).
Приклад 2. Необхідно підібрати кількість корпусів плуга для роботи з трактором ХТЗ-17221 (Т-150К) при глибині оранки 30 см. Опір плугів залежить від типу грунту і в середнбому приймається для легких піща-них Ко = 20-35, для середніх Ко = 35-55, для важких чорноземів Ко = 56-80 кН/кв. м. В наших умовах Ко = 65 кН/кв. м. При швидкос-ті 8,53 км/год на l передачі робочого режиму номінальне тягове зусилля Ртяг трактора ХТЗ-17221 дорівнює 35 кН. Тоді розрахункова ширина захвату плуга становитиме:
                                                                                 Впл = Ртяг / Коа = 35 / 65*0,30 = 1,79 м
Враховуючи, що ширина захвату одного корпусу bк = 35 см, кількість корпусів дорівнюватиме:
                                                                                 nкор = Впл / bк = 1,79 / 0,35 = 5,12
Тобто для цих умов підійде 5-ти корпусний плуг ПЛН-5-35 (рис. 2).

16.11.2021; 23.11.2021
Тема:  Типи машинно-тракторних агрегатів та їх комплектування.
Урок №5; №6. Поняття про агрегати та їх класифікація. 
Машинно-тракторними агрегатами (МТА) називають поєднання з енергетичним засобом робочих машин-зна-рядь, призначених для виконання однієї або одночасно декількох операцій. МТА поділяють за способом виконан-ня робіт - на пересувні, стаціонарно-пересувні, стаціонарні; за способом з'єднання робочої машини з енергетич-ною установкою - на причіпні, напівначіпні, начіпні та самохідні; за видами робіт (рис. 8) - на грунтообробні, по-сівні, садильні, для догляду за рослинами, збиральні, транспортні тощо. Можливий поділ агрегатів ще на дрібні-ші групи залежно від технологічних операцій (оранка, культиивація, боронування тощо).

У причіпних агрегатах робочі машини-знаряддя мають власні ходові системи. Прикладом можуть бути посівні агрегати, скомплектовані з тракторів і причіпних сівалок (рис. 1).
У напівначіпного агрегату частину ваги робочої машини сприймає трактор, а решту - колеса машини (трактор John Deere + напівначіпний культиватор передпосівного обробітку грунту ККП-6 рис. 2).
 У начіпного агрегату вага робочої машини в транспортному положенні повністю сприймається трактором ( на-приклад, агрегат для оранки: трактор Case + начіпний ярусний плук ПНЯ-4-42 рис. 3.).
У самохідного агрегату (косарка-плющилка самохідна Мещера Е 403 рис. 4) силова установка, передавальний ме-ханізм і робочі органи машини установлені на одній рамі (шасі).
Простими агрегатами (рис. 5, рис. 6) виконують якусь одну технологічнучну операцію (оранку, культивацію, сів-бу тощо), комбінованими (рис. 7) - одночасно декілька операцій (культивацію, внесення пестицидів, боронуван-ня тощо).

09.11.2021
Тема: Енергетичні засоби і типи машинншинноо-тракторних агрегатів та їх комплектування.
Урок №3. Енергетичні засоби. Трактор належить до основного енергетичного засобу у сільському господарстві під час виконання механізованих робіт у рослинництві. Залежно від грунтів, природно-кліматичної особливості місцевості, виду механізованих робіт, технології вирощування культур застосовують трактори різних марок, вра-ховуючи їхнє призначення (загального призначення, спеціальні, універсально-просапні), тип ходової частини (гусеничні, колісні), тяговий клас (6 кН; 9 кН; 14 кН; 20 кН; 30 кН; 40 кН; 50 кН; 60 кН). Крім того, у рослинництві застосовують також інщі енергетичні засоби: самохідні комбайни, косарки, сільськогосподарські машини з при-водом робочих органів від електродвигуна. 

26.10.2021; 02.11.2021
Тема: Організація проведення механізованих робіт.
Уроки №1; №2. Завдання комплексної механізації та автомазації виробничих процесів у сільському госпо-дарстві. До головних умов підвищення продуктивності праці на аграрних підприємствах належить прискорен-ня темпів підвищення рівня оснащеності аграрного виробництва технікою. Внаслідок механізації виробничих процесів рівень продуктивності  праці можна підвищити на 50 і більше вітсотків. Механізація виробництва - це процес заміни ручної праці машинною, а окремих машин - системою машин. Розрізняють три ступеня розвитку механізації: часткова механізація; комплексна механізація; автоматизація виробництва. Часткова механізація має місце, якщо механізовано лише окремі процеси виробництва, а решту виконують вручну. Комплексна меха-нізація передбачає  механізацію виконання і основних, і допоміжних процесів, зберігаючи також ручне управ-ління машинами. Автоматизація виробництва забезпечує виконання машинами всіх виробничих процесів: лю-дина тільки контролює їх за допоиогою автоматичних пристроїв і відповідних програм. Це широко використову-ють під час очищення зерна, на птахофабриках тощо. Комплексна механізіція сільськогосподарського виробниц-тва передбачає машинне виконання основних і допоміжних операцій, виробничих процесів у певній послідов-ності і взаємозв'язку. Вищим етапом комплексної механізації всього технологічного процесу є впровадження автоматизації всіх виробничих процесів згідно з прийнятою технологією виробництва сільськогосподарських культур. Для забезпечення комплексної механізації й автоматизації виробництва, і для того, щоб розвиток  мате-ріально-технічної бази аграрних підприємств відповідав вимогам індустріалізації, необхідна певна система ма-шин. Система машин - це сукупність різноманітних машин і механізмів, які узгоджені з технологічним проце-сом, тенологічними параметрами (за рядністю, продуктивністю), за допомогою яких забезпечується механізація всіх виробничих процесів технологічного циклу.
Систему машин поділяють на: 
- загальнодержавна система машин, яка охоплює всі зональні умови країни;
- галузева система машин (для рільництва, садівництва, свочівництва, тваринництва, меліоративних робіт);
- система машин для виробництва окремих культур (цукрового буряку, картоплі, кукурудзи, соняшнику тощо).
Основні напрями прискорення темпів механізації і автоматизації виробничих процесів:
- завершення комплексної механізації виробничих процесів, упровадження більш досконалої системи машип для вирощування і збирання сільськогосподарських культур;
- дальший розвиток нових енергоощадних інтенсивних технолоій, удосконалення конструкцій с-г машин, що за-безпечить створення оптимальних умов для розвитку рослин під час виконання технологічних операцій і лікві-дацію різних видів утрат;
- значне підвищення надійності с-г машин;
- підвищення експлуатаційної і ремонтної технологічності машин;
- збільшення довговічності с-г техніки;
- впровадження автоматичних пристроїв, які дають змогу підтримувати технологічні і технічні режими роботи та регулювання агрегатів в оптимальних межах. Ефективність господарської діяльності суттєво залежить від рів-ня технології та технологічної дисципліни.