Агровиробництво (група 3)

10.03.2023; 17.03.2023; 24.03.2023; 31.03.2023
Тема 2.4. Техніка для посіву і посадки.
Уроки №26-№29. Сівалки для посіву овощних культур. Овочеві сівалки за технологічним процесом подібні до зернових. Проте вони мають ряд конструктивних особливостей, зумовлених тим, що норми висіву для різних овочевих культур дуже відрізняються, а глибина загортання насіння в грунт невелика - від 1,5 до 6 см. Найбільше розповсюдження мають овочеві сівалки СОН-4,2, "Клен-4,2" та їх модифікації.

Начіпна овочева сівалка СОН-4,2 (рис. 77) (ВАТ "Червона Зірка"), шириною захвату 4,2, призначена для рядкової і стріч-кової сівби насіння овочевих культур з одночасним внесенням мінеральних добрив. Агрегатують ці сівалки з тракторами класу 1,4 і 2. Складається сівалка з рами, двох опорно-приводних коліс, двох ящиків, насіннє- і туковисівних апаратів, туко- і насіннєпроводів, сошників і двох дискових маркерів. За будовою і процесом роботи котушково-штифтові туковисівні апа-рати та котушкові насіннєвисівні апарати, встановлені на сівалці СОН-4,2, подібні до висівних апаратів зернових універса-льних сівалок СЗ-3,6А (див. рис. 3.16). Сошники для загортання в грунт мінеральних добрив кілевидні. Для загортання в грунт насіння сівалку можна обладнати дводисковими сошниками з ребордами і ущільнювальними коточками або спаре-ними однодисковими сошниками з ребордами, спеціальними коточками та загортачами (див. рис. 3.18). Особливий інтерес представляють новинки спільного підприємства МСНВП "Клен" - сівалки, в тому числі овочеві, з висівною системою ВСС принципово нового способу дозування насіння. Універсальна овочева сівалка "Клен-4,2" (рис. 78), з шириною захвату 3,6; 4,2; 4,8 м, призначена для рядкової сівби овочевих культур і трав різними схемами посіву: овочевих - цибулі, капусти, помідорів, огірків, столових буряків..., бобових - сої..., лікарських рослин - календули, валеріани, ромашки, душиці, маку та ін. На сівалці встановлені електромагнітні вібро-дискретні, з електронним керуванням і контролем, висівні апарати, які мають: самий широкий діапазон норм висіву; низьке травмування насіння, підвищену рівномірність розподілу насіння в рядку. Використання сівалки дозволяє досягти значної економії посівного матеріалу. Крім того вони прості, зручні і надій-ні в експлуатації. Висівна система заснована на принципово новому способі дозування насіннєвого матеріалу і являє собою електронну систему, що складається з модулів: пульта керування; мультиплексора; дозаторів; датчика руху. Пульт керу-вання (див. рис.) встановлюється в кабіні тракториста і керує роботою дозаторів залежно від параметрів наладки. Мульти-плексор призначений для розгалудження лінії передачі і контролю, а також живильної напруги на кожний дозатор. Доза-тор (див. рис.) - це електромеханічний прилад, що здійснює дозування насіння по команді з пульта керування. Він з'єдна-ний з процесором, що керує висівним вузлом, головним елементом якого є кроковий двигун. Процесор виконує контроль за рухом сівалки і положенням ротора крокового двигуна; прийом і запам'ятовування інформації від пульта керування про режим роботи і передачу інформації під час роботи про несправності, що виникли, і про відсутність насіння. Інформація про виникнення неспрвності під час роботи дозатора передається на пульт керування. Прицьому одночасно спрацьовує звукова і світлова сигналізація. Датчик руху встановлений в ступиці колісної опори і призначений для синхронізації про-цесу висівання із швидкыстю руху агрегату. Овочеві сівалки "Клен" мають модифікації, м - 1; 1,8; 2,8; 5,4.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.6. с. 45-46
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3.4. с. 175 - 176

17.02.2023; 24.02.2023; 03.03.2023
Тема 2.4. Техніка для посіву і посадки.
Уроки №23-№25. Сівалки для посіву просапних культур, їх призначення, будова, робота і регулювання. Просапні сівалки комплектуються висівними модулями з механічними й пневматичними висівними апаратами. Широкозахватні сівалки іноземного виробництва на 16 або 24 рядки для високопродуктивної сівби просапних культур оснащені центра-льним двосекційним бункером для посівного матеріалу і добрив і накопичувальними бункерами на посівних секціях. Універсальна сівалка вакуумного типу "Optima" призначена для точного висіву насіння цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, бобів. сої, цикорію та інших культур, що висівають з міжряддями 30 см і більше.

До складу машини входять (рис. 3.44) рама 1 на пневмоколісному ходу; секції робочих органів 2, що кріпляться до бруса рами; механізм приводу від опорно-привідних коліс через редуктор на вал контрприводу і кожний висівний апарат; вен-тилятор, розташований в центральній частині рами з вакуум-проводами, шо підводить вакуум до кожного висівного апа-рата; маркери 5 правий і лівий, що складаються за допомогою виносних гідроциліндрів. Машина може бути укомплектова-на бункерами для мінеральних добрив 4 з туковисівними апаратами, тукопроводами і сошниками. Деякі модепі сівалок комплектуються механізмами для завантаження машини добривами 3. Секції робочих органів влаштовані всі однаково: передній кронштейн, яким секція кріпиться до бруса рами; незалежна паралелограмна підвіска, що забезпечує копіювання мікролельєфу поля; висівний апарат з висівним диском; бункер для насіння; сошник для висіву насіння; система опорних і ущільнювальних котків з механізмом регулювання глибини сівби. Висівний апарат (рис. 3.45) має висівний диск 2, що обертається як одне ціле з вакуумною камерою, Висівний барабан з'єднаний з вентилятором розрідження через пустотілу вісь 3. Розрідження забезпечує присмоктування насіння 4 до висівного диска. Два відсікачі 5 і 7 коригуть можливе подвійне і потрійне прилипання насіння. Розташований із зворотного боку диска переривач вакууму 8 забезпечує відпадання насін-ня і сприяє точному його укладанню. Висівні секції мають центральний привід від опорно-привідного колеса, коробку пе-редач, що знаходиться на кінці рами сівалки, дозволяє вручну заміну зірочок або регулювання механізму їх перемикання. Сошники і прикочувальні котки змінюються залежно від виду насіння і грунтових умов. Підготовка сівалок до сівби проса-пних культур аналогіна для всіх сівалок: 1. Установка на задану ширину міжрядь. Розмічають брус рами. Послабивши кріплення висівних секцій до бруса рами, пересувають їх відповідно розмітки. 2. Установка на задану норму висіву. Нор-ма висіву насіння визначається у кількості штук насінин, що висівається на погонний метр рядка підбором висівного диска і передаточного числа. Підбирають передаточне відношення і відповідно встановлюють привод, користуючись схемою, прикріпленою на коробці. 3. Установка на задану норму внесення добрив. Необхідна норма висіву доб-рив досягається відповідною частотою обертання висвного механізму туковисівного апарату. Частота обертання забезпечується механіз-мом приводу сівалки.4. Установка на задану глибину висіву насіння. Глибину ходу сошників для висіву насіння встанов-люють шляхом зміни положення переднього і заднього прикочувальних котків відносно корпусів висівних апаратів. Шири-на захвату (м) сівалок "Optima" - 3,0; 4,0; 4,5; 6,0; 9,3. Кількість рядків (шт) - 6; 8; 10; 12; 15. Агрегатується з тракторами по-тужністю (кс) - 60-120.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4 с. 255
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 2.7. с. 47 - 52.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3. с. 173 - 175

13.01.2023; 20.01.2023; 27.01.2023
Тема 2.4. Техніка для посіву і посадки.
Уроки №18-№20. Рядкові сівалки для посіву зернових і бобових культур. Сівалка зернотукова універсальна СЗ-3,6А призначена для рядкової сівби зернових (пшениці, жита, ячменю, вівса) та зернобобових (гороху, квасолі, бобів, люпину) культур з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив. Сівалка причіпна, гідрофікована. Агрегатують одну сівалку з тракторами класу 1,4.

Складається сівалка СЗ-3,6А з рами 1 (рис. 3.6.) з причіпним пристроєм 6, опорно-привідних коліс, двох зернотукових ящиків 9, насіннєвисівних апаратів 11, туковисівних апаратів, насіннєпроводів, сошників 4, зубових загортачів, механізму піднімання сошників 5, механізму передачі руху від коліс до висівних апаратів, підніжної дошки. Робочі органи сівалок: Робочими органами комбінованих рядкових сівалок є висівні апарати, насіннєпроводи, сошники та шлейфи-загортачі.
Висівні апарати. На зернових, овочевих і льняних сівалках, призначених для рядкової сівби, встановлені висівні апарати котушкового типу. Насіннєпроводи. Для підведення насіння від висівних апаратів до сошників широко застосовують гу-мові гофровані насіннєпроводи. Сошники. Призначені для утворення в грунті борозенки, вкладання в неї насіння і доб-рив. На зернових сівалках установлюють анкерні і дво- і однодискові сошники. Загортачі призначені для загортання боро-зенок, утворених після проходження сошників. На зернових сівалках застосовують зубчасті, ланцюгові та кільчасті загорта-чі. Працює сівалка так: Насіння з переднього відділення ящика і добрива з заднього заповнюють самопливом коробки висівних апаратів. Котушки, обертаючись, забирають насіння і добрива і подають їх за межі коробок висівних апаратів. Добрива по лотках попадають в лійки насіннєпроводів, з яких разом з насінням надходять в насіннєпроводи і по них до розтрубів сошників. Загортання насіння і добрив відбувається внаслідок самоосипання грунту і вирівнювання рельєфу по-ля загортачами, встановленими за сошниками. Встановлення на норму висіву насіння. Кількість насіння, що його висі-вають котушкові апарати, змінюють зменшенням або збільшенням робочої довжини жолобчастих котушок насіннєвисів-них апаратів і їхньої частоти обертання. Встановлення на норму внесення добрив. Основне регулювання норми висіву добрив здійснюється зміною частоти обертання штифтових котушок туковисів-них апаратів. Регулювання заглиблення сошників. Заглиблення дискових сошників зернових сівалок регулюють у межах 4-8 см гви-нтовим регулятором і пружи-нами на штангах сошників.
1. В. І. Скрипник "Розробка виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділи 2.1. с. 31-32, 2.2. с. 32-39
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.2.1. с. 144-147, 3.2.2.1. с. 152-154, 3.2.2.3. с. 160-161

 09.12.2022; 16.12.2022; 23.12.2022
Тема 2.4. Техніка для посіву і посадки.
Уроки №15-№17. Класифікація машин. Способи сівби і садіння сільськогосподарських культур. Залежно від способу сівби розрізняють сівалки таких видів: рядкові - для висівання різних культур суцільним рядковим, вузькорядним, пере-хресним, широкорядним і стрічковим способами; гніздові - для розміщення груп (гнізд) насіння в паралельних рядках; пунктирні або однозернові - для розміщення насіння в рядку на однаковій відстані одне від одного; розкидні - для роз-кидання насіння по поверхні поля. За призначенням сівалки поділяють на універсальні та спеціальні. Універсальними можна сіяти різні культури, Спеціальні сівалки розраховані на сівбу однієї або обмеженої кількості культур. За сппособом агрегатування з трактором сівалки бувають причіпні та начіпні.

Розрізняють такі способи і схеми сівби і садіння: Звичайна рядкова сівба (рис. 3.1, а) - характеризується тим, що насіння розміщується в грунті рядками з міжряддями 15 см на глибину 4-8 см. Такий спосіб сівби широко застосовується при виро-щуванні зернових культур. Вузькорядна сівба (рис. 3.1, б) - різновид звичайної рядкової сівби з шириною міжряддя 6,5-8,5 см. Насіння по поверхні поля розподіляється рівномірніше, ніж при рядковій; площа живлення, яка припадає на одну рос-лину, наближається до квадрата, завдяки чому поживні речовини використовуються повніше. Перехресна сівба (рис. 3.1, в) здійснюється зерновими рядковими сівалками з міжряддями 15 см. Поле почергово засівають вздовж і впоперек. При такому способі насіння розподіляється на полі рівномірніше. Стрічкова сівба (рис. 3.1, г) - різновид рядкової сівби. Відріз-няється від неї тим, що вузькі міжряддя чергуються з широкими. Цим спосоьом висівають просо, насіння овочевих та ін-ших культур, які потребують міжрядного обробітку. За кількістю рядків у стрічці розрізняють дво- і трирядкові стрічкові посіви. Широкорядна сівба (рис. 3.1, д) відрізняється від рядкової широкими міжряддями (45-70 см і більше). Цим спосо-бом висівають насіння гречки, проса, овочевих, технічних та інших культур, які потребують значної площі живлення і між-рядного обробітку. Гніздова сівба (рис. 3.1, е) - різновид широкорядної. При гніздовій сівбі насіння в рядках розміщується не суцільно, а по кілька штук гніздами. Квадратно-гніздова сівба (рис. 3.1, є) відрізняється від гніздової тим, що насіння висівають групами (гніздами) в рядках на однаковій відстані одне від одного і розміщують з гніздами сусідніх рядків на одній лінії. Рослини можна обробляти культиваторами вздовж і в поперек рядків. Пунктирна або однозернова сівба ()рис. 3.1, ж) характеризується тим, що насіння розміщується у рядках по одному на приблизно однакових відстанях. Цим способом висівають однонасінні цукрові та столові буряки, кукурудзу та інші культури. При цьому способі досягають знач-ної економії насіння, а також зменшують затрати праці на наступних операціях вирощування рослин.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 3.1.1. с. 139-143

04.11.2022; 11.11.2022
Тема: Технологія сівби та посадки сільськогосподарських культур.
Уроки №10; №11. Насінний матеріал та його якість. Характеристика основних показників якості посівного мате-ріалу: чистоти, схожості, енергії проростання, посівної придатності, маси 1000 зернин, вологості та ін. Сівба високоякісним насінням районованих сортів є одним з основних агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високих урожаїв сі-льськогосподарських культур. Відповідно до державного стандарту, залежно від посівних якостей розрізняють класи насін-ня, яке висіватимуть. Якщо воно відповідає цим вимогам, його називають кондиційним. Господарства повинні прагнути висівати насіння переважно l, а потім ll класу. Висівати некондиційне насіння заборонено. Для насінних посівів використо-вують насіння тільки l класу. Чистота насіння - це маса чистого насіння досліджуваної культури в процентах до загальної маси зерна. З наважки на розбірній дошці відбирають чисте здорове насіння основної культури, зважують, визначаючи ма-су спочатку в грамах, а потім в процентах від взятої наважки. Схожістю насіння називають кількість насіння, що проросло у встановлений для цієї культури строк (7-10 днів). Виражається воно в процентах до загальної кількості насіння, взятого для пророщування. Схожість - один з основних показників якості насіння. Погана схожість насіння спричиняє зрідженість посівів, що значною мірою впливає на величину врожаю сільськогосподарських культур. Енергія проростання насіння - це кількість досліджуваного насіння в процентах, що проросло за перші 3-4 дні. Насіння, що має високу енергію проростан-ня, дає дружні сходи, які менше пригнічуються бур'янами і більш стійкі проти несприятливих умов.

Посівна придатність посівного матеріалу - це процентний вміст у ньому чистого та одночасно схожого насіння. Щоб ви-значити посівну придатність, процент чистоти множать на процент схожості й добуток ділять на 100. Дані про посівну при-датність використовують при остаточному встановленні норм висіву. Маса 1000 зерен - з фракції чистого насіння відбира-ють підряд дві проби по 500 шт. зерен у кожній і зважують з точністю до 0,01 г. Якщо розбіжність між масами обох проб не перевищуватиме 3% середньої, підсумовують масу першої і другої проб. Встановлено, що чим крупніше і важче насіння, тим більше в ньому міститься поживних речовин і краще розвинений його зародок. Рослини, що виросли з такого насіння, високоврожайні. Без визначення посівної придатності насіння і маси 1000 зерен не можна встановити норму висіву і ви-значити схожість насіння у польових умовах. Важливим показником якості насіння є його вологість. Нормальною вологі-стю насіння зернових культур вважають 14-15, а соняшника, льону - 11-12%. При підвищеній вологості зерно в сховищах са-мозігрівається, уражається хворобами, пошкоджується шкідниками тощо. Підвишена вологість призводить до помітного зниження схожості насіння, а іноді до повного псування зерна. Вологість зерна визначають електричними вологомірами.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.1. с. 215-217
11. Луцюк В.І. Агротехнолоія. Розділ 6.1. с. 51-52

14.10.2022; 21.10.2022; 28.10.2022
Тема 1.3: Особливості технологій обробітку грунту.
Уроки №7; №8; №9. Технологія вертикального обробітку грунту (Verti Till). Однією із сучасних ґрунтозахисних технологій є вер-тикальний обробіток ґрунту, або verti-till, який уперше застосували фермери Канади та США на початку ХХІ ст. Концепція вертика-льного обробітку полягає в захисті від вітрової й водної ерозій та системному запобіганню формування глибоких, надмірно ущільнених прошарків ґрунту, що погіршують капілярність ґрунтів та обмін вологи, а також перешкоджають нормальному розвитку кореневої сис-теми рослин. На відміну від традиційного обробітку, основною особливістю verti-till є відсутність горизонтальних зміщень ґрунту під час обробітку, перевертання скиби й ущільнення. Також подрібнюються та розподіляються пожнивні рештки на поверхні поля, утворю-ючи шар мульчі, який зберігає вологу. Класична технологія обробітку ґрунту, крім створення плужної підошви, також порушує роботу ґрунтових мікроорганізмів і створює проблеми з мінералізацією рослинних решток. Адже загорнута на глибину оранки солома зазвичай не розкладається роками й лежить у ґрунті практично в незмінному стані. Так відбувається тому, що мікроорганізми ґрунту, які сприя-ють розкладанню решток, «живуть і працюють» переважно на глибині 10-12 (максимум 15) см, тоді як солому загортають мінімум на 10 см глибше. У технології verti-till застосовують агрегати вертикального обробітку ґрунту, які можуть працювати з різними рослинни-ми рештками, не забиваючи робочі органи, а також обробляти пересушений, перезволожений ґрунт.

                                                  Рис. 1. Схема роботи і розміщення на рамі агрегату дискових хвилястих ножів (култерів) 

Основні робочі органи (hbc/ 1) - це дискові хвилясті ножі (култери), встановлені на індивідуальній пружинній стійці, що працюють на високих швидкостях із високими навантаженнями. Особливість култерів у тому, що вони створюють постійну вібрацію, яка поширю-ється на глибші й щільніші шари ґрунту, нагадуючи принцип відбійного молотка, подрібнюючи ґрунт навколо оброблювальної зони та залишаючи в ньому мікрощілини, завдяки яким повітря, волога й коріння краще проникають у ґрунт. Зазвичай дискові ножі не мають, або майже не мають, кута атаки, тому їх розташування вертикальне до оброблюваної поверхні. Така конструкція дозволяє не зрізати верхній шар ґрунту, а робити вертикальний обробіток, подрібнюючи ґрунт і перемішуючи його з пожнивними рештками. Цьому так са-мо сприяє специфічна форма дисків та особливі зазубини, які захоплюють, а потім зрізують пожнивні рештки до потрібної лінії. Задня частина такого агрегата складається з важкої пружинної зубової борони й вичісувального пластинчасто-ребристого котка, які забезпечу-ють якісне подрібнення і розміщення рослинних решток у верхніх шарах ґрунту до 4 см.

                                                             Рис. 2. Агрегат для вертикального обробітку грунту RTS Salford I-2100

Така конструкція забезпечує єдину глибину обробки без ущільнення посівної площі. Під час руху ґрунт і пожнивні рештки відриваються від поверхні жолобчастими лопатями й підштовхуються до наступної частини обробітку ґрунту. У той час як ґрунт і пожнивні рештки швидко переміщаються, дискові ножі прибирають борозни та гребені, тим самим згладжуючи поверхню поля. Зубчасті колеса інтенсив-но розмішують ґрунт і пожнивні рештки, подрібнюють великі грудки та фіксують пожнивні рештки на поверхні. На цьому етапі техно-логії захищаються пожнивні рештки від вітру або вимивання дощем. Цим забезпечується швидке розкладання пожнивних решток, і, як наслідок, підвищується рівень родючості ґрунту. Одночасно подрібнюються ті ділянки ґрунту, що були неякісно оброблені. На завер-шення застосовують інтенсивний важкий коток, який підчищає роботу попередніх етапів і гарантує ідеальне ложе майбутнім посівам. Рекомендовано проводити щорічний поверхневий обробіток ґрунту вертикальними агрегатами, а раз на 4-6 років - глибокорозпушува-чами на глибину не меншу за 40 см, щоб ефек-тивно «зірвати» плужну підошву, яка зазвичай утворюється на глибині приблизно 25 см і простягається вглиб приблизно на 10-12 см. Також близько 20-30 % подрібнених решток варто залишати на поверхні ґрунту як мульчу. Відсутність шарів підвищеної щільності за вертикального обробітку дозволяє корінню рости не в бік, а вглиб. Тому такі рослини більш посухостійкі, отримують більше поживних речовин і загалом мають набагато розвине-нішу кореневу систему, що забезпечує на всіх ти-пах ґрунтів і всіх культурах збільшення врожаю. Також технологія вертикального обробітку ґрунту є ресурсоощадною, адже викорис-тання пального на 1 га зменшується вдвічі. Агрегатом для вертикального об-робітку можна обробити до 180 га/добу. Таким агрегатом можна працювати з ранньої весни й до морозів.
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділ 4.5. с.40-42

30.09.2022; 07.10.2022
Тема 1.3: Особливості технологій обробітку грунту.
Уроки №5; №6. Особливості спеціального обробітку грунту. Технологія нульового обробітку ґрунту, також відома як no-till (рис. 1) - сучасна система землеробства, за якої ґрунт не орють, а поверхню землі вкривають шаром спеціально подрібнених решток рослин - мульчею. Оскільки верхній шар ґрунту не пошкоджується, то така система землеробства запобігає водній і вітровій ерозіям ґрунтів, а також дає змогу значно краще зберігати воду. Хоч урожайність за цієї системи часом дещо нижча, ніж за сучасних методів традиційного землеробства, але та-кий обробіток вимагає значно менших витрат праці та пального. Нульовий обробіток ґрунту є сучасною досить складною системою землеробства, що вимагає спеціальної техніки й дотримання технологій, і аж ніяк не зводиться до простої відмови від оранки. Нині ця система набуває популярності й в Україні. Загальновизнано, що основною причиною агрофізичної деградації ґрун-тів є їх інтенсивний механічний обробіток з обертанням скиби. По-лицевий обробіток вимагає надто високих витрат пального та людсь-кої праці, що в сучасних умовах є неприйнятним як з економічної, так і екологічної точок зору. Технологія no-till базується на таких загальних положеннях:
1. Значна частина типів ґрунтів за фізичними властивостями повністю відповідає вимогам основних сільськогосподарських культур і тому не потребує механічного обробітку як засобу зміни фізичних властивостей у сприятливому для культур напрямі.
2. Контроль бур'янів в агрофітоценозах можна з успіхом виконувати без застоування механічних заходів обробітку ґрунту.
3. Наявність рослинних решток на поверхні ґрунту - засіб контролю водної й вітрової ерозій.
4. Найкращим засобом збереження і підвищення родючості ґрунту є залишення всієї побічної продукції на поверхні ґрунту.
5. Ґрунт як живий організм найкраще розвивається за мінімального його порушення людиною.
Система землеробства no-till - це не просто відмова від механічного обробітку ґрунту. Відсутність системи механічного обробітку ґру-нту зумовлює зміну всіх інших складників ланок системи землеробства: системи удобрення, насінництва, системи сівозмін, структури посівних площ тощо. Підготовка ґрунту. В традиційній системі землеробства ґрунт готують до сівби механічним його обробітком. Си-стема нульового обробітку заснована на відмові від оранки. Власне її англійська назва no-till означає «не орати». Цілісна структура ґрунту до сівби є важливим компонентом технології нульового обробітку ґрунту. Пожнивні рештки. На відміну від традиційного ріль-ництва, стерню не спалюють і не загортають у ґрунт, солому з полів не забирають. Нетоварні рештки, наприклад солому, після збирання врожаю подрібнюють до певного розміру, а потім рівномірно розподіляють по полю. На поверхні формується ґрунтозахисне вкриття, яке протистоїть водній і вітровій ерозіям, забезпечує збереження вологи, заважає росту бур'янів, сприяє активізації мікрофлори ґрунту і є основою для відтворення родючого шару ґрунту й подальшого підвищення врожайності. .

Сівба за технологією нульового обробітку ґрунту вимагає спеціальних сівалок.Створено спеціальні сівалки для виконання прямого висіву, які можуть висівати й загортати насіння у щільний ґрунт за великої кількості рослинних решток попередньої культури на повер-хні поля. Серед вітчизняних сівалок прямого висіву, придатних для агрегатування з тракторами класу МТЗ-82, слід виділити модельний ряд сівалок «Сіва» СЗМ 3,6 (рис. 2). Култери «Сіви» здатні заглиблюватися в ґрунт на глибину від 1 до 12 см, забезпечуючи висів і вне-сення добрив (рис. 3). Аг-регат із робочим захватом 3,6 м має 19 сошників із шириною між рядь 19 см, тиск на кожному з яких стано-вить 220 кг. Це досягається, зокрема, завдяки солідній масі сівалки - понад 3 т. Тому вітчизняна розробка дає змогу без проблем висіва-ти широкий спектр культур, у тому числі й зернових, безпосередньо в стерню культури-попередника. Сумарний обсяг бункерів агрегата - 875 л для посівного матеріалу і 400 л - для мінеральних добрив.
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділ 4.4. с.36-38
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " Розділ 2.5. с. 44

16.09.2022; 23.09.2022
Тема 1.3: Особливості технологій обробітку грунту.
Уроки №3; №4. Основний обробіток грунту. Сучасне землеробство пропонує різні способи основного і поверхневого обробітків ґрун-ту. Основний обробіток - перший, найглибший обробіток ґрунту після збирання попередників, що суттєво змінює будову кореневмісно-го шару. Його поділяють на полицевий (культурна оранка) і безполицевий (плоскорізний) обробіток, а також обробіток дисковими боро-нами. Полицевий обробіток застосовують у районах, ґрунти яких не зазнають ерозії. За полицевої оранки відбувається обертання орного шару, його розпушування й перемішування, а також підрізування підземної частини рослин. Виокремлюють два основні способи оран-ки:
1. Загінна, яку виконують всклад або врозгін. Техніка загінної оранки починається з поділу поля на загінки прямокутної форми. Довжи-на загінки відповідає довжині поля, а ширина її кратна ширині захвата орного агрегата. Оранку всклад починають із середини загінки, а в кінці її агрегат повертає управо. Оранку врозгін починають із правого боку загінки, а в кінці її агрегат повертають вліво. За оранки всклад посередині загінки утворюється звальний гребінь, а за оранки врозгін - розгінна борозна. Для зменшення кількості гребенів і бо-розен оранку проводять комбіновано з чередуванням загінок всклад і врозгін. Перед початком оранки відбивають розворотні смуги, які обробляють врозгін після того, як поле зорано. На двох перштх проходах виконують технологічне регулювання плуга для досягнення потрібної якості виконання оранки. Після оранки поля вирівнюють розгінні борозни начіпним плугом, перший корпус якого заглиблю-ють на потрібну глибину, а останній працює на мінімально можливій глибині або ковзає по поверхні оранки.

2. Реверсивна (човникова) - проводиться оборотним плугом (рис. 24.1 і рис. 24.2), який має подвійний набір лемешів, розташованих попарно на протилежних кінцях., одні право-, а другі - лівосторонні. Доїхавши до кінця поля , тракторист перевертає плуг і продовжує оранку, рухаючись човниковим способом. У цьому полягає головна відмінність від роботи звичайним плугом, де треба орати в одному напрямку. В оборотному плузі за одного положення лемешів підрізаний пласт грунту відвертається вправо, у протилежному - вліво, то-бто звальні гребені й розгінні борозни не утворюються.Глибина оранки залежить від потужності перегнійного шару й особливостей ви-рощуваних культур. На дерново-підзолистих ґрунтах глибина оранки обмежується перегнійним шаром (до 20-25 см), на чорноземах - сягає 30-35 см. Ярі хліби й зернобобові добре розвиваються за мілкішої (20-22 см) оранки; озимі - за глибшої (до25 см); під коренепло-ди (буряки) і бульбоплоди (картоплю), а також під кукурудзу й інші культури з високим стеблом бажана глибока оранка (30-32 см). Аг-ротехнічні вимоги до якості оранки передбачають можливе її проведення за фізичної стиглості ґрунту. Глибина оранки має бути однако-вою, борозни - прямолінійними, поверхня поля - суцільною, рівною, без брил. Пропуски й огріхи не допускаються. Оранку проводять переважно восени (зяблевий обробіток), після збирання парової культури (під озимі) та після збирання ранніх попередників (під ярі). Навесні орють у виняткових випадках: на заплавних ґрунтах і на схилах, де є загроза водної ерозії. Плоскорізний обробіток - ґрунтоза-хисний обробіток ґрунту зі збереженням значної частини післяжнивних решток на поверхні ґрунту. Поширений у степових посушливих районах. Для боротьби з вітровою ерозією застосовують глибокорозпушувачі-плоскорізи, що розпушують ґрунт на глибину до 30 см і лишають на його поверхні стерню. Цей обробіток виконують один раз на чотири-п'ять років. Між глибокими обробітками ґрунт щоріч-но розпушують дисковими лущильниками на глибину 10-12 см. Обробіток дисковими боронами. За застосування новітніх агротехно-логій і зменшення затрат на проведення основного обробітку ґрунту в господарствах основний обробіток проводять шляхом дискування широкозахватними агрегатами. Дискування пожнивних решток проводять у три сліди вздовж, упоперек і по діагоналі, що дає можли-вість якісно виробити ґрунт.
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділи 4.1. с. 31-32

02.09.2022; 09.09.2022
Тема 1.3: Особливості технологій обробітку грунту.
Уроки №1; №2. Класифікація систем землеробства.
Система обробітку грунту - це комплекс заходів, які виконують у певній послідовності й відповідно до грунтово-кліматичних умов, забур'яненості полів та біологічних особливостей рослин які вирощуються.
Відокремлюють чотири найбільш типові системи обробітку грунту:
1. Традиційна (на базі оранки):
- провокація проростання насіння бур'янів і падалиці, руйнування капілярів і підрізання бур'янів;
- розпушування грунту на глибину 20-32 см із повним обертанняи скиби;
- повне загортання пожнивних решток на глибину 8-12 см;
- підготовка рівномірного за глибиною насіннєвого ложа й дрібно-грудочкової структури посівного шару грунту;
- загортання насіння на задану глибину за умов сівби у якісно підготовлений грунт.
2. Консервувальна (на базі глибокого розпушення):
- мульчування грунту подрібленими рослинними рештками:
- розпушуванням вехнього шару з перемішуванням рослинних решток та бзполицевим основним обробітком на глибину 25-40 см;
- збереження до 50% рослинних решток на поверхні грунту;
- повне підрізання бур'янів;
- загортання насіння на задану глибину за умов сівби зі значною кількістю рослинних решток на поверхні грунту;
- можливе додаткове накопичення продуктивної вологи в метровому шарі.
3. Мульчувальна (на базі мілкого розпушування):
- мульчування грунту подрібленими рослинними рештками;
- розпушування з перемішуванням орослинних решток верхнього шару грунту на глибину до 10 см;
- збереження не менше 30% рослинних решток на поверхні грунту;
- повне підрізання бур'янів;
- загортання насіння на задану глибину за умов сівби з незначною кількістю рослинних решток на поверхні грунту;
4. З елементами no-til (на базі поверхневого розпушування на глибину загортання насіння):
- мульчування грунту подрібненими рослинними рештками;
- максимальне збереження рослинних решток на поверхні;
- хімічне прополювання бур'янів;
- поверхневий обробіток грунту на глибину загортання насіння;
- сівба зі значною кількістю рослинних решток на поверхні грунту;
- можливе додаткове збереження продуктивної вологи вологи в кореневмісному шарі грунту.

Мета обробітку грунту - підготувати його до якісної сівби, стимулювати зростання і розвиток кореневої системи, забезпечити доступ до неї живильних речовин і максимально зберегти вологу. Обробіток має не руйнувати оптииальну структуру грунту, а зберегти родю-чість, оберігаючи грунт від ерозійних процесів. Обробіток не повинен бути надмірно енерговитратним, він має тривати якомога менше часу і не бути надто дорогим.
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділи 4.1. с. 29-31

2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

19.10.2021
Тема: Технологія зберігання аграрної техніки.
Урок №13. Способи і місця зберігання машин. Встановлено три види зберігання сільськогосподарської техніки: міжзмінне (до 10 днів), короткотривале (від 10 днів до 2 місяців), тривале  (понад 2 місяшів). Технічне обслугову-вання під час зберігання машин проводять перед підготовкою до зберігання, в процесі зберігання і перед закін-ченням зберігання. Технічне обслуговування під час зберігання проводиться тільки при тривалому зберіганні машин. При зберіганні  на відкритих майданчиках і під накриттям цей вид обслуговування виконується не рід-ше одного разу на місяць, а після сильного снігопаду і дощу - на наступний день. При зберіганні у закритих при-міщеннях обслуговування проводиться один раз на два місяці.
Урок №14. Органїзація зберігання машин. Під час короткотривалого зберігання машини очищають від пилу, бруду, підтікань оливи, рослинних решток та інших залишків. Складові частини машин, на які не повинна пот-рапляти вода (генератори, магнето пускових двигунів, реле тощо), щільно закривають чохлами із брезенту або полімерної плівки. Металічні нефарбовані поверхні робочих органів, штоки гдроциліндрів шліцьові з'єднання, зірочки ланцюгових передач, гвинтові та нарізні поверхні деталей консервують. Під час зберігання машин при низьких температурах повітря або довше одного місяця акумуляторні батареї знімають і здають на склад. Під час тривалого зберігання машин в закритих приміщеннях або під накриттям проводять консервацію агрегатів елек-трообладнання, втулко-роликових ланцюгів, пасів, складових частин машин із гуми, полімерних матеріалів (шланги гідросистеми, гумові сім'япроводи і трубопроводи, полотняно-планчасті транспортери), ножів різальних апаратів. Усі ці складові частини можна не знімати з машин. Знімають акумуляторну батарею, перевіряють у ній рівень та густину електроліту і здають на склад. Консервують паливну апаратуру дизеля, заповнюючи дизель-ним паливом з додаванням антикорозійної присадки, консервують дизель, гідросистеми, агрегати трансмісії і ходову частину машини заповненням робочо-консервуючими оливами. Пружини розвантажують і покривають захисним мастилом. Поверхні шин покривають алюмінієвою краскою. Під час тривалого зберігання на відкри-тих обладнаних майданчиках знімають, консервують і здають на склад агрегати, електрообладнання, втулко- ро-ликові ланцюги, паси, складові частини із гуми, полімерних матеріалів і текстилю, ножі різальних апаратів, інструменти і пристрої. Допускається зберігати на машині гнучкі шланги гідросистеми, але очищають їх зовніш-ню поверхню від оливи і покривають світлозахисним складом або обертають парафіновим папером. Робочі орга-ни плугів і культиваторів розміщують на підставках. На посівних і саджальних машинах під колеса і під робочі органи, які встановлені в робоче положення, встановлюють підкладки. Різальні кромки сошників, металеві сім'я-проводи, зовнішні деталі висівальних, тукововисівальних, садильних апаратів, а також різі регулювальних гвин-тів і шарнірних з'єднань покривають захисними мастильними матеріалами.  
12. Навчальний посібник. Система технічного обслуговування та ремонту с-г машин. Теми 44; 45 с. 47-48

2021 - 2022 навчальний рік

15.01.2021, 22.01.2021
Тема; Техніка в овочівництві.
Уроки №18, №19. Машини для створення грядок, посіву, міжрядного обробітку: типи машин, класифіка-ція, схеми робочого процесу і регулювання. До комплексу машин для вирощування овочевих культур вхо-дять машини загального призначення і спеціальні овочеві. Для нарізування гребенів використовують фре-зерні культиватори-гребенеутворювачі КГФ-2,8, КФК-4,2, а для нарізування грядок - грядкоутворювачі УТН--4К, КОН-5,4 та ін. Культиватор- гребенеутворювач фрезерний КГФ-2,8 призначений для нарізування гребе-нів, розпушування і вирівнювання їх, внесення мінеральних добрив та дпя міжрчдного обробітку. Агрегату-ють культиватор з тракторами класу 1,4. Культиватор складається з п'яти секцій робочих органів, на яких встановлені підгортальні корпуси (лапи), чотирьох фрезерних секцій, чотирьох туковисівних апаратів, ра-ми, двох опорно-приводних коліс, механізму приводу та начіпного пристрою. Висота гребенів - 12-20 см, ши-рина - 25-35 см. Сівбу овочевих культур проводять сівалками СОН-4,2, Клен-4,2. СУПО-6, СЛС-12 і СЛС-5,4, а са-діння розсади - розсадосадильними машинами СКН-6А і МРП-5,4. Сівалка овочева начіпна СОН-4,2 призначе-на для одно- і двострчкової сівби насіння овочевих культур на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях поля з одночасним внесенням в рядки гранульованих мінеральних добрив. Сівалка забезпечує сівбу овочевих культур з міжряддями 45, 60 і 70 см широкорядним способом і стрічковим за різними схемами. Має два зер-нотукові ящики, тукові полозоподібні і дискові насіневі сошники. На сівалці встановлені котушкові насін-нєвисівні і котушково-штифтові апарати. Універсальна овочева сівалка Клен-4,2 з шириною захвату від 1,8 до 5,6 м призначена для рядкої сівби овочевих культур і трав за різними схемами сівби: овочевих - цибулі, капусти, помідорів, огірків, столових буряків тощо, бобових - сої та ін., лікарських рослин. Головне, чим від-різняється ця  сівалка - це пневматичний вакуумний апарат з електронним керуванням і контролем, який забезпечує високу точність розподіленння насіння, шо у свою чергу позитивно впливає на врожайність. Щоб змінити культуру, досить просто поміняти висівний диск і виставити на елетронному пульті з кабіни трактора потрібну норму висіву. Сівалка СУПО-6А призначена для сівби насіння огірків, томатів, перцю, бак-лажанів, кабачків та інших овочевих культур. Сівалки овочевіі СЛС-12 і СЛС-5,4 призначені для сівби насін-ня цибулі-сіянки пунктирним способом, а часнику - рядковим  на рівній, гребеневій і грядковій поверхнях. Вони напівначіпні Міжрядний обробіток проводять культиваторами-рослинопідживлювачами КРН-2,8, КОР-4,2, КРН-4,2, КОР-5,4 і фрезерними культиваторами КФ-2,7, КФ-5,4 та ін.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.9.4. с. 61-66, 3.4. с. 175-178,
3.5.2. с. 183-185
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " Розділ 2.6. с. 45-47

13.11.2020
Тема: Машини для збирання зернових культур. 
Урок  №11. Машини для збирання соломи і полови: класифікація, призначення, процес роботи. Важливим завданням розвитку технології збирання зернових культур є вирішення питання збирання незернової частини урожаю (НЧУ). Основну масу соломи використовують у раціоні годівлі тварин, для підстилки та інших господарських цілей. В Україні здебільшого застосовується технологія роздільного збирання зерна і соломи, так звана валкова. Вона базується на застосуванні зернозбиральних комбайнів, які після обмолоту зерна вкладають солому у валок, або частково подрібнивши, розтрушують її по полю для наступного приорювання. Це підвищує фізико-хімічні якості грунту і поліпшує умови живлен-ня рослин. Загалом валкова технологія передбачає підбирання валків, транспортуванння соломи до місць зберігання й складування. Підбирання валків сьогодні в майже 100 % випадків здійснюється тюковими або рулонними прес- підбирачами.. Для навантаження рулонів і паків застосовують як тракторні фронтальні, так і спеціальні телескопічні навантажуваяі, що обладнують спеціальними захватами. Транспортують рулони і паки до місця зберігання тракторними причепами. Аби запобігти значним втратам найціннішої кормової складової НЧУ - полови, що частково втрачається за валкової технології, застосовують спеціальні пристосування. Наприклад, комбайни провідних світових виробників компле-ктують пристроями для складання полови зверху валка соломи. У рулонних прес- підбирачів Claas Rollant 540 RC консольні шнеки, розміщені праворуч чи ліворуч підбирача, рівномірно розподіляють рослинну масу по всій ширині камери пресування. Велика продуктивність преса й попереднє ущіль-нення маси, що подається в пресувальну камеру, досягається встановленою на прес- підбирачах систе-мою Roto Feed, за допомогою якої технологічна маса потрапляє у циліндричну камеру, де під дією обер-тальних роликів закручується в рулон. Пресуванння відбувається до заповнення камери, внаслідок чо-го поверхня рулону спресовується більше, ніж його середина. Рулон стає стійким до атмосферних опа-дів, а менша спресованість середини гарантує його вентиляцію й просущування. Сформований тюк об'язується шпагатом, а потім через задню стінку, що відкривається за допомогою гідравліки, виванта-жується на поле. 
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " Розділи 5.3. с. 100-106, 6.4. с. 128-130
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 6.2.9. с. 325-327, 5.5. с. 251-256

06.11.2020
Тема: Машини для збирання зернових культур. 
Урок  №10. Пристосування до зернозбиральних комбайнів для збирання соняшника, круп'яних культур. Пристрої для збирання соняшника являють собою восьмирядні жатки струмкового типу. Вони склада-ються з рами, русел, різальних апаратів, транспортувальних пристроїв й обладнання. Підведення стебел соняшнику до різальних апаратів у процесі роботи здійснюється примусово ланцюговими транс-портерами зі спеціальними лапками. Різальні апарати виконано у вигляді попарно розмішених на кожному руслі спеціальних дисків, які обертаються назустріч один одному. Зернозбиральні комбайни працюють так: під час руху комбайна вздовж рядків соняшнику з опущеним в робоче положення при-строєм спрямовують стебла до ланцюгових транспортерів, які підводять їх до різальних апаратів. Зрізані дисковими нжами кошики надходять до шнека, що зміщує їх до середини пристрою й подає на кас-кад бітерів похилої камери З похилої камери кошики надходять до молотильного апарата для обмоло-ту. Обмолочений ворох потрапляє на грохот молотарки й транспортується на решітний стан. Тут повіт-ряним потоком насіння очищується від домішок і подається в бункер. Мірою нагромадження в бункері насіння вивантажується в транспортний засіб. Обмолочені кошики з молотарки надходять на клавіші соломотряса, сходять з нього і розкидаються по полю для наступного заорювання. Для збирання соняш-нику регулюють молотарку комбайна. Частоту обертання молотильного барабана встановлюють в ме-жах 240-300об/хв. Пристрій ПКК-10 призначений для збирання круп'яних культур: гречки і проса. Він має спіралі із прогумованого паса, всновлені в зоні пальцьового механізму шнека жатки комбайна та укорочені лопаті в ротора домолочувального пристрою молотарки. Спіралі забезпечують подачу віль-ного зерна і стебельної маси в похилу камеру жатної частини. Укорочені лопаті ротора зменшують йо-го колову швидкість завдяки чому зерно менше подрібнюється. Для якісного обмолоту і сепарації час-тоту обертання молотильного барабана встановлюють не більще 600 об/хв.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " Розділ 6.5. с. 131-137
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 6.2.10. с. 329-330

16.10.2020; 23.10.2020, 30.10.2020
Тема: Машини для збирання зернових культур.
Уроки  №7; №8, 9. Зернозбиральні комбайни: лризначення, класифікація, особливості будови, принцип роботи. Сучасні зернозбиральні комбайни призначено для збирання зернових колосових культур, куку-рудзи, соняшнику, сої, сорго, насіннєвих трав, зернобобових, круп'яних та інших культур. Комбайн складається з таких основних агрегатів: жатної частини, молотарки, подрібнювача, зернового бункера, дизеля, ведучих і керованих коліс і площадки керування з кабіною. Технологічний процес роботи ком-байна доволі складний порівняно з будь-якою іншою технікою. Розподілювачі відокремлюють смугу хлібостою на ширину захвату жатної частини. Мотовило, обертаючись, підводить стебла до різального апарата, який зрізає їх. Зрізані стебла мотовило укладає на шнек, спіральні витки якого переміщують їх із боків до середини. Тут пальцевий механізм шнека захоплює стебла й спрямовує їх по днищу  до похи-лого транспортера, скребки якого по днищу похилої камери транспортують їх до молотильного апара-та. У молотильному апараті відбувається захоплення хлібної маси й обмолочування завдяки ударам бил барабана і протягуванню крізь зазор між барабаном і нерухомим підбарабанням. Більша частина вимолоченого зерна з домішками (зерновий врох) просипається крізь щілини підбарабання на стрясну дошку. Соломистий врох (солома, частина зерна й колосків, збоїни) барабан викидає до відбійного біте-ра, який спрямовує його на передню частину клавіш соломотряса. Клавіші соломотряса, завдяки коли-вальному руху, розділяють соломистий ворох на дві фракції: солому й зерновий ворох. Солома транс-портується в подрібнювач. де подрібнюється і розкидається по полю, або укладається у валок. Зерновий ворох, просипавшись крізь решітчасту поверхню клавііш, спрямовується їх днищем на стрясну дошку, що частково його розділяє й транспортує до решіт очищення. Тут зерновий ворох повітряним потоком вентилятора очищується від легких домішок (полови, збоїн), а також від великих - завдяки просипанню зерна крізь щілини в решетах та їх коливальному руху. Очищене зерно транспортується в бункер. Коли бункер наповнюється, зерно вивантажують у транспортний засіб. Великі домішки (але легкі) й полова з з верхнього та нижнього решіт транспортується повітряним потоком і верхнім решетом із подовжува-чем до подрібнювача. Недомолочені колоски просипаються крзь щілини подовжувачаверхнього реше-та й потрапляють в колосовий шнек. Сюди ж сходять і великі домішки з нижнього решета. Ця суміш транспортуєься в домолочувальний пристрій на повторне домолочування.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " Розділ 6.1. с. 115 - 121; Розділ 6.6. с. 137 - 175
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 6.2.2. с. 265-271, 6.2.3. с. 275-278,
6.2.4. с. 278-281

2020 - 2021 навчальний рік

16.06.2020
Тема: Нова сільськогосподарська техніка.
Урок: №61. Особливості конструкцій сучасних машин машин для захисту рослин. Міцні і стійкі проти корозії поліетиленові і пластикові баки. Надійні мембрамно-поршневі насоси високої продуктивності. Оптимізовані несні системи штанг. Розпилювачі, вузько спеціалі-зовані до умов застосування. Багато-ступеневі системи фільтрів (в багатьох машинах самоочисні). Надійні системи трубопроводів та інші елементи комунікацій. Сучасні камерні і шнекові протруювачі.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " с. 72 -95

09.06.2020
Тема: Нова сільськогосподарська техніка.
Урок: №60. Особливості конструкцій сучасних машин машин для внесення добрив. Способи і технології мінерального живлення сільгоспкультур. Розкидачі гранульованих добрив, аплікатори для грунтового внесення рідких добрив. Машини лля внесення органічних до-брив. Перевантажувальна техніка, тощо.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " с. 56 - 71

02.06.2020
Тема: Нова сільськогосподарська техніка.
Урок: №59. Особливості конструкцій нової посівної техніки. Йдеться про основні типи сівалок для зернових, просапних і овочевих культур. Посівні комплекси призначені для роботи за нетрадиційними технологіями обробітку грунту (стрип-тілл, ноу-тілл).
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " с. 30 - 55

26.05.2020
Тема: Нова сільськогосподарська техніка.
Урок №58. Особливості конструкцій сучасних грунтообробних машин. Плуги ярусні і обертові, плуги-лущильники, глибокорозпушувачі, дискові борони, культиватори. Комбіновані агрегати для основного і передпосівного обробітку грунту.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки " с.13 - 29

19.05.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання картоплі.
Урок №57. Гичкозбиральні машини. Картоплекопачі. Косарка-подрібнювач роторна КІР-1,5Б призначена для збирання бадилля картоплі, коренеплодів, а також сіяних і природніх трав, кукурудзи та інших кормових культур на зелений корм і силос. Ширина захвату машини - 1,5 м; агрегатують з ттракторами класу 1,4. Складальними одиницями ко-сарки-подрібнювача є зварна рама, що спирається на два колеса з пневматичними шинами, подрібнювальний барабан, протирізальний ніж, напрямний і задній щитки, трбопровід, бункер, привідні механізми та гідравлічна система. Основний робочий орган косар-ки - це подрібнювальний барабан, основою якого є труба, на поверхні якої за гвинтовою лінією шарнір-но встановлено 28 молоткових ножів. Косарка- подрібнювач працює так. Під час її руху в загінці перед-ній щит з протирізальним ножем нахиляє рослини. Молоткові ножі барабана зрізають їх, подрібнюють і відкидають у трубопровід, по якому вони спрямовуються у бункер. Заповнений бункер піднімається гідроциліндром для вивантаження. Карто-плекопач швидкісний дворядний КСТ-1,4А напівначіпний елеваторнного типу, призначений для викопування картоплі, часткового відокремлення бульб від грунту та укладання на поверхні поля. Агрегатують з тракторами МТЗ усіх модифікацій. Основними склада-льними одиницями картоплекопача КСТ-1,4А є рама, ходові колеса, копіювальне колесо, лемеші, швидкісний елеватор, основний елеватор, каскадний елеватор, відбивач та передавальні механізми. Пра-цює картоплекопач так. Під час переміщення по полю лемеші підрізають два рялки і спрямовують ски-бу на швидкісний елеватор. За рахунок того, що його швидкість більша, ніж поступальна швидкість аг-регата, відбувається інтенсивніше розри-вання пласта і сепарація груту. Із швидкісного елеватора маса надходить на основний елеватор, де бульби відокремлюються  від грунту. Вони і та частина групту, що лишилася на основному елеваторі, подаються на каскадний елеватор. Останній спрямовує їх на поверх-ню поля, а відбивач звужує валок бульб до ширини 60-90 см. 
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 5.4. с. 247-248,
9.4.5. с. 430-433 
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділи 9.2.1., 9.2.2., 9.2.3., 9.2.4., 9.2.5.

12.05.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання картоплі.
Урок №56. Культиватори-окучники.  Культиватор-підгортач КОН-2,8ПМ призначений для міжрядного обробітку, підживлення і.підгортання картоплі, а в агрегаті з ротаційними і сітчастими боронами для суцільного досходового і післясходовогоборонування з одночасним обробітком міжрядь. Складається з рами з підвіскою і опорними колесами, п'яти сек-цій з робочими органами і копіювальними колесами, підживлювального пристрою. Агре-гатується з тракторами класу 1,4. Секція робочих органів має пара-лелограмний механізм, який складається з переднього і заднього кронштейнів, верхньої і нижньої П-подібної ла-нок.Передній кронштейн кріпиться до рами бруса, а до заднього прикріплюють копіюва-льне колесо і гряділь із тримацами робочих органів. Для виконання робіт по догляду за картоплею, за-лежно від потреби, культиватор обладнують універсальними  стрілчастими, однобічними плоскоріза-льними і розпушувальними долоподібними лапами, підгортача-ми, підживлювальними ножами, сіт-частими і ротаційними боронами.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.9.4.. с. 61-64
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 1.3.2.

28.04.2020, 05.05.2020
Тема: Машини для вирощування і збирання картоплі.
Уроки №54, №55. Способи машинного садіння. Для основного і передпосівного обробітків використову-ють машини загального призначення: плуги, культиватори для суцільного обробітку, борони. Садіння виконують картоплесаджалками. Для догляду за посівами використовують просапні культиватори, бо-рони, машини для захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів. Картоплесаджалка напівначіпна шестирядна КСМ-6 призначена для гребеневого і рівного садіння непророслих бульб картоплі з міжряд-дями 70 см і одночасним внесенням у борозни гранульованих мінеральних добрив. До саджалки вхо-дять три однакові секції, змонтовані на зварній рамі. Кожна секція має бункер, що вміщує близько 360 кг бульб, два ложечково-дискові садильні апарати, два туковисівні апарати, два сош-ники із загорталь-ними дисками та борінками. Саджалка працює так. Бульби картоплі за допомогою струшувачів і вору-шилок безперервно надходять з бункера у живильний ківш. Живильний ківш є продовженням дна бун-кера. У ковші змонтовано ворушилки і шнеки, які пересувають бульби до ложечок садильного апарата. Кожен садильний апарат складається з диска і прикріплених до нього по колу 12 ложечок; для утри-мання бульб ложечки мають підпружинені затискачі. Під час руху  ложечок у масі бульб затискачі від-водяться. При виході ложечок з живильника ковша затискач під дією пружини повертається і притис-кує бульбу до ложечки. В такому положенні бульба переміщується до скидання у сош-ник. Затискач від-водиться вбік, і бульба падає в сошник. Сюди ж по тукопроводу безперер-вно надходять добрива з туко-висівного апарата.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 3.5.1. с. 179-183 
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділи 3.4.1., 3.4.2., 3.4.3.

21.04.2020. 
Тема: Машини для внесення добрив.
Урок №53. Процес роботи тркторних навантажувачів. Для навантаження доврив наванта-жувачем без-перервної дії  ПНД-250 забірний орган опускають на землю, вмикають передачу і починають рух вздовж правого боку бурта. Фреза врізується в добрива, подрібнює моноліти і транспортує подрібнений шар до конвеєра, який подає добрива на поперечний вивантажувальний конвеєр. Далі добрива надхо-дять у транспортні засоби або розкидачі. Для навантаження  навантажувачем-екскаватором ПЕ-0,8Б тракторист підїжджає до купи добрив, опускає домкрати, маневруючи важелями гідророзподільника заглиблює грейфер у добрива, змикає його щоки, піднімає стрілу і повертає трубу в колонці у положен-ня, зручне для вивантеження добрив у розкидач або транспортний засіб. 
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки ". с. 58 - 59
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 2.8.2. с. 107 - 109

14.04.2020.
Тема: Машини для внесення добрив.
Урок № 52. Машини для навантаження добрив. Останніми роками для транспортування мінеральних добрив широко застосовують м"які контейнери багаторазового використання підвищеної місткості  (до 1500 кг), тож ручне перевантаження добрив усувається взага-лі. Для наватаження мінеральних добрив застосовують переважно фронтальні навантажу-вачі до тракторів класу 0,6; 1,4 або ж автономні маши-ни відомих світових виробників, їх комплектують змінними робочими органами: ковшем, скребком, вилковим підхоплювачем, стрілою з гаком і стропами та ін., що розширює можливість їх застосування.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки ". с. 58 - 59 
2.. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 2.8.2. с. 107 - 109 

07.04.2020
Тема: Машини для внесення добрив. 
Урок № 51. Розкидачі органічних добрив, їх будова, принцип роботи. Загалом розкидачі твердих органічних добрив складаються з ходової частини, кузова (його днище обладнано планчастим конвеєром), робочого органу й механізму приводу. Робочі органи у розкидачів різних конструкцій і продуктивності: у розкидачів МТО-3, МТО-6 - два горизонтальні лопатеві вали; у РТД-14 - чотири розкидальні барабани, встановлені паралельно під кутом 75 градусів до днища кузова. У ПРТ-7к робочий орган має дві обертові тарілки для рівномірного розподілу внесених добрив по грунту.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 2.7.2. с. 91 - 96
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки ". с. 65 - 71

31.03.2020
Тема: Машини для внесення добрив.
Урок: 50. Принцип роботи, регулювання розкидачів мінеральних добрив. Під час роботи конвеєр пере-міщює добрива через дозувальний прстрій до туконапрямника, звідки вони надходять на диски, які, обертаючись, своїми лопатями розкдають добрива по полю. Найкращі зразки мають великий діапазон ширини розкидання (до 36 м) й обладнані відпо-відними дисками для його регулювання. Бортові ком-п"ютери дають можливість точного регулювання витрати добрив залежно від швидкості руху.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 2. с. 91 - 95
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової  сільськогосподарської техніки ". с. 60

24.03.2020
Тема: Машини для внесення добрив.
Урок №49. Розкидачі мінеральних добрив, їх будова. Призначені для транспортування і поверхневого внесення мінеральних добрив. Зазвичай вантажонесна частина однодисково-го розкидача начіпного типу являє собою резервуар конусоподібної форми. Більшість іноземних виробників виготовляють пластикові бункери, у нижній частині яких розташовано дозувальний пристрій, відцентровий розкидний пристрій - це диск із вертикальною віссю обертання. До диска кріпляться лопатки (зазвичай 2-6 шт.), довжина яких регулюється. Об'єм бункера в однодискових розкидачах коливається в межах 200-900 куб. дм, робоча ширина розкидання - до 18 м.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 2.8.3. с. 109 - 114
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки ". с. 59 - 65
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 2.1.3. 

20..03.2020
Тема: Машини для внесення добрив.
Урок №48. Види і способи внесення добрив. Сучасні механізовані технологічні процеси застосування твердих мінеральних добрив передбачають виконання таких основних операцій: навантаження доб-рив у засоби для підготовки їх до внесення; вивантаження добрив з одночасним їх подрібненням; навантаження добрив у технічні засоби для доставки їх до поля або перевантажування добрив у польові технічні засоби, що здійснюють їх внесенн.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 2. с. 80 - 81,  84,  
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки ". с. 57                                                                                                                                      

13.03.2020
Тема: Машини для хімічного захисту рослин.
Урок №47. Процес роботи і будова обприскувача і протруювача. Міцні і стійкі проти корозії поліетиленові і пластикові баки. Надійні мембрамно-поршневі насоси високої продуктивності. Оптимізовані несні системи штанг. Розпилювачі, вузькоспеціалізовані до умов застосування. Багатоступеневі системи фільтрів (в багатьох машинах самоочисні). Надійні системи трубопроводів та інші елементи комунікацій. Сучасні камерні і шнекові протруювачі. 
4. Д. Г.. Войтюк. Сільськогосподарські машини. Електронний підручник. Розділ 4.1.3., 
4.3.1.,  4.3.2.,  4.3.3. 
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової  сільськогосподарської техніки ". Розділ 4.  с. 73 - 94  
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 4.4 с. 201, 203 - 205, 
207 - 209, 211 - 226.