Агротехнології (група 6)

Для виконання лабораторно-практичного заняття уроків №15 і №16 з регулювання плугів  необхідно повторити теоретичний матеріал з будови плуга, який вивчався на  першому курсі (Уроки №1-№6 ) . Після цього необхідно виконати і надіслати тести (Тести ТУТ), оцінку побачите зразу ж після відправлення. В кінці тестів, там де: П. І. Б. в строчкі ( замість Мой ответ) обов'язково вкажіть своє прізвище, ім'я і номер групи. В опорних конспектах уроків №1-№6 є всі відповіді на запитання тестів. Після відправлення тестів помістіть скріншот виконаних тестів з оцінкою на сторінці, куди ви надсилаєте виконані завдання з предмету.
Завдання, для зручності, повторені в кінці опорного конспекту, і там і (Уроки №1-№6) і (Тести Тут) і вказані підручники мають активну форму, тож і відкривайте їх там.    

21.01.2023
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №. Зчіпки. Зчіпки застосовують для агрегатування борін, культиваторів і сівалок з тракторами. Зчіпка універсальна причіпна С - 11У (С - зчіпка, 11 - ширина захвату в м, У - універсальна) призначена для комплектування агрегатів з причіпних машин і знарядь. Зчіпку С - 11У агрегатують з тракторами класу 1,4-3. До неї можна приєднати 24 ланки зубових борін типу БЗСС-1, два культиватори захватом 4 м кожний, чотири зернові сівалки захватом 3,6 м кожна.

Зчіпка (рис. 1) складається з середнього бруса 4, до якого прикріплені сниця 1 і два крайніх бруси 3. Крайні бруси внутрішніми кінцями з'єднані з осями опорних коліс шарнірними з'єднаннями 6. Зовнішніми кінцями бруси спираються на свої колеса. До сниці крайні бруси приєднані розтяжками 2. Машини до зчіпки приєднують хомутами 9 і подовжувачами 5. Останні дють можливість розміщувати причіплені машини у два ряди. Для далеких переїздів зчіпку переобладнують. При цьому крайні бруси кладуть на зчіпку, а подовжувачі приєднують до середнього бруса.
Зчіпка СП-11 (С - зчіпка, П - причіпна, 11 - ширина захвату в м) призначена для складання агрегатів з гідрофікованих трьох сівалок СЗ-3,6, двох сівалок СЗ-5,4 або двох культиваторів для суцільного обробітку грунту. Зчіпку агрегатують з траторами класів 1,4-3. Машини можна агрегатувати як шеренговим, так і ешелонованим способами.

                                                                                                           Рис. 2. Зчіпка СП-11:
а - загальний вигляд; б - шарнірне з'єднання; в - агрегатування з двома сівалками СЗ-5,4; 1 - сниця; 2 - центральна секція; 3 - боковий брус; 4 - шарнірне з'єднання; 5 - розкос; 6 - опорні колеса центральної секції; 7 - колесо бокового крила; 8 - гідротраса

Складається зчіпка з центральної секції 2, правого і лівого крил 3, розкосів 5, опорних коліс 6, коліс крил 7, подовжувача і гідротраси 8. Центральна секція нагадує собою плоску раму, в передній частині якої є причіпна серга 1. Спирається секція на два напівсамовставних колеса з пневматичними шинами, які поліпшують маневреність зчіпки на поворотах. Крайні бруси (крила) 3 внутрішніми кінцями з'єднані з центральною секцією шарнірними з'єднаннями 4. Зовнішні кінці крил спираються на самовстановні колеса 7. Для складанна ешелонованого агрегату у комплекті зчіпки є подовжувач, який має вилляд прямокутного трикутника. Цей трикутник основою шарнірно кріпиться до заднього бруса центральної секції, а вершиною спирається на колесо з пневматичною шиною. Маслопроводи гідротраси зчіпки мають виводи для підкючення гідроциліндрів сільськогосподарських машин. Для транспортування на значні відстані зчіпку переобладнують. При цьому її крила повертають навколо шарнірних з'єднань 4 у вертикальне положення і фіксують розкосами 5.
Зчіпка причіпна  гідрофікована СГ-21 (рис. 4) (С - зчіпка, Г - гідрофікована, 21 - ширина захвату в м) призначена для комплектування широкозахватних агрегатів із зубових борін і кільчасто-шпорових котків з шириною захвату до 21 м. Агрегатують зчіпку з тракторами класу тяги 3.

Рис. 3. Зчіпка СГ-21 А:                                                                                                     Рис. 4. Зчіпка СГ-21:
                                                                  а - загальний вигляд; б - транспортне положення; 1 - сниця; 2 - центральна секція;. 3 - бокові секції; 4 - зубові                                                                                     борони БЗСС-1; 5 - опорні колеса; 6 - каретка; 7 - саиовстановні колеса; 8 - гідравлічна смстема; 9 - розкос; 10 - тяга 

Складається зчіпка із ценральної 2 і двох бокових секцій 3. До центральної секції приєднана сниця 1 через бокові тяги і центральну трубу, а на краях її рами встановлені опорні металеві колеса 5. Через обвідні рамки центральна рама з'єднана з рамами бокових секцій. На краях бокові секції спираються на каретки 6 з самовстановними колесами 7, а утримуються від відхилення розкосами 9 і тягами 10. Для переведення із робочого положення в транспортне зчіпка обладнана гідравлчною системою 8. Центральна секція зчіпки може використовуватися для комплектування агрегату з двох культиваторів для суцільного обробітку грунту.
Зчіпка СГ-21 А (рис. 3) відрізняється внесеними деякими конструктивними вдосконаленнями, одним із яких є встановлення на центральній секції і каретках бокових секцій коліс з пневматичними шинами замість металевих .

21.01.2023
Тема: Машини для обробітку грунту.
Уроки №. Борони. Класифікація і будова зубових борін. Борони призначені для поверхневого розпушування грунту, руйнування кірки, вирівнювання поверхні ріллі та знищення бур'янів. За типом робочих органів борони є зубові, голчасті і дискові. Робочим органом перших є зуби кавдратного і круглого перерізу (рис. 1), призначені для рихлення і перемішування верхніх слоїв грунту, виривання бур'янів і деякого вирівнювання поверхні поля.

                                                                                                                       Рис. 1. Зуби борін:
                                                                                                                   а - різні типи; б - взаїмодія з грунтом

Зуби квадратного перерізу заточують несиметрично - одне ребро пряме, а решта скошені. Піп час встановлення на рамі зуби встановлюють прямим ребром в одному напрямку і розміщені так, що борозди, залишені ними, находяться на однаковій відстані одна від другої. Одночасно з цим зуби розположені по можливості дальші один від другого, щоб вони менше забивалися. Зуб борони переміщуючись в грунті, діє на нього як клин, деформуючи грунт і роздвигаючи його в сторони.

                                                                                                                       Рис. 2. Зубова борона:
1 - зуб; 2 - повздовжна зигзагоподібна планка; 3 -поперечна планка; 4 - гайка кріплення зуба; 5 - транспортна дуга; 6 - тяговий гак; 7 - замкова шайба; (цифрами 1-20 за бороною позначені сліди, залишені окремими зубами)

Зубова борона має раму з поздовжніми 2 (рис. 2) і поперечними 3 планками. Зуби 1 кріпляться на перетині планок. Поздовжні планки мають зигзадоподібний вид, тому ці борони називають типу "Зигзаг". Залежно від маси, що припадає на один зуб, зубові борони поділяються на важкі (1,6-2 кг), середні (1,2-1,5 кг) і легкі (0,6-1 кг). Від тиску на один зуб залежить глибина боронування: важкі борони можуть обробляти грунт на глибину до 10 см, тоді як легкі не більше, чим на 5 см. Борона зубова важка БЗТС-1 (Б - борона; З - зубова; Т - важка; С - швидкісна; 1 - ширина захвату, м) призначена для розбивання грудок, розпушування грунту після оранки, знищення сходів бур'янів, боронування озимих і технічних культур. Агрегатуються з різними тракторами зчіпкою, також можуть працювати в агрегаті з культиваторами. Борона зубова середня БЗСС-1 за конструкцією подібна до борони БЗТС-1, але менша маса припадає на один зуб. Призначення такеж як і БЗТС-1. Робочими органами цих борін є зуби квадратного перерізу (рис. 1а). Борона посівна 3БП-0.6(3 - три ланки; Б - борона; П - посівна; 0,6 - ширина захвату однієї ланки, м і 3-ОР-0,7 (О - полегшена; Р - райборонка), призначені для розпушування грунту наневелику глибину під посіви цукрових буряків та інших дрібнонасінних культур, руйнування кірки на поверхні грунту та знищення бур'янів. Робочими органами цих борін є зуби, які в перерізі мають груглу форму і заточені на конус (рис. 1 б).
Уроки №. Борони дискові і голчасті. Дискові борони бувають легкі і важкі (польові, садові). Легкі дискові борони призначені для обробітку зябу, розпушення грунту після оранки, знищення бур'янів. Важкі дискові борони призначені для розпушування необроблених ущільнених грунтів різного механічного складу, розробки забур'янених скиб і брил після оранки, подрібнення пожнивних решток, повного знищення бур'янів. Робочими органами легких дискових борін є сталеві загострені сферичні диски (рис. 3, а)   діаметром 450  або 510 мм. Важкі дискові борони мають вирізні диски (рис. 3, б.), які добре заглиблюються в грунт і подрібнюють рослинні рештки. Диски збирають у батареї, які встановлюють на рамі у два ряди під кутом до напрямку руху (кут атаки). Батареї можуть розміщуватись симетрично (рис. 4, а) і несиметрично (рис. 4, б).

                   Рис.3. Робочі органи дискових борін:                                                                                Рис. 4. Схема з'єднання батарей дисків:
а - сферичний диск; б - сферичний вирізний диск важкої борони                                                     а - симетрична двухслідна; б - несиметрична двухслідна

Різальна кромка диска відрізає невелику скибу грунту і піднімає її на внутрішню сферичну поверхню. Потім грунт падає і переміщується диском убік. Завдяки цьому грунт розпушується, частково перевертається і перемішується. Чим більший кут атаки (кут між площиною, що проходить через різальне лезо диска, і напрямком руху руху агрегату)(рис. 5, в),  тим більша глибина обробітку. Кут атаки дисків змінюють у межах 10-20 град. Глибина розпушування грунту легкими польовими боронами - 10 см, садовими 6-15 см, важкими - до 25 см. Дискові борони виготовляють причіпні та начіпні.

Начіпна дискова борона БДН-3 (рис. 5, а) має раму 3 із замком автоматичної зчіпки 1 для навішування на трактор. До рами шарнірно  приєднано по дві  батареї 2. На трьох батареях установлено по дев'ять дисків, а на задній лівій - десять. Додатковий диск розпушує необроблену смугу, що утворюється між крайніми внутрішніми дисками передніх батарей. Кожна батарея складається (рис. 5, б) з квадратної осі 5, на якій змонтовані диски 6. Диски на осі розміщені на деякій відстані один від одного, а між ними ставлять розпірні втулки 7. Вісь установлена у підшипниках 11, що забезпечує обертання батареї під час руху. Кут атаки дисків 12; 15; 18 і 21 град. установлюють зміщенням по брусу 4 кронштейнів 8 і фіксацією їх штирями 9. Ширина захвату борони - 3 м. Агрегатується з тракторами класу 1,4-2.  
Причіпна дискова борона БД-10Б (Б - борона; Д - дискова; 10 - ширина захвату в метрах) призначена для розпушування грунту після оранки, передпосівного обробітку та лущення стерні. Глибина обробітку до 10 см. Робочими органами борони є диски діаметром 450 мм. Борона має дві передні (рис. 6, а) 2 і 4 і дві задні 3 і 5 секції, які в середній частині приєднані до рами 1, а на кінцях спираються на самовстановні колеса 8. Кожна робоча секція складається з трьох дискових батарей. Кожна батарея  має десять сферичних дисків 12  (рис. 6, б), які встановлені на осі 11, брус 13 та чистики 14. Вісь встановлена на підшипниках 15.

                                                                   Рис. 6. Борона дискова БД-10Б: а - загальний вигляд; б - батарея дисків
1 - рама; 2, 3, 4, 5 - секції борони; 6 - передня розсувна тяга; 7 - з'єднувач секцій; 8 - самовстановне колесо; 9 - гребенеріз; 10 - ходові колеса; 11 - вісь батареї; 12 - сферичний диск; 13 - брус; 14 - чистик; 15 - підшипник; 16 - виносний гідроциліндр; 17 - шарнір; 18 - ричаг повороту коліносі ходових коліс; 19 - гідроциліндр 

Рама борони підтримується на транспортних колесах 10 (рис. 6, а). Всередині рами встановлено спеціальний диск-гребнеріз 9 для зрізання гребеня, що залишається між секціями під час їх роботи. Робочий процес. Під час руху агрегату передні робочі секції 2 і 4 підрізують невеликі скиби грунту і переміщують їх назовні, а задні секції 3 і 5 підрізують і переміщують скиби всередину між дисками, відбувається значне розпушення скиб, підрізування і подрібнення бур'янів та рослинних решток. Глибину обробітку грунту регулюють зміною кута атаки дисків. Кут атаки дисків встановлюється 12, 15, 18 і 21 град. Чим більший кут атаки дисків батарей, тим більша глибина обробітку. Фіксуються секції борони на необхідний кут атаки дисків передніми розсувними 6 та з'єднувальними 7 тягами. Гідравлічна система переводе борону із робочого положення в транспортне. Складається з п'яти гідроциліндрів (чотирьох виносних 16 і 19 коліносі ходових коліс). Внутрішні батареї розміщені під рамою. Дві зовнішні шарнірно приєднані до внутрішніх. Для переводу борони в положення дального транспортування дві зовнішні батареї кожного крила повертають відносно нерухомих на шарнірах 17 передні вперед, а задні назад і з'єднують з рамою.
Уроки №. Борони дискові важкі причіпні БДВ-3 і БДВ-7(Б - борона; Д - дискова; В - важка; 3 і 7 - ширина захвату в м) використовуються для обробітку грунтів після збирання просапних культур, для доглду за лугами та пасовищами, для лущення стерні і для розпушування глибокої оранки.
Важка дискова борона БДВ-3 складається з чотирьох дискових батарей 10 (рис. 7), рами 4, причіпного пристрою 1, опорних коліс 3, механізму вирівнювання і піднімання та гідросистеми.

                                                                                                   Рис. 7. Борона дискова важка БДВ-3.
1 - причіпний пристрій; 2 - регулювальний гвинт; 3 - опорне колесо; 4 - рама; 5 - важіль; 6 - поздовжня тяга; 7 - гідроциліндр; 8 - колінчаста вісь; 9 - диск; 10 - батарея дисків

Батарея 10 являє собою набір сферичних дисків діаметром 660 мм з вирізами, які змонтовані на осі. Дві передні і права задня батареї мають по сім дисків. На лівій задній встановлено вісім дисків для підрізування грунту в проміжку між передніми батареями. Осі дискових батарей встановлені на підшипники кочення. ходова частина борони складається з колінчастої осі 8 і двох пневматичних коліс 3. Вісь з'єднана поздовжньою тягою 6 з механізмом вирівнювання рами. останній має у передній частині гвинтовий механізм. Гвинтом 2 механізму переміщується поздовжня тяга, яка повертає вісь з опорними колесами, і рама вирівнюється. Під час руху борони диски відрізують невеликі скиби грунту, піднімають їх по внутрішній сферичній поверхні, і грунт падає вниз на поверхню поля. Глибину обробітку регулюють кутом атаки дискових батарей, який встановлюють 12, 15 і 18 град. Борона переводиться з робочого положення в транспортне гідроциліндром 7. Ширина захвату борони - 3 м. Глибина обробітку - до 18 см. Агрегатується з тракторами класу 3.
Важка дискова борона БДВ-7 (рис. 8) складається з центральної 3 і двох бокових секцій 1 і 7, які з'єднані між собою шарнірно, що дозволяє їм копіювати рельєф поля. Середня секція має чотири дискові батареї, а бокові - по дві. На батареях встановлені сферичні диски діаметром 660 мм. Середня секція спирається на два пневматичних колеса 9.

                                                                                                           Рис. 8. Борона дискова важка БДВ-7:
1 і 7 - бокові ліва рама і права рами; 2 і 13, 14 - ліві передні і задні батареї дисків; 3 - середня рама; 4 і 10 - бокові гідроциліндри; 5 - причіпний пристрій; 6 і 8 - праві передні і задні батареї дисків; 9 - ходові колеса; 11 - колінчаста ось; гідроциліндр коліносі ходових коліс

Кут атаки дисків 8, 12, 16, 20 і 24 град. Глибина обробітку - до 20 см. Ширина захвату борони БДВ-7 - 7 м. Переводиться бо-рона із робочого положення в транспортне трьома гідроциліндрами (одним 12 повертається колінось ходових коліс, а дво-ма 4 і 10 дві піднімаються дві бокові рами відносно середньої на шарнірах). Борону агрегатують з тракторами класу 3 і 5. 
Борона голчаста БИГ-3А (рис. 9, а) (Б - борона; И - голчаста; г - гідрофікована; 3 - ширина захвату в м) призначена для поверхневого розпущення полів, покритих стернею та іншими рослинними рештками, загортання насіння бур'янів, вирівнювання поверхні, передпосівного обробітку грунту, весняного боронування озимих культур та багаторічних трав, руйнування грунтової кірки.

                                                           Рис. 9. Борона голчаста БИГ - 3А (а) і робочі процеси голчастого диска (б):
1 - рама; 2 - задня секція; 3 - розпірка; 4 - механізм вирівнювання; 5 - рукоятка; 6 - гідроциліндр; 7 - батарея голчастих дисків; 8 - серга; 9 - голчасті диски; 10 - опорні колеса

Складається борона з передньої і задньої 2 секцій голчастих дисків, двох опорних пневматичних коліс 10, рами 1, механізму вирівнювання 4, гідроциліндра 6 і причіпного пристрою 8. Кожна секція має ліву та праву батареї 7. Батарея складається з голчастих дисків 9 діаметром 550 мм, що встановлені на квадратній осі з кроком 177 мм. Диск має дванадцять загострених голок. Батареї кріпляться до рами за допомогою вертикальних кронштейнів. До останніх при.кріплені чистики, щоб батареї не забивалися грунтом і рослинними рештками. Приєднують борону до трактора за допомогою причіпного пристрою 8. Вирівнюють раму в горизонтальній площині механізмом вирівнювання 4. При роботі борони голчасті диски 9 (рис. 9, б) перекочуються по поверхні поля, заглиблюються у грунт на 4-6 см, розпушують верхній шар грунту, загортають насіння бур'янів, падалиці. На поверхні поля залишається біля 75 проц. стерні, що дуже важливо для районів, де має місце вітрова ерозія. Борону агрегатують так, щоб голки були спрямовані  опуклим боком (пасивне перемішення дисків) у напрямку руху (обробіток посівів, мала глибина обробітку) або навпаки,  вигнутим боком (активне переміщення дисків) у напрямку руху (інтенсивне розпушення грунту, знищення бур'янів тощо). Це досягається шляхом переміщення причіпного пристрою на передню або задню частину рами. Батареї голчастих дисків встановлюють з кутом атаки 8, 12 і 16 град. Із збільшенням кута атаки збільшується глибина обробітку грунту. Для розпушування грунту по сходах батареї можна встановлювати під кутом 0 град. Агрегатують борону з тракторами класу 1,4, а за допомогою зчіпок СП-16 з тракторами класу 3 і 5. 
Уроки №. Котки застосовують для ущільнення та вирівнювання поверхні поля, руйнування поверхневої кірки, грудок, розпушування грунту. Ущільнення може бути поверхневе та підповерхневе. Його застосовують при передпосівному обробітку, під час сівби та після її проведення. 
Коток водоналивний гладенький 3КВГ-1,4 (3 - три секції, К - коток, В - водоналивний, Г - гладенький, 1,4 - ширина захвату однієї секції в м) призначений для ущільнення грунту перед сівбою або після висівання дрібного насіння з метою підтягування  до нього вологи.

                                                                                                                               Рис. 10. Коток 3КВГ-1,4:
                                                                                                                   1 - рама; 2 - барабан; 3 - причіп; 4 - бокова планка

Складається коток з трьох поржнистих металевих барабанів 2 (рис. 10). Довжина кожного барабана 1,4 м, діаметр 0,7 м. Місткість барабана, що заповнюється водою 500 л. Ширина захвату котка 4 м. Воду в барабан заливають крізь отвір, який закривають різьбовою пробкою. Барабан під час роботи обертається на осі, встановленій у підшипниках на рамі 1. Очищається поверхня барабана від грунту спеціальними чистиками.
Коток кільчасто-шпоровий 3ККШ-6 (3 - три секції, К - коток, К - кільчастий, Ш - шпоровий, 6 - ширина захвату в м) призначений для поверхневого розпушування грунту з ущільненням підповерхневого шару, а також для вирівнювання поверхні зораного поля. При прикочуванні грунт повинен бути ущільнений на глибину до 70 мм, а поверхневий слой розрихлений на глибину до 20-30 мм.

Коток складається з трьох шарнірно з'єднаних секцій (рис. 11): однієї передньої 2 й двох задніх 1 і 3. Кожна з них має звар-ну раму 6, дві батареї дисків та причіпний присрій 9. Диски 8 з шпорами діаметром 520 мм розміщені в шахматному поря-дку і вільно обертаються на осях 7, встановлених у підшипниках на рамі. Розміщення дисків у шахматному порядку забез-печує  їх добре самоочищення, стійкість ходу і рівномірність прикочування на підвищених швидкостях (до 13 км/ год). На рамі передньої секції передбачено бокові з'єднувальні планки 5. Зверху на рамі кожної секції обладнано по два ящика 4 для баласту. Причіп передньої секції приєднують до трактора. Для складання агрегатів з тракторами Т-150 і МТЗ-80/82 застосовують зчіпки СП-11, СП-16, СГ-21. 
Причіпні кільчасто-зубчасті котки ККН-2,8, 2ККН-2,8, 3ККН-2,8 призначені для розкришування брил, вирівнювання поверхні поля, ущільнення підповерхневого та розпушування поверхневого шару грунту. Їх можна також використовувати для перед- та післяпосівного прикочування грунту.

                                                                                                                   Рис. 12. Коток кільчасто-зубчастий ККН-2,8:
                                                   1 - ланка передня; 2 і 3 - задні ланки; 4 - клинове кільце; 5 - рама; 6 - зубчасте кільце; 7 - бокова з'єднувальна ланка; 8 - причіп  

Складаються котки  відповідно з однієї, двох і трьох секцій, кожна з яких  має три ланки (рис. 12), розміщені у два ряди: пе-редню 1 і дві задні 2 і 3. Кожна ланка має раму 5, до якої знизу болтами прикріплені підшипники вала робочих органів, а спереду  - причіп 8. Для приєднання задніх ланок до рами передньої ланки з боків прикріплено бокові з'єднувальні планки 7. Робочими органами ланки котка є  десять клинчастих кілець 4 діаметром 350 мм і дев'ять зубчастих 6 діаметром 366 мм. Клинчасті кільця встановлені на валу і можуть вільно обертатися, а зубчасті - на маточинах клинчастих кілець. Один коток ККН-2,8 агрегатують з тракторами класу 0,6, два (2ККН-2,8) і три (3ККН-2,8) з тракторами класу 1,4.
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.9.5. с.70-71

01.03.2022; 15.03.2022; 22.03.2022
Тема: Технологія внесення добрив.
Урок №21. Види добрив та умови їх використання. Добрива поділяють на органічні та мінеральні. Органічні, або місцеві, добрива - це гній. гноївка, компости, пташиний послід, сидерати (зелені добрива). Родючість грунту підвищується, а врожайність сільськогосподарських культур при застосуванні добрив збільшується насамперед за рахунок безпосереднього збагачення грунту на рухомі поживні речовини. Залежно від того, які елементи жив-лення і скільки їх містить добриво, мінеральні добрива поділяють на прості й комплексні. До простих належать азотні, фосфорні, калійні й мікродобрива. Азотні добрива випускають у вигляді аміачної селітри, сульфату амо-нію, сечовини, аміачної води. Фосфорні добрива надходять у формі суперфосфату порошкоподібного та гранульо-ваного (за концентрацією діючої рідини - простий або подвійний). Калійні добрива переважно виробляють за ви-соким вмістом діючої речовини: хлористий калій, сульфат калію, калійна сіль. Мікродобрива надходять у вигля-ді борнодатоліту, молібденовокислого амонію, сульфату цинку та інших. Комплексні добрива містять кілька еле-ментів живлення. Все більшого поширення набувають рідкі комплексні добрива (РКД).
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.1. с. 174-177, 6.2. с. 192-195
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 3. с. 56
Урок №22. Способи та строки внесення добрив, агротехнічні вимоги. Вносять добрива згідно з техноло-гічною картою вирощування культур. Норми внесення визначають виходячи з біології культури, вмісту в грунті рухо-мих поживних речовин, зональних умов, місця культури в сівозміні. Застосовують такі способи внесення міне-ральних добрив: основний, припосівний і підживлення . Під оранку вносять органічні і дві третини мінераль-них добрив. Припосівне внесення добрива (разом із висіванням або садінням) забезпечує найвище споживання діючих речовин. При підживленні під час вегетації рослин дають додатково добрива в певні фази росту та роз-витку рослин. Для забезпечення якості роботи під час внесення добрив доцільно: 1) вносити добрива у стислі аг-ростроки; 2) витримати норму внесення добрив, дозволене відхилення від заданої норми +_10%; 3) витримати рівномірність розкиданого добрива, дозволене відхилення для розкидачів добрив +_25%; 4) органічні добрива не-обхідно заорювати впродовж 2 год, мінеральні - впродовж 12 год (азотні добрива); 5) розмір гранул мінеральних добрив не повинен бути більше 3 мм.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.3 с. 201-205
Урок №23. Способи внесення мінеральних добрив. Сучасні механізовані технологічні процеси застосування твердих мінеральних добрив передбачають виконання таких основних операцій: навантаження добрив у засоби для підготовки їх до внесення; вивантаження добрив з одночасним їх подрібненням; навантаження добрив у тех-нічні засоби для доставки їх до поля або перевантаження добрив у польові технічні засоби, що здійснюють їх унесення. Нині застосовують дві базові технології мінерального удобрення грунту - прямопотокову й переванта-жувальну. За прямопотокової використовують переважно напівпричіпні машини, рідше - причіпні. Мінеральні добрива механізованим способом завантажують у кузов машини з метою їх внесення, трактором транспортують від сховища до удобрюваного поля, на якому їх розсівають. За використання перевантажувальної технології доб-рива від сховища до удобрю-ваного поля доставляють наявними в господарстві транспортними засобами, а на полі їх перевантажують із кузова транспортного засобу в технологічну місткість машини (кузов чи бункер для їх внесення). Останніми роками для транспортування мінеральних добрив широко застосовують м'які контейнери багаторазового використання (рис. 3.3) підвищеної місткості (до 1500 кг), тож ручне перевантаження добрив усу-вається взагалі (рис. 3.4).
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 3.1. с. 57-59

30.11.2021; 07.12.2021
Тема: Технологія обробітку грунту. 
Уроки №13; №14. Агротехнічні вимоги до основного обробітку грунту. Способи оранки та руху агрегатів. Об-робітком грунту називають механічну дію на нього робочими органами сільськогосподарських машин і знарядь з метою оптимізації грунтових умов життя рослин. Основний обробіток грунту може складатися з лущення стер-ні, оранки та осіннього обробітку грунту. Орють на глибину, передбачену технологією вирощування культури, але не менш як на 20 - 22 см. Оранка повинна бути прямолінійною, без огріхів, з повним обертанням пласта, доб-рим приорюванням стерні, бур"янів та добрив. Відхилення по глибині не повинні перевищувати 1см. Основний обробіток - перший, найглибший обробіток ґрунту після збирання попередників, що суттєво змінює будову коре-невмісного шару. Його поділяють на полицевий (культурна оранка) і безполицевий (плоскорізний) обробіток, а також обробіток дисковими боронами. Полицевий обробіток застосовують у районах, ґрунти яких не зазнають ерозії. За полицевої оранки відбувається обертання орного шару, його розпушування й перемішування, а також підрізування підземної частини рослин. Виокремлюють два основні способи оранки:
1. Загінна, яку виконують всклад або врозгін (рис. 1). Техніка загінної оранки починається з поділу поля на загін-ки прямокутної форми. Довжина загінки відповідає довжині поля, а ширина її кратна ширині захвата орного аг-регата. Оранку всклад починають із середини загінки, а в кінці її агрегат повертає управо. Оранку врозгін почи-нають із правого боку загінки, а в кінці її агрегат повертають вліво. За оранки всклад посередині загінки утворю-ється звальний гребінь, а за оранки врозгін - розгінна борозна. Для зменшення кількості гребенів і борозен оран-ку проводять комбіновано з чередуванням загінок всклад і врозгін. Перед початком оранки відбивають розворо-тні смуги, яуі обробляють врозгін після того, як поле зорано. На двох перштх проходах виконують технологічне регулювання плуга для досягнення потрібної якості виконання оранки. Після оранки поля вирівнюють розгінні борозни начіпним плугом, перший корпус якого заглиблюють на потрібну глибину, а останній працює на мініма-льно можливій глибині або ковзає по поверхні оранки.

2. Реверсивна (човникова) - проводиться оборотним плугом (рис. 2), який має подвійний набір лемешів, розта-шованих попарно на протилежних кінцях., одні право-, а другі - лівосторонні. Доїхавши до кінця поля, тракто-рист перевертає плуг і продовжує оранку, рухаючись човниковим способом. У цьому полягає головна відмінність від роботи звичайним плугом, де треба орати в одному напрямку. В оборотному плузі за одного положення леме-шів підрізаний пласт грунту відвертається вправо, у протилежному - вліво, тобто звальні гребені й розгінні боро-зни не утворюються. Глибина оранки залежить від потужності перегнійного шару й особливостей вирощуваних культур. На дерново-підзолистих ґрунтах глибина оранки обмежується перегнійним шаром (до 20-25 см), на чор-ноземах - сягає 30-35 см. Ярі хліби й зернобобові добре розвиваються за мілкішої (20-22 см) оранки; озимі - за глиб-шої (до25 см); під коренеплоди (буряки) і бульбоплоди (картоплю), а також під кукурудзу й інші культури з висо-ким стеблом бажана глибока оранка (30-32 см). Агротехнічні вимоги до якості оранки передбачають можливе її проведення за фізичної стиглості ґрунту. Глибина оранки має бути однаковою, борозни - прямолінійними, повер-хня поля - суцільною, рівною, без брил. Пропуски й огріхи не допускаються. Оранку проводять переважно восени (зяблевий обробіток), після збирання парової культури (під озимі) та після збирання ранніх попередників (під ярі). Навесні орють у виняткових випадках: на заплавних ґрунтах і на схилах, де є загроза водної ерозії.
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділи 4.1. с. 31-32
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 82 - 85
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 1.1. с. 5 - 8, 1.6.1. с. 18 - 20

16.11.2021, 23.11.2021.
Тема: Технологія вирощування сільськогосподарських культур.
Уроки  №11; №12.      Основні кормові культури та їх агробіологічні особливості. Основні технологічні проце-си і операції в процесі вирощування кормових культур. У структурі посівних площ на кормові культури при-падає 22-30%. Однорічні трави в системі зеленого конвеєра забезпечують твариннництво кормами у ранньовес-няний, літній та пізньоосінній періоди, а в системі сировинного - доповнюють інші джерела для виготовлення силосу, сінажу та борошна. У структурі кормової групи однорічні трави займають до 30%/. За строками вирощу-вання складні кормосуміші поділяють на ранньо- і пізньовесняні та озимі посіви. Ранньовесняні сумішки одно-річних трав складаються із злакових (овес, ячмінь), бобових (вика, горох, люпин) та капустових (ріпак, суріпиця, гірчиця). Сіють складні кормосуміші зерно-трав'яними сівалками СЗТ-5,4. Пізньовесняні посіви на зелений корм мають у складі кукурудзу, сорго суданку, сою, горох, капустові. Озимі посіви забезпечують зеленою масою тва-ринництво в пізньоосінній та ранньовесняний періоди. Це сумісні посіви озимого жита та озимої вики, озимого жита з ріпаком (у сівалки СЗТ-5,4Т жито засипають в зерновий відділ, а ріпак - у трав'яний). Навесні при збиранні зеленої маси у фазі цвітіння ріпака жито завершує вихід у трубку. Така маса має найвищі кормові якості. Багато-річні трави у структурі кормової групи займають 50-60%. Це бобові, злакові або злаковобобові трави. У польових сівозмінах переважають чисті посіви конюшини, еспарцету, люцерни. У грунтозахисних сівозмінах переважа-ють суміші злакових та бобових трав. Багаторічні трави в сівозміні розміщують після просапних культур і ози-мих. Сіють їх навесні рядковим способом (міжряддя 15 см, сівалки СЗТ-5,4, а насіннєві - широкорядним (міжряддя 45 см, сівалка "Клен-4,2"). Скошують багаторічні бобові трави при одноразовому збиранні у фазі цвітіння, двоукіс-ному - перший укіс проводять у фазі бутонізації, а другий - у фазі цвітіння або при дозрінні насіння, злакові - при утворенні злакових суцвіть. З огляду на подібність технологічних процесів заготівлі стеблові крми можна розді-лити на дві групи: перша - сіно і сінаж, друга - кукурудзяний силос і зерносінаж. Технологічний процес збирання трав на сіно складається з таких операцій: косіння (буває одночасно з плющенням); прив'ялювання трав у поко-сах (для пришвидчення прив'ялювання - ворушіння; згрібання у валки; підсушування у валках, збирання валків і транспортування (в тюках, рулонах тощьо) сіна до місць зберігання. Приготуваня сінажу полягає в плющенні скошеної трави та прив'ялюванні до вологості 50-55%. Потім траву підбирають, подрібнюють і завантажують у герметизовані башти чи траншеї. Застосовують також технологію заготівлі сінажу пресуванням прив'яленої тра-ви в рулонах. Силос із кукурудзи є одним із найпоширеніших видів кормів для великої рогатої худоби. Техногія збирання силосних культур на силос передбачає скошування їх з одночасним подрібненням за вологості 65-70% і навантаження подріленої маси в транспортні засоби, які вивантажують її у силосні траншеї. У траншеях подріб-лену масу ущільнюють трамбуванням, ізолюючи її від повітря й укривають. До комплексу машин для заготівлі кормів входять косарки, косарки- плющилки, граблеворушилки, прес-підбирачі, засоби для навантаження й транспортування штабелів пак, кормозбиральні комбайни тощо. Кращими попередниками кормових коренепло-дів є озимі, картопля, овочеві, кукурудза. Спосіб висіву - широкорядний з міжряддями 45 см. Кормові буряки сі-ють просапними сівалками Vesta 8 Profi; брукву, турнепс і моркву - овочевими "Клен-4,2". Збирають коренеплоди до настання осінніх заморозків: буряки - переобладнаними буряковими комбайнами; моркву, брукву і турнепс - картоплекопачем.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5. с. 95-113
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4. с. 252, 7.11. с. 307-317, 326-328

02.11.2021; 09.2021
Тема: Технологія захисту рослин.
Урок №9. Регулювання обприскувачів на задану норму внесення робочої рідини. Ефективність використання пестицидів значною мірою залежить від якості внесення. Частка препарату, що потрапляє на об'єкт оброблення й ефективно використовується, залежно від якості обприскування може коливатися в межах 10-90 %, решта пот-рапляє в довкілля і призводить до його невиправданого забруднення. Тому якість оброблення обов'язково має за-довольняти агротехнічні вимоги. Якість обприскування - визначальний чинник ефективного використання пес-тицидів і має такі показники:
• витрата робочої рідини залежно від призначення оброблення, виду препарату, стану культури, типу й типороз-мірів розпилювачів може коливатися в межах 40-300 л/га за обприскування польових культур і 100-500 л/га - бага-торічних насаджень;
• відхилення усталеної витрати рідини від заданої не має перевищувати ±10 % (рис. 115);
• медіанно-масовий діаметр осілих краплин має бути в межах 170-350 мкм і тільки в окремих випадках (коли, на-приклад, вносять ґрунтові гербіциди) до 550 мкм;
• щільність укриття краплинами поверхні рослин для гербіцидів має становити 20-40, для інсектицидів і фунгіци-дів - 50-70 шт./смІ;
• нерівномірність розподілу рідини по ширині захвату обприскувача, яка виражена коефіцієнтом варіації, не має перевищувати 25 %;
• відхилення витрати рідини через окремий розпилювач не має перевищувати ±5 %;
• концентрація робочої рідини в баку обприскувача за його спорожнювання має бути постійною. Відхилення кон-центрації від початкової не має перевищувати ±5 %.
Агротехнічні вимоги допускають значний діапазон зміни показників. Тому оптимальні значення їх потрібно уточнювати щодо конкретних умов роботи. Проте в жодному разі не можна виходити за їх межі, бо значно зни-жується ефективність дії пестицидів. Методика визначення дисперсності розміру краплин і щільності покриття ними поверхні наведена на рис. 117 і 118. Налаштування обприскувача на оптимальні режими роботи зводиться до вибору типу, висоти розташування розпилювачів над оброблюваною поверхнею та швидкості руху агрегата.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 4.1. с.73-74      Визначення якості внесення препарату, що попадає на об'єкт внесення                                                    

Урок №10. Регулювання обприскувачів на задану норму внесення робочої рідини. Задану норму внесення (Q
л/га) для конкретних умов роботи встановлює агроном, який відповідає за захист рослин. Залежно від об'єкта обприскування, типу розпилювального робочого органа, метеорологічних умов, визначають робочу ширину захвату (В, м). Потім обирають швидкість руху обприскувача (v, км/год), яка відповідає умовам прохідності на даній ділянці. Для обраної робочої ширини захвату і швидкості руху агрегату визначають площу, яку обробля-тиме обприскувач за 1 хв.
S = Bv*1000 / 60, кв.м
Якщо норма витрати робочої рідини Q, л/га, то на 1 кв.м вона становитиме:
Q1 = Q / 10000, л/кв.м
Тоді хвилинну витрату робочої рідини через розпилювальний пристрій визначають за такою залежністю:
g = Bv*1000 / 60*Q / 10000 = QBv / 600, л/хв
У вентиляторних розпилювальних пристроях для підрахованої хвилинної витрати знаходять положення доза-тора рідини і тиск у напірній магістралі.
Для штангових розпилювальних пристроїв, при відомій кіллькості розпилювачів n, визначають хвилинну ви-трату через один розпилювач:
g1 = g / n = QBv / n*600л/хв
Для відрахованої хвилинної витрати через один розпилювач за даними таблиці, що є в інструкції, підбирають діаметр вихідного отвору розпилювача (колір розпилювача) та робочий тиск магістралі. Далі регулюють розпи-лювальний прстрій так, щоб фактична хвилинна витрата робочої рідини через них дорівнювала розрахунковій.
2. Д. Г. Войтюк. Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділи 4.4.2.5. с. 225-227, 4.4..2.6. с. 227-228

19.10; 26.10.2021
Тема: Технологія захисту рослин.
Уроки №7; №8. Машини для хімічного захисту рослин. Хімічний захист сільськогосподарських рослин уже дав-но став обов'язковим агрозаходом. Він частіше здійснюється шляхом обрискування рослин і пртруювання насін-ня перед сівбою. Для виконання цих операцій застосовують відповідні машини. Для обприскування -обприскува-чі,  що вкривають сільгоспкультури розчином отруйних речовин. протруювання виконують за допомогою прот-руювачів і застосовують для захисту насіння від хвороб і шкідників. Для ефективного використання обприскува-чів у різних умовах передбачено причіпні, навісні, самохідні машини із широким діапазоном базових парамет-рів. Слід зазначити, що дедалі більша частка в парку машин для захисту рослин, які застосовують в Україні, нале-жить саме самохідним оприскувачам. Це пояснюється високою продуктивністю їх роботи, високою прохідністю й великим кліренсом, а отже, можливістю працювати й обробляти сільгоспкультури на пізніших стадіях їх роз-витку. Так ширина захвату сучасних обрискувачів сягає 42 м, місткість бака - 11 тис. і більше літрів. Норма вне-сення робочих рідин - 50-300 л/га. Робоча рідина для обприскувачів польових культур може готуватись як у резер-вуарах обприскувачів, так і спеціальною машиною для приготування робочих рідин. ВАТ"Львівагромашпрект" є провідним в Україні розробником машин й обладнання для хімічного захисту рослин. Основним видом продук-ції є обприскувачі і протруювачі різних типорозмірів для широкого застосування. Це штангові обприскувачі - се-рії ОПШ; вентиляторні - ОВП, а також самохідний обприскувач ОСШ. Базова модель причіпного обприскувача (рис. 122) складається із шасі, бака з гідромішалкою і рівнеміром, мембрамно-поршневого насоса, штанги, всмок-тувальної і напірної комунікацій з відповідними фільтрами, контрольно-регулювальної арматури, ручного та дистанційного керування. Основна увага як виробників, так і користувачів техніки, загострена на елементній ба-зі обприскувачів, а саме:міцних і стійких проти корозії поліетиленових і пластикові баках, надійних мембрамно-поршневих насосах високої продуктивності, оптимізованих несних системах штанг, розпилювачах, вузькоспе-ціалізованих до умов застосування, багатоступеневих системах фільтрів (в багатьох машинах самоочисних), на-дійних системах трубопроводів та інших елементах комунікацій. Передпосівна обробка насіння сільськогоспо-дарських культур є одним із найбільш економічних і екологічно чистих заходів із захисту рослин від хвороб і шкідників. Упродовж останніх років вимоги до якості протруювачів істотно зросли. На зміну порошкоподібним фунгіцидам прийшли рідинні препарати. Значно зросли вимоги до нанесення й розподілу препаратів на кожну насінину, дотримання рекомендованої норми витрати протруйника на 1 т насіння. Зокрема це зумовило розроб-ку й випуск ВАТ "Львівагромашпроект" сучасного камерного протруювача ПК-20, який застосовують на передпо-сівній обробці насіння зернових культур водними суспензіями або розчинами пестицидів. Протруювач (рис. 141) являє собою автоматичну пересувну установку з електроприводом основних механізмів. Основними склада-льними одиницями машини є завантажувальний пристрій, бункер для насіння з розподільним диском, камера протруювання, резервуар, вивантажувальний шнек, пульт керування і самохід. Усі вузли змонтовано н на рамі, установленій на трьох колесах з пневматичними шинами. Для невелиих фермерських господарств призначено шнековий протруювач насіння ПНШ-3.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 4. с.72-93
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 4.4 с. 201, 203 - 205,207 - 209, 211 - 226.

2021 - 2022 навчальний рік

07.05.2021
Тема: Технологія внесення добрив.
Урок №24. Способи внесення мінеральних добрив. Сучасні механізовані технологічні процеси застосування твердих мінеральних добрив передбачають виконання таких основних операцій: навантаження добрив у засоби для підготовки їх до внесення; вивантаження добрив з одночасним їх подрібненням; навантаження добрив у тех-нічні засоби для доставки їх до поля або перевантаження добрив у польові технічні засоби, що здійснюють їх унесення. Нині застосовують дві базові технології мінерального удоб-рення грунту - прямопотокову й переванта-жувальну. За прямопотокової використовують переважно напівпричіпні машини, рідше - причіпні. Мінеральні добрива механізованим способом завантажують у кузов машини з метою їх внесення, трактором транспортують від сховища до удобрюваного поля, на якому їх розсівають. За використання перевантажувальної технології доб-рива від сховища до удобрю-ваного поля доставляють наявними в господарстві транспортними засобами, а на полі їх перевантажують із кузова транспортного засобу в технологічну місткість машини (кузов чи бункер для їх внесення). Останніми роками для транспортування мінеральних добрив широко застосовують м'які контейнери багаторазового використання підвищеної місткості (до 1500 кг), тож ручне перевантаження добрив усувається взагалі.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 3.1. с. 57-59

04.05.2021
Тема: Технологія внесення добрив.
Уроки №22, №23. Способи та строки внесення добрив, агротехнічні вимоги. Вносять добрива згідно з техноло-гічною картою вирощування культур. Норми внесення визначають виходячи з біології культури, вмісту в грунті рухомих поживних речовин, зональних умов, місця культури в сівозміні. Застосовують такі способи внесення мі-неральних добрив: основний, припосівний і підживлення . Під оранку вносять органічні і дві третини мінераль-них добрив. Припосівне внесення добрива (разом із висіванням або са-дінням) забезпечує найвище споживання діючих речовин. При підживленні під час вегетації рослин дають додатково добрива в певні фази росту та роз-витку рослин. Для забезпечення якості роботи під час внесення добрив доцільно: 1) вносити добрива у стислі аг-ростроки; 2) витримати норму внесення добрив, дозволене відхилення від заданої норми +_10%; 3) витримати рівномірність розкиданого добри-ва, дозволене відхилення для розкидачів добрив +_25%; 4) органічні добрива не-обхідно заорювати впродовж 2 год, мінеральні - впродовж 12 год (азотні добрива); 5) розмір гранул мінеральних добрив не повинен бути більше 3 мм.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.3 с. 201-205

30.04.2021
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №20. Машини та агрегати для передпосівного обробітку грунту. На боронуванні працюють в основному три типи зубових борін: для руйнування глиб після оранки застосовують важкі швидкісні зубові борони 3БЗТС-1 (тиск зуба на грунт 16-20 Н); для закриття вологи під час руйнування грунтової кірки -- середні швидкісні зубові борони 3БЗСС-1(тиск 12-15 Н); для "сліпого" боронування і післясходового прорі-дження - облегшені 3БП-0,6, 3ОР-0,7 (тиск 5-10 Н), які агрегатують із зчіпками С-18А або СГ-21. Для суцільної культивації на глибину до 12 см застосовують культиватори КПС-4. Один начіпний або причіпний культиватор агрегатують з тракторами класу 14 кН (ЮМЗ-6, МТЗ-80). Залежно від умов роботи 2-3 причіпних культиватора КПС-4 із зчіпкою СП-11 або СП-16 аг-регатують з тракторами класу 30 кН (ДТ-75, Т-150). Для коткування використовують кільчасто-шпоровий коток 3ККШ-6 (ширина захвату - 5,7 м, робоча швидкість - 8-12 км/год), який добре вирівнює, розпушує і ущільнює під-поверхневий шар грунту; на полях під цукрові буряки - водоналивний коток - 3КВГ-1,4.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 86-88, с. 89-91
Тема: Технологія внесення добрив.
Урок №21. Види добрив та умови їх використання. Добрива поділяють на органічні та мінеральні. Орга-нічні, або місцеві, добрива - це гній. гноївка, компости, пташиний послід, сидерати (зелені добрива). Ро-дючість грунту підвищується, а врожайність сільськогосподарських культур при застосуванні добрив збільшується насамперед за рахунок безпосереднього збагачення грунту на рухомі поживні речовини. Залежно від того, які елементи жив-лення і скільки їх містить добриво, мінеральні добрива поділяють на прості й комплексні. До простих належать азотні, фосфорні, калійні й мікродобрива. Азотні добрива випускають у вигляді аміачної селітри, сульфату амо-нію, сечовини, аміачної води. Фосфорні добрива надходять у формі суперфосфату порошкоподібного та гранульо-ваного (за концентрацією діючої рідини - простий або подвійний). Калійні добрива переважно виробляють за ви-соким вмістом діючої речови-ни: хлористий калій, сульфат калію, калійна сіль. Мікродобрива надходять у вигля-ді борнодатоліту, молібденовокислого амонію, сульфату цинку та інших. Комплексні добрива містять кілька еле-ментів живлення. Все більшого поширення набувають рідкі комплексні добрива (РКД).
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.1. с. 174-177, 6.2. с. 192-195
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 3. с. 56          

23.04.2021, 27.04.2021
Тема: Технологія обробітку грунту.
Уроки №17, №18, №19. Технологія передпосівного обробітку грунту. Основні операції, їх завдання та агротех-нічні вимоги. Основне призначення передпосівного обробітку грунту полягає у закритті вологи, вирівнюванні поверхні, розпушуванні грунту, знищенні бур'янів та створенні оптимальних умов для одержання повних та дружніх сходів сільськогосподарських культур. Передпосівний обробіток складається з таких технологічних операцій: боронування, культивації та коткування. Боронування дозволяє вирівняти поверхню грунту (глибина борозенок 3 - 4 см), розпушити його верхній шар на глибину 4 - 5 см, утворити дрібні грудочки діаметром 3 - 4 см, знищити бур'яни у фазі білої нитки. Ранньовесіннє боронування проводять при посірінні гребенів і завершують у найстисліші сроки. Боронування проводять упоперек або під кутом до напрямку оранки. Культивація передба-чає розпушування грунту, загор-тання добрив та гербіцидів, повне знищення бур'янів, утворення ложа для насін-ня. Першу культивацію проводять при достиганні грунту. глибина культивації залежить від агротехнічних ви-мог сільськогосподарських культур. Відхилення від заданої глибини не повинні перевищувати 1 см, не повинно бути огріхів. Коткування, тобто ущільнення верхнього шару грунту, додатково вирівнює поверхню, поліпшує умови роботи посівних агрегатів, сприяє утворенню капілярів, по яких з нижніх шарів переміщується волога, що прискорює набухання насіння.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 86 - 88, с. 90 - 916

23.04.2021
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №16. Агротехнічні вимоги до лущення. Машини і агрегати. Лущення - це обробіток грунту на невелику глибину, який проводять вслід або через 2 - 3 дні після збирання зернових та бобових дисковими лущильниками на глибину не менш як 6, а лемішними - на 10-18 см (відхилення від середньої глибини в межах 2 см). На обробле-ному полі утворюється верхній шар з дрібногрудковатою структурою, не повинно бути огріхів, глибоких розгін-них борозен. Для лущення використовують дискові гідрофіковані лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20; плу-ги-лущильники лемішні десятикорпусні напівначіпні ППЛ-10-25.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 86
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.1. с.15

20.04.2021
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №14. Начіпні та напівначіпні плуги. Орють переважно полицевими плугами. Основними робочими орга-нами плуга є леміш, полиця, передплужник і дисковий ніж. Леміш підрізає скибу в горизонтальній площині, а ніж - у вертикальній. Передплужник зрізує верхній задернілий шар грунту шириною в дві третини захвату осно-вного корпусу, глибиною 10 см і скидає на дно борозни. Полиця перевертає скибу, розпушує, частково перемішує її і спрямовує у борозну, прикриваючи ту скибу грунту, яку скинув передплужник. Якість оранки значною мірою залежить від форми полиць плуга. Полиці бувають гвинтові, циліндричні, напівгвинтові та культурні. Культур-на полиця має за формою круто зігнуту поверхню з поворотом всередину верхньої частини. Плуг з культурними полицями забезпечує доброякісну оранку, особливо в поєднанні з передплужниками. При оранці плугами з пе-редплужниками краще загортаються добрива, глибше приорюються бур'яни та їх насіння, а також шкідники і збудники хвороб сільськогосподарських культур.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.1. с. 13 - 19
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.6.2. с. 20 - 23, 1.6.3. с. 26 - 29
Урок №15. Безполицевий обробіток грунту. В умовах недостатньої вологості або на грунтах, які піддаються вітро-вій ерозії, застосовують безвідвальний обробіток грунту із залишенням стерні, а також розпушування, яке дає можливість зберегти верхній поживний шар грунту. Безвідвальний обробіток грунту використовується як грун-тозахисний. Суть безплужного обробітку полягає в збереженні складу і щільності глибших горизонтів при якісно-му обробітку верхнів шарів грунту на глибину висіву насіння. При такому обробітку насіння лягає на щільну по-верхню у вологі шари грунту, завдяки чому отримують дружні сходи; насіння бур;янів не потрапляє в глибину орного шару; менше втрачається вологи, оскільки шар грунту не обертається; значно прискорюється підготовка грунту і зменшується витрата механічної енергії на підготовку грунту. До комплексу машин для безплужного об-робітку грунту входять культиватори-плоскорізи, голчасті борони, важкі дискові борони. комбіновані агрегати.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 85
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.2., 1.3. с. 19 - 27

16.04.2021
Тема: Технологія обробітку грунту.
Уроки №12., №13. Організація оранки. Способи оранки та руху агрегатів. Є два способи оранки; загінна і гладка. Найбільш поширена загінна. При орнці цим способом поле розбивають на рівні за шириною загінки. Ширина їх повинна бути кратною ширині захвата агрегата. Оранку загінок проводять всклад або врозгін. Оранку всклад по-чинають з середини загінки. При цьому способі посередині загінки утворюється звальний гребінь, а між сусідні-ми загінками - роз'ємні борозни. Оранку врозгін починають з правого боку загінки, а в кінці її агрегат повертає вліво на другий бік загінки, внаслідок чого посередині загінки утворюється роз'ємна борозна, а по краях - звальні гребені. Для переїздів з однієї борозни в ін-шу на кінцях загінок відбивають поворотні смуги, ширина яких в 2 - 3 раза більша за довжину агрегату. Після закінчення обробітку загінок орють поворотні смуги впоперек напрямку загінок. Гладку оранку, після якої на полі пемає ні роз'ємних борозен, ні звальних гребенів, проводять обертови-ми плугами (з двома секціями корпусів - правими і лівими).
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 84 - 85

13.04.2021
Тема: Основи агрономії.
Урок №10. Догляд за посівами. Система післяпосівного обробітку грунту. Основні операції по догляду та їх призначення. Догляд за сільськогосподарськими культурами включає такі види робіт: суцільне розпушування грунту боронуванням або ротаційними мотиками з метою пошкодження кірки; прикочу-вання для підтягування вологи до поверхні, укріплен-ня рослин, вирівнювання поверхні, зменшення випаровування вологи і поліпшен-ня доступу повітря; підживлення рослин сухим і рідким добривом часто в поєднанні з розпушуванням грунту як у звичайних рядкових посівах, так і під час обробітку міжрядь; підгортання рослин з утворенням гребенів вздовж рядка; прорідження рослин звичайними проріджувачами і формування густоти електронними проріджувачами; обпилювання і обприскування для боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур і для знищення бур'янів; полив, зрошення.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 96
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №11. Агротехнічні вимоги до основного обробітку грунту. Обробітком грунту назива-ють механічну дію на нього робочими органами сільськогосподарських машин і знарядь з метою оптимізації грунтових умов життя рослин. Основний обробіток грунту може складатися з лущення стерні, оранки та осіннього обробітку грунту. Орють на глибину, передбачену технологією вирощування культури, але не менш як на 20 - 22 см. Оранка повин-на бути прямолінійною, без огріхів, з повним обертанням пласта, добрим приорюванням стерні, бур"янів та доб-рив. Відхилення по глибині не повинні перевищувати 1см.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 82 - 83
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.1. с. 5 - 8, 1.6.1. с. 18 - 20

09.04.2021
Тема: Основи агрономії.
Уроки №8, №9. Насіння і сівба. Державний стандарт якості насіння. Підготовка насіння до сівби. Сортом нази-вається група схожих за господарсько-біологічними властивостями та морфологічними ознаками культурних рослин, що відібрані й розмножені для вирощу-вання у відповідних природних виробничих умовах. За своїм походженням сорти сільськогосподарських культур поділяються на місцеві та селекційні. Показниками якостей посівного матеріалу є чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, зараженість шкідниками та вологість його. Відповідно до державного стандарту розрізняють кла-си насіння, яке висіватимуть. Якщо воно відповідає цим вимогам, його називають кондинційним. Залежно від посівних якостей насіння поділяють на три класи. Господарства повинні прагнути висівати насіння переважно ], а потім ]] класу. Висівати некондиційне насіння заборонено. Для насінних посівів використовують насіння тіль-ки ] класу. Підготовка насіння до сівби залежно від культури та стану насіння включає такі основні прийоми: очищення, сортування, калібрування, протруювання тощо.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.1. с. 211 - 220

06.04.2021
Тема: Основи агрономії.
Урок №6. Сівозміни та їх освоєння. Види сівозмін. Наукові основи сівозмін. Сівозміною називають науково об-грунтоване чергування сільськогосподарських культур, а при потребі й чистого пару, в часі (за роками) і на тери-торії господарства (по полях). Чергування культур у часі передбачає щорічну або періодичну зміну одних рослин іншими на даному полі, а чергування по полях означає, що кожна культура проходить через усі поля сівозміни. Культуру, яку вирощували на полі в попередньому році, називають попередником для культури, яку вирощують на цьому самому полі в поточному році. Цінність попередника залежить не тільки від його біологічних особли-востей, а й від агротехніх засобів, що застосовували в поточному та попередніх роках.
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділ 3.2. с. 23-28.
Урок №7. Живлення рослин та добрива. хімічний склад і стан елементів живлення рослин у грунті. Класифікація добрив. Основним шляхом надходження до рослин води, азоту і зольних елементів є кореневе живлення. Кореневе живлення рослин - це складний фізіологічний процес, що складається з вбирання міне-ральних елементів з грунту, переміщення їх по рослині, участі в синтезі органічних сполук та використання останніх у процесі росту. Поживний режим грунту регулюють різними заходами, основним з яких є внесення мінеральних та органічних добрив. Залежно від того, які елементи живлення і скільки їх містять добрива, мі-неральні добрива поділяють на прості і комплексні. До простих належать азотні, фосфорні, калійні й мікро-добрива. Комплексні добрива містять кілька елементів живлення. Все більшого поширення набувають рідкі комплексні добрива (РКД).
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.2. с. 174 - 177, с. 192

02. 04. 2021
Тема: Основи агрономії.
Уроки №4, №5. Система обробітку грунту. Мета та основні види обробітку грунту. У системі заходів, спрямова-них на розширене відтворення родючості грунту та підвищення врожайності сільськогосподарських культур, важпиве місце належить правильному обробітку грунту. Обробітком грунту називають механічну дію на нього робочими органами сільськогосподарських машин і знарядь з метою оптимізації грунтових умов життя рослин. Технологічні процеси при механічному обробітку грунту здійснюють за допомогою окремих прийомів обробітку, з яких основним є оранка, лущення, культивація, боронування, шлейфування, коткування, фрезерування.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4, с. 82 - 83