Організація і технологія мехробіт
(група 3)
24.03.2023; 31.03.2023; 07.04.2023
Тема: Робота машино-тракторних агрегатів.
Уроки №23; №24; №25. Кінематика і продуктивність агрегатів.
Під час роботи агрегат проходить шлях, який складається з робочого і холостого. Робочий хід - це рух агрегату з включени-ми робочими органами при виконанні технологічної операції. Холостий хід - рух агрегату з виключеними робочими орга-нами. Зрозуміло, що для підвищення ефективності використання агрегатів холості ходи повинні зводитись до мінімуму. Траєкторія руху агрегатів складається з відрізків прямих і поворотів. При повороті агрегат рухається по кривій змінного ра-діуса. Правильним поворотом агрегату вважається такий, при якому всі колеса перекочуються без бокових зсувів. Залежно від способу руху агрегати повертають на 90 і 180 град. за кількома способами (рис. 1). Можливість застосування того чи ін-шого виду повороту залежить від багатьох факторів, до яких належать умови роботи, склад агрегату, його тип, конструкція ходової системи тощо. Головною вимогою при виборі способу повороту є зменшення холостого ходу.
У полі агрегати можуть рухатись гоновим, діагональним або круговим способами. При гоновому способі руху робочі ходи агрегату паралельні одній із сторін оброблюваної ділянки, а холості виконуються на спецільно відведеній поворотній смузі. При діагональноиу способі робочі ходи виконують під кутом до сторони загінки. Діагональний спосіб руху застосовують при лущенні стерні, дискуванні, боронуванні тощо. При круговому способі агрегат рухається вздовж і впоперек ділянки вкругову, поворотну смугу при цьому не відбивають. Застосовують такий спосіб при збиранні зернових, трав та інших ку-льтур. Перед початком роботи агрегатів обов'язково оглядають і готують поля, засипають ями, усувають перешкоди, відби-вають поворотні смуги, розбивають поле на загінки, нарізають контрольні борозни чи провішують лінії першого проходу агрегату. При гоновому і діагональному способах руху агрегатів у кінцях загінок залишають поворотні смуги для холостих заїздів агрегатів. Ширина смуг повинна бути кратною ширині захвату агрегату. Під час використання агрегатів треба доби-ватись підвищення коефіцієнта робочих ходів. Досягти цього можна шляхом раціонального обгрунтування ширини за-хвату агрегату залежно від довжини полів, правильної розбивки поля на загінки, вибору способу руху тощо. Ширина загін-ки бажано повинна дорівнювати денному виробітку і обов'язково бути кратною ширині захвату агрегату. Одним з основ-них показників використання техніки в сільському господарстві є продуктивність МТА, під якою розуміють обсяг роботи, виконаний за певний період часу. Залежно від виду роботи продуктивність можна визначити в одиницях площі (га, кв. м), обсягу (куб. м), маси (т, кг) або перевезення вантажів (т*км) за одиницю часу. Для підвищення продуктивності в одних і тих же умовах треба перш за все дбати про раціональне використання часу зміни, тобто виключати зайві простої машини че-рез несправність, організаційні причини, холості переїзди тошо. Під час використання агрегатів треба добиватися підви-щення коефіцієнта робочих ходів. Досягти цього можна шляхом раціонального обгрунтування ширини захвату агрегату залежно від довжини полів, правильної розбивки поля на загони, вибору способу руху тощо. Робота агрегатів планується нормами виробітку, нормами часу, витратою палива. Норма виробітку - обсяг роботи, яку повинні виконати один або гру-па механізаторів за годину чи зміну при раціональній організації праці рекомендованим агрегатом в даних умовах його роботи. Норма часу - час, потрібний для виконання агрегатом норми виробітку. Норма витрати палива - кількість пали-ва, необхідного для виконання агрегатом потрібної роботи.Кожен механізатор перед початком роботи агрегату повинен знати відповідні планові показники по даній роботі.
17.02.2023; 24.02.2023; 03.03.2023
Тема: Типи машино-тракторних агрегатів та їх комплектування.
Уроки №15-№17. Порядок комплектування машино-тракторних агрегатів. Вихідними даними під час складання агре-гатів повинні бути агротехнічні вимоги до виконання технологічної операції в конкретних умовах. Виходячи з цього виби-рають трактор, набір машин чи знарядь для нього, робочі органи, додаткові пристрої тощо. Склад МТА залежить від енер-гетичних якостей трактора, опору робочих органів машин, технологічних показників якості роботи. Велике значення під час комплектування агрегатів має вибір оптимальної швидкості роботи. Адже швидкість здебільшого впливає на якість ро-боти і визначає продуктивність агрегату. Тому для операцій, під час яких якість роботи не знижується від швидкості, треба вибирати оптимально високі. швидкості. Так, лущення стерні, культивацію, обприскування, розкидання добрив можна про-водити на швидкості 8-11 км/год, а сіяння цукрових буряків, міжрядний обробіток і посадку картоплі - на швидкості 5-7, збиран-ня зернових 4-7, а висаджування розсади сучасними машинами можливе лише на швидкості 0,2-0,3 км/год. Вибрав-ши швидкість руху за тяговою характеристикою визначаюь тягове зусилля трактора і передачу, на якій він повинен руха-тись. Потім розраховують склад агрегату. Визначають можливу ширину захвату, м:
Ва = (Ртяг - Rзч) / K
де Ртяг - тягове зусилля; Rзч - опір зчіпки, кН; К - питомий опір машини, кН/м.
За дослідними даними питомий опір зяіпок можна приймати Rзч = 0,1 кН/м, тоді формула спрощується
Ва = Ртяг / К + 0,1
Ширину захвата плуга визначають за формулою
Ва = Ртяг / (Коа)
де а - глибина оранки, м.
За одержаними даними розраховують кількість машин-знарядь, або кількість корпусів плуга:
Nм = Ва / bм
де bм - ширина захвата однієї машини чи одного корпуса плуга, м. Результати заокруглюють у менший бік.
Приклад 1. Небхідно підібрати кількість машин (парових култтиваторв КПС-4) для роботи з трактором ХТЗ-17221 (Т-150К) на глибину 12 см. Питомий опір культиваторів 1,4-2,6 кН/м. Для чорноземів і заданої глибини обробітку вибираємо К = 2,6 кН/м. Вибравши швидкість 11 км/год, за тяговою характеристикою цього трактора визначаємо передачу - lll і тягове зусил-ля - Ртяг = 28,45 кН. Тоді розрахкнкова ширина захвату агрегату становитиме:
Ва = Ртяг / К+0,1 = 28,45 / 2,6 + 0,1 = 28,45 / 2,7 = 10,53 м
Враховуючи, що ширина захвату культиватора КПС-4 становить 4 м, їх кількість необхідна:
Nк = Ва / bк = 10,53 / 4 = 2,63
Тобто для цих умов кількість культиваторів підбираємо - 2 (рис. 1).
Приклад 2. Необхідно підібрати кількість корпусів плуга для роботи з трактором ХТЗ-17221 (Т-150К) при глибині оранки 30 см. Опір плугів залежить від типу грунту і в середнбому приймається для легких піща-них Ко = 20-35, для середніх Ко = 35-55, для важких чорноземів Ко = 56-80 кН/кв. м. В наших умовах Ко = 65 кН/кв. м. При швидкос-ті 8,53 км/год на l переда-чі робочого режиму номінальне тягове зусилля Ртяг трактора ХТЗ-17221 дорівнює 35 кН. Тоді розрахункова ширина захвату плуга становитиме:
Впл = Ртяг / Коа = 35 / 65*0,30 = 1,79 м
Враховуючи, що ширина захвату одного корпусу bк = 35 см, кількість корпусів дорівнюватиме:
n кор = Впл / bк = 1,79 / 0,35 = 5,12
Тобто для цих умов підійде 5-ти корпусний плуг ПЛН-5-35 (рис. 2).
20.01.2023; 27.01.2023; 03.02.2023
Тема: Типи машинно-тракторних агрегатів та їх комплектування.
Урок №11-№13. Поняття про агрегати та їх класифікація.
Машинно-тракторними агрегатами (МТА) називають поєднання з енергетичним засобом робочих машин знарядь, при-значених для виконання однієї або одночасно декількох операцій. МТА поділяють за способом виконання робіт - на пере-сувні, стаціонарно-пересувні, стаціонарні; за способом з'єднання робочої машини з енергетичною установкою - на причіп-ні, напівначіпні, начіпні та самохідні; за видами робіт (рис. 8) - на грунтообробні, посівні, садильні, для догляду за рослина-ми, збиральні, транспортні тощо. Можливий поділ агрегатів ще на дрібніші групи залежно від технологічних операцій
(оранка, культиивація, боронування тощо).
У причіпних агрегатах робочі машини-знаряддя мають власні ходові системи. Прикладом можуть бути посівні агрегати, скомплектовані з тракторів і причіпних сівалок (рис. 1).
У напівначіпного агрегату частину ваги робочої машини сприймає трактор, а решту - колеса машини (трактор John Deere + напівначіпний культиватор передпосівного обробітку грунту ККП-6 рис. 2).
У начіпного агрегату вага робочої машини в транспортному положенні повністю сприймається трактором ( наприклад, агрегат для оранки: трактор Case + начіпний ярусний плук ПНЯ-4-42 рис. 3.).
У самохідного агрегату (косарка-плющилка самохідна Мещера Е 403 рис. 4) силова установка, передавальний механізм і робочі органи машини установлені на одній рамі (шасі).
Простими агрегатами (рис. 5, рис. 6) виконують якусь одну технологічнучну операцію (оранку, культивацію, сівбу тощо), комбінованими (рис. 7) - одночасно декілька операцій (культивацію, внесення пестицидів, боронування тощо).
11.11.2022; 18.11.2022
Тема: Енергетичні засоби і типи машинншинноо-тракторних агрегатів та їх комплектування.
Уроки №4; №5. Енергетичні засоби. Трактор належить до основного енергетичного засобу у сільському господарстві під час виконання механізованих робіт у рослинництві. Залежно від грунтів, природно-кліматичної особливості місцевості, ви-ду механізованих робіт, технології вирощування культур застосовують трактори різних марок, враховуючи їхнє призначен-ня (загального призначення, спеціальні, універсально-просапні), тип ходової частини (гусеничні, колісні), тяговий клас (6 кН; 9 кН; 14 кН; 20 кН; 30 кН; 40 кН; 50 кН; 60 кН). Крім того, у рослинництві застосовують також інщі енергетичні засоби: самохідні комбайни, косарки, сільськогосподарські машини з приводом робочих органів від електродвигуна.
21.10.202; 28.10.2022; 04.11.2022
Тема: Організація проведення механізованих робіт.
Уроки №1; №2; №3. Завдання комплексної механізації та автомазації виробничих процесів у сільському госпо-дарстві. До головних умов підвищення продуктивності праці на аграрних підприємствах належить прискорення темпів підвищення рівня оснащеності аграрного виробництва технікою. Внаслідок механізації виробничих процесів рівень про-дуктивності праці можна підвищити на 50 і більше вітсотків. Механізація виробництва - це процес заміни ручної праці машинною, а окремих машин - системою машин. Розрізняють три ступеня розвитку механізації: часткова механізація; комплексна механізація; автоматизація виробництва. Часткова механізація має місце, якщо механізовано лише окремі процеси виробництва, а решту виконують вручну. Комплексна механізація передбачає механізацію виконання і основ-них, і допоміжних процесів, зберігаючи також ручне управління машинами. Автоматизація виробництва забезпечує вико-нання машинами всіх виробничих процесів: людина тільки контролює їх за допоиогою автоматичних пристроїв і відповід-них програм. Це широко використовують під час очищення зерна, на птахофабриках тощо. Комплексна механізіція сільсь-когосподарського виробництва передбачає машинне виконання основних і допоміжних операцій, виробничих процесів у певній послідовності і взаємозв'язку. Вищим етапом комплексної механізації всього технологічного процесу є впровад-ження автоматизації всіх виробничих процесів згідно з прийнятою технологією виробництва сільськогосподарських ку-льтур. Для забезпечення комплексної механізації й автоматизації виробництва, і для того, щоб розвиток матеріально-тех-нічної бази аграрних підприємств відповідав вимогам індустріалізації, необхідна певна система машин. Система машин - цесукупність різноманітних машин і механізмів, які узгоджені з технологічним процесом, тенологічними параметрами (за рядністю, продуктивністю), за допомогою яких забезпечується механізація всіх виробничих процесів технологічного циклу.
Систему машин поділяють на:
- загальнодержавна система машин, яка охоплює всі зональні умови країни;
- галузева система машин (для рільництва, садівництва, свочівництва, тваринництва, меліоративних робіт);
- система машин для виробництва окремих культур (цукрового буряку, картоплі, кукурудзи, соняшнику тощо).
Основні напрями прискорення темпів механізації і автоматизації виробничих процесів:
- завершення комплексної механізації виробничих процесів, упровадження більш досконалої системи машип для вирощу-вання і збирання сільськогосподарських культур;
- дальший розвиток нових енергоощадних інтенсивних технолоій, удосконалення конструкцій с-г машин, що забезпечить створення оптимальних умов для розвитку рослин під час виконання технологічних операцій і ліквідацію різних видів утрат;
- значне підвищення надійності с-г машин;
- підвищення експлуатаційної і ремонтної технологічності машин;
- збільшення довговічності с-г техніки;
- впровадження автоматичних пристроїв, які дають змогу підтримувати технологічні і технічні режими роботи та регулю-вання агрегатів в оптимальних межах. Ефективність господарської діяльності суттєво залежить від рівня технології та тех-нологічної дисципліни.