Агротехнології (група 5)
19.01.2021
Тема: Технологія вирощування сільськогосподарських культур.
Урок №18. Цукрові буряки. Агротехніка вирощування. Корені дорослої рослини вкриті довгими кореневи-ми волосками (до 30 мм), проникають на глибину до 2,5 м. Центральний корінь в міру росту потовщується і перетворюється на коренеплід. Маса коренеплоду дорослої рослини становить 500-800 г і більше. Почина-ють сіяти буряки тоді, коли грунт на глибині 5-10 см прогріється до 5-6 гр. С. Сходи з'являються через 18-20 днів. Вегетаційний період цукрових буряків від 150 до 170 днів. Кращими попередниками є зернові і зерно-бобові культури. Цукрові буряки в сівозміні повинні повертатися на те саме поле не раніше як через 3-4 ро-ки. Вони є добрими попередниками інших культур сівозміни (ярої пшениці, ячменю, бобових, кукурудзи). Основний обробіток грунту. Лущення стерні виконують вслід за збиранням озимої пшениці дисковими лу-щильниками ЛДГ-15 в два сліди на глибину 6-8 см. Після внесення органічних та мінеральних добрив про-водять зяблеву оранку на глибину 28-30 см в кінці вересня. В міру випадання опадів та з'явлення бур'янів зо-ране поле обробляють культиваторами в поєднанні з боронами. Весняний обробіток складається з закрит-тя вологи та передпосівного обробітку. Для цього використовують агрегати, що складаються з важких зубо-вих борін 3 БЗТС-1 в передньому ряду і посівних 3БП-06 або райборінок 3-ОР-0,7 в другому ряду. Для передпо-сівної культивації застосовують культиватор УСМК-5,4. Культивацію грунту перед сівбою проводять під ку-том 2-3 гр. до напрямку сівби. Під передпосівну культивацію вносять гербіциди. В основіному удобренні під глибоку оранку разом з мінеральними вносять органічні добрива. В основному удобренні застосовують комплексне мінеральне добриво NPK і аміачні добрива. Добрива також вносять під час сівби. В ряки вно-сять азотні, фосфорні та калійні добрива в гранульованому вигляді з розрахунку 10-15 кг/га діючої речови-ни. Рядкове удобрення забезпечує рослини поживними речовинами в перші періоди розвитку. Підживлю-ють буряки 2-4 рази за період вегетації з розрахунку 20-30 кг/га діючої речовини. Пунктирну сівбу дражова-ним одноростковим каліброваним насінням на глибину 3-4 см проводять сівалками точнго висіву: Vesta 8 Profi, "Весна-8". Насіння рівномірно розміщується в рядку з нормою висіву 10-12 шт./пог. м. Догляд за посі-вами. У фазі зміцнілої вилочки проводять суцільне розпушування сходів упоперек рядків сітчатими боро-нами, внаслідок чого відпадає потреба в ручному прорідженні й прополюванні сходів. Після першого про-рідження на 1 м залищається 7-8 рослин. В разі потреби через 4-5 днів тим самим агрегатом вдруге борону-ють посіви під кутом 30-45 гр. до напряму рядків. Слідом за прорідженням міжряддя розпушують з одночас-ним підживленням рослин культиваторами УСМК-5,4. До змикання рядків проводять ще декілька культи-вацій з одним- двома підживленнями. Перше повздовжнє розпушуванння посівів проводять на глибину 8-10 см Після перевірки посіви розпушують вдруге на глибину 10-12 см. Час іглибина наступних розпушувань грунту залежить від погодних умов і забур'яненості посівів. Збирають цукрові буряки бурякозбиральними комбайнами.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4. с. 253-261
27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020
Тема: Технологія вирощування сільськогосподарських культур.
Уроки №9, №10, №11. Основні кормові культури та їх агробіологічні особливості. Основні технологічні процеси і операції в процесі вирощування кормових культур. У структурі посівних площ на кормові культури припа-дає 22-30%. Однорічні трави в системі зеленого конвеєра забезпечують твариннництво кормами у ранньовесняний, літній та пізньоосінній періоди, а в системі сировинного - доповнюють інші джерела для виготовлення силосу, сінажу та борошна. У структурі кормової групи однорічні трави займають до 30%/. За строками вирощування складні кормосуміші поділяють на ранньо- і пізньовесня-ні та озимі посіви. Ранньовесняні сумішки однорічних трав складаються із злакових (овес, ячмінь), бо-бових (вика, горох, люпин) та капустових (ріпак, суріпиця, гірчиця). Сіють складні кормосуміші зерно-трав'яними сівалка-ми СЗТ-5,4. Пізньовесняні посіви на зелений корм мають у складі кукурудзу, сорго суданку, сою, горох, капустові. Озимі посіви забезпечують зеленою масою тваринництво в пізньоосін-ній та ранньовесня-ний періоди. Це сумісні посіви озимого жита та озимої вики, озимого жита з ріпа-ком (у сівалки СЗТ-5,4Т жито засипають в зерновий відділ, а ріпак - у трав'яний). Навесні при збиранні зеленої маси у фазі цві-тіння ріпака жито завершує вихід у трубку. Така маса має найвищі кормові якос-ті. Багаторічні трави у структурі кормової групи займають 50-60%. Це бобові, злакові або злаковобобові трави. У польових сіво-змінах переважають чисті посіви конюшини, еспарцету, люцерни. У грунтоза-хисних сівозмінах переважають суміші злакових та бобових трав. Багаторічні трави в сівозміні розмі-щують після просапних ку-льтур і озимих. Сіють їх навесні рядковим способом (міжряддя 15 см, сівалки СЗТ-5,4, а насіннєві - широкорядним (міжрчддя 45 см, сівалка "Клен-4,2"). Скошують багаторічні бобові трави при одноразовому збиранні у фазі цвітіння, двоукісному - перший укіс проводять у фазі бутоніза-ції, а другий - у фазі цвітін-ня або при дозрінні насіння, злакові - при утворенні злакових суцвіть. З огля-ду на подібність техноло-гічних процесів заготівлі стеблові крми можна розділити на дві групи: перша - сіно і сінаж, друга - кукурудзяний силос і зерносінаж. Технологічний процес збирання трав на сіно складається з таких операцій: косіння (буває одночасно з плющенням); прив'ялювання трав у покосах (для пришвидчення прив'я-лювання - ворушіння; згрібання у валки; підсушування у валках, збирання валків і транспортування (в тюках, рулонах тощьо) сіна до місць зберігання. Приготуваня сінажу поля-гає в плющенні скошеної трави та прив'ялюванні до вологості 50-55%. Потім траву підбирають, подріб-нюють і завантажують у гер-метизовані башти чи траншеї. Застосовують також технологію заготівлі сінажу пресуванням прив'яленої трави в рулонах. Силос із кукурудзи є одним із найпоширеніших ви-дів кормів для великої рогатої худоби. Техногія збирання силосних культур на силос передбачає скошу-вання їх з одночасним подріб-ненням за вологості 65-70% і навантаження подріленої маси в транспорт-ні засоби, які вивантажують її у силосні траншеї. У траншеях подріблену масу ущільнюють трамбуван-ням, ізолюючи її від повітря й укривають. До комплексу машин для заготівлі кормів входять косарки, косарки- плющилки, граблеворушилки, прес-підбирачі, засоби для навантаження й транспортування штабелів пак, кормозбиральні комбайни тощо. Кращими попередниками кормових коренеплодів є ози-мі, картопля, овочеві, кукуру-дза. Спосіб висіву - широкорядний з міжряддями 45 см. Кормові буряки сі-ють просапними сівалками Vesta 8 Profi; брукву, турнепс і моркву - овочевими "Клен-4,2". Збирають ко-ренеплоби до настання осін-ніх заморозків: буряки - переобладнаними буряковими комбайнами; морк-ву, брукву і турнепс - картоплекопачем.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5. с. 95-113
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4. с. 252, 7.11. с. 307-317, 326-328
20.10.2020
Тема: Технологія захисту рослин.
Урок №8. Машини для хімічного захисту рослин. Хімічний захист сільськогосподарських рослин уже давно став обов'язковим агрозаходом. Він частіше здійснюється шляхом обрискування рослин і пртрую-вання насіння перед сівбою. Для виконання цих операцій застосовують відповідні машини. Для обприс-кування - обприскувачі, що вкривають сільгоспкультури розчином отруйних речовин. протруювання виконують за допомогою протруювачів і застосовують для захисту насіння від хвороб і шкідників. Для ефективного використання обприскувачів у різних умовах передбачено причіпні, навісні, самохідні ма-шини із широким діапазоном базових параметрів. Слід зазначити, що дедалі більша частка в парку ма-шин для захисту рослин, які застосовують в Україні, належить саме самохідним оприскувачам. Це по-яснюється високою продуктивністю їх роботи, високою прохідністю й великим кліренсом, а отже, мож-ливістю працювати й обробляти сільгоспкультури на пізніших стадіях їх розвитку. Так ширина захвату сучасних обрискувачів сягає 42 м, місткість бака - 11 тис. і більше літрів. Норма внесення робочих рідин - 50-300 л/га. Робоча рідина для обприскувачів польових культур може готуватись як у резервуарах об-прискувачів, так і спеціальною машиною для приготування робочих рідин. ВАТ"Львівагромашпрект" є провідним в Україні розробником машин й обладнання для хімічного захисту рослин. Основним видом продукції є обприскувачі і протруювачі різних типорозмірів для широкого застосування. Це штангові обприскувачі - серії ОПШ; вентиляторні - ОВП, а також самохідний обприскувач ОСШ. Передпосівна об-робка насіння сільськогосподарських культур є одним із найбільш економічних і екологічно чистих за-ходів із захисту рослин від хвороб і шкідників. Упродовж останніх років вимоги до якості протруювачів істотно зросли. На зміну порошкоподібним фунгіцидам прийшли рідинні препарати. Значно зросли ви-моги до нанесення й розподілу препаратів на кожну насінину, дотримання рекомендованої норми ви-трати протруйника на 1 т насіння. Зокрема це зумовило розробку й випуск ВАТ "Львівагромашпроект" сучасного камерного протруювача ПК-20, який застосовують на передпосівній обробці насіннязернових культур водними суспензіями або розчинами пестицидів. Для невелиих фгрмерських господарств при-значено шнековий протруювач насіння ПНШ-3.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 4. с.72-93
2020 - 2021 навчальний рік
26.05.2020
Тема: Технологія внесення добрив.
Урок №24. Способи внесення мінеральних добрив. Сучасні механізовані технологічні процеси застосу-вання твердих мінеральних добрив передбачають виконання таких основних операцій: навантаження добрив у засоби для підготовки їх до внесення; вивантаження добрив з одночасним їх подрібненням; навантаження добрив у технічні засоби для доставки їх до поля або перевантаження добрив у польові технічні засоби, що здійснюють їх унесення. Нині застосовують дві базові технології мінерального удоб-рення грунту - прямопотокову й перевантажувальну. За прямопотокової використовують переважно напівпричіпні машини, рідше - причіпні. Мінеральні добрива механізованим способом завантажують у кузов машини з метою їх внесення, трактором транспортують від сховища до удобрюваного поля, на якому їх розсівають. За використання перевантажувальної технології добрива від сховища до удобрю-ваного поля доставляють наявними в господарстві транспортними засобами, а на полі їх перевантажу-ють із кузова транспортного засобу в технологічну місткість машини (кузов чи бункер для їх внесення). Останніми роками для транспортування мінеральних добрив широко застосовують м'які контейнери багаторазового використання підвищеної місткості (до 1500 кг), тож ручне перевантаження добрив усу-вається взагалі.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 3.1. с. 57-59
19.05.2020, 21.05.2020
Тема: Технологія внесення добрив.
Уроки №22, №23. Способи та строки внесення добрив, агротехнічні вимоги. Вносять добрива згідно з тех-нологічною картою вирощування культур. Норми внесення визначають виходячи з біології культури, вмісту в грунті рухомих поживних речовин, зональних умов, місця культури в сівозміні. Застосовують такі способи внесення мінеральних добрив: основний, припосівний і підживлення . Під оранку вносять органічні і дві третини мінеральних добрив. Припосівне внесення добрива (разом із висіванням або са-дінням) забезпечує найвище споживання діючих речовин. При підживленні під час вегетації рослин дають додатково добрива в певні фази росту та розвитку рослин. Для забезпечення якості роботи під час внесення добрив доцільно: 1) вносити добрива у стислі агростроки; 2) витримати норму внесення добрив, дозволене відхилення від заданої норми +_10%; 3) витримати рівномірність розкиданого добри-ва, дозволене відхилення для розкидачів добрив +_25%; 4) органічні добрива необхідно заорювати впро-довж 2 год, мінеральні - впродовж 12 год (азотні добрива); 5) розмір гранул мінеральних добрив не по-винен бути більше 3 мм.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.3 с. 201-205
14.05.2020
Урок №21. Види добрив та умови їх використання. Добрива поділяють на органічні та мінеральні. Орга-нічні, або місцеві, добрива - це гній. гноївка, компости, пташиний послід, сидерати (зелені добрива). Ро-дючість грунту підвищується, а врожайність сільськогосподарських культур при застосуванні добрив збільшується насамперед за рахунок безпосереднього збагачення грунту на рухомі поживні речовини. Залежно від того, які елементи живлення і скільки їх містить добриво, мінеральні добрива поділяють на прості й комплексні. До простих належать азотні, фосфорні, калійні й мікродобрива. Азотні добрива випускають у вигляді аміачної селітри, сульфату амонію, сечовини, аміачної води. Фосфорні добрива надходять у формі суперфосфату порошкоподібного та гранульованого (за концентрацією діючої рідини - простий або подвійний). Калійні добрива переважно виробляють за високим вмістом діючої речови-ни: хлористий калій, сульфат калію, калійна сіль. Мікродобрива надходять у вигляді борнодатоліту, мо-лібденовокислого амонію, сульфату цинку та інших. Комплексні добрива містять кілька елементів жив-лення. Все більшого поширення набувають рідкі комплексні добрива (РКД).
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.1. с. 174-177, 6.2. с. 192-195
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 3. с. 56
12.05.2020
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №20. Машини та агрегати для передпосівного обробітку грунту. На боронуванні працюють в осно-вному три типи зубових борін: для руйнування глиб після оранки застосовують важкі швидкісні зубові борони 3БЗТС-1 (тиск зуба на грунт 16-20 Н); для закриття вологи під час руйнування грунтової кірки -- середні швидкісні зубові борони 3БЗСС-1(тиск 12-15 Н); для "сліпого" боронування і післясходового прорі-дження - облегшені 3БП-0,6, 3ОР-0,7 (тиск 5-10 Н), які агрегатують із зчіпками С-18А або СГ-21. Для суціль-ної культивації на глибину до 12 см застосовують культиватори КПС-4. Один начіпний або причіпний культиватор агрегатують з тракторами класу 14 кН (ЮМЗ-6, МТЗ-80). Залежно від умов роботи 2-3 при-чіпних культиватора КПС-4 із зчіпкою СП-11 або СП-16 агрегатують з тракторами класу 30 кН (ДТ-75, Т-150). Для коткування використовують кільчасто-шпоровий коток 3ККШ-6 (ширина захвату - 5,7 м, ро-боча швидкість - 8-12 км/год), який добре вирівнює, розпушує і ущільнює підповерхневий шар грунту; на полях під цукрові буряки - водоналивний коток - 3КВГ-1,4.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 86-88, с. 89-91
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.4.
30.04.2020, 05.05.2020, 07.05.2020
Тема: Технологія обробітку грунту.
Уроки №17, №18, №19. Технологія передпосівного обробітку грунту. Основні операції, їх завдання та аг-ротехнічні вимоги. Основне призначення передпосівного обробітку грунту полягає у закритті вологи, вирівнюванні поверхні, розпушуванні грунту, знищенні бур'янів та створенні оптимальних умов для одержання повних та дружніх сходів сільськогосподарських культур. Передпосівний обробіток склада-ється з таких технологічних операцій: боронування, культивації та коткування. Боронування дозволяє вирівняти поверхню грунту (глибина борозенок 3 - 4 см), розпушити його верхній шар на глибину 4 - 5 см, утворити дрібні грудочки діаметром 3 - 4 см, знищити бур'яни у фазі білої нитки. Ранньовесіннє бо-ронування проводять при посірінні гребенів і завершують у найстисліші сроки. Борону-вання прово-дять упоперек або під кутом до напрямку оранки. Культивація передбачає розпушування грунту, загор-тання добрив та гербіцидів, повне знищення бур'янів, утворення ложа для насіння. Першу культива-цію проводять при достиганні грунту. глибина культивації залежить від агротехнічних вимог сільсько-господарських культур. Відхилення від заданої глибини не повинні перевищувати 1 см, не повинно бу-ти огріхів. Коткування, тобто ущільнення верхнього шару грунту, додатково вирівнює поверхню, поліп-шує умови роботи посівних агрегатів, сприяє утворенню капілярів, по яких з нижніх шарів переміщу-ється волога, що прискорює набухання насіння.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 86 - 88, с. 90 - 916
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.4.
28.04.2020
Тема: Технологія обробітку грунту.,
Урок №16. Агротехнічні вимоги до лущення. Машини і агрегати. Лущення - це обробіток грунту на неве-лику глибину, який проводять вслід або через 2 - 3 дні після збирання зернових та бобових дисковими лущильниками на глибину не менш як 6, а лемішними - на 10-18 см (відхилення від середньої глибини в межах 2 см). На обробленому полі утворюється верхній шар з дрібногрудковатою структурою, не по-винно бути огріхів, глибоких розгін-них борозен. Для лущення використовують дискові гідрофіковані лущильники ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20; плуги-лущильники лемішні десятикорпусні напівначіпні
ППЛ-10-25.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 86
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.4.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.1. с.15
23.04.2020
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №15. Безполицевий обробіток грунту. В умовах недостатньої вологості або на грунтах, які піддаю-ться вітровій ерозії, застосовують безвідвальний обробіток грунту із залишенням стерні, а також розпу-шування, яке дає можливість зберегти верхній поживний шар грунту. Безвідвальний обробіток грунту використовується як грунтозахисний. Суть безплужного обробітку полягає в збереженні складу і щіль-ності глибших горизонтів при якісно-му обробітку верхнів шарів грунту на глибину висіву насіння. При такому обробітку насіння лягає на щільну поверхню у вологі шари грунту, завдяки чому отримують дружні сходи; насіння бур;янів не потрапляє в глибину орного шару; менше втрачається вологи, оскіль-ки шар грунту не обертається; значно прискорюється підготовка грунту і зменшується витрата механі-чної енергії на підготовку грунту. До комплексу машин для безплужного обробітку грунту входять ку-льтиватори-плоскорізи, голчасті борони, важкі дискові борони. комбіновані агрегати.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 85
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.2., 1.3. с. 19 - 27
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.4.
23.04.2020
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №14.Начіпні та напівначіпні плуги. Орють переважно полицевими плугами. Основ-ними робочи-ми органами плуга є леміш, полиця, передплужник і дисковий ніж. Леміш підрізає скибу в горизонта-льній площині, а ніж - у вертикальній. Передплужник зрізує верхній задернілий шар грунту шириною в дві третини захвату основного корпусу, глиби-ною 10 см і скидає на дно борозни. Полиця перевертає скибу, розпушує, частково перемі-шує її і спрямовує у борозну, прикриваючи ту скибу грунту, яку ски-нув передплужник. Якість оранки значною мірою залежить від форми полиць плуга. Полиці бувають гвинто-ві, циліндричні, напівгвинтові та культурні. Культурна полиця має за формою круто зігнуту по-верхню з поворотом всередину верхньої частини. Плуг з культурними полицями забезпечує доброякіс-ну оранку, особливо в поєднанні з передплужниками. При оранці плугами з передплужниками краще загортаються добрива, глибше приорюються бур'яни та їх насіння, а також шкідники і збудники хвороб сільськогосподарських культур.
1. В. І. Скрипник "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 1.1. с. 13 - 19
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.6.2. с. 20 - 23,
1.6.3. с. 26 - 29
21.04.2020, 23.04..2020
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №12., №13. Організація оранки. Способи оранки та руху агрегатів. Є два способи оран-ки; загінна і гладка. Найбільш поширена загінна. При оранці цим способом поле розбивають на рівні за шириною загінки. Ширина їх повинна бути кратною ширині захвата агре-гата. Оранку загінок проводять всклад або врозгін. Оранку всклад починають з середини загінки. При цьому способі посередині загінки утво-рюється звальний гребінь, а між сусідніми загінками - роз'ємні борозни. Оранку врозгін починають з правого боку загінки, а в кінці її агрегат повертає вліво на другий бік загінки, внаслідок чого посередині загінки ут-ворюється роз'ємна борозна, а по краях - звальні гребені. Для переїздів з однієї борозни в ін-шу на кінцях загінок відбивають поворотні смуги, ширина яких в 2 - 3 раза більша за довжину агрегату. Після закінчення обробітку загінок орють поворотні смуги впоперек на-прямку загінок. Гладку оранку, після якої на полі пемає ні роз'ємних борозен, ні звальних гребенів, проводять обертовими плугами (з двома секціями корпусів - правими і лівими).
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 84 - 85
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.4.
16.04.2020
Тема: Технологія обробітку грунту.
Урок №11. Агротехнічні вимоги до основного обробітку грунту. Обробітком грунту назива-ють механіч-ну дію на нього робочими органами сільськогосподарських машин і знарядь з метою оптимізації грун-тових умов життя рослин. Основний обробіток грунту може складатися з лущення стерні, оранки та осіннього обробітку грунту. Орють на глибину, передбачену технологією вирощування культури, але не менш як на 20 - 22 см. Оранка повинна бути прямолінійною, без огріхів, з повним обертанням пласта, добрим приорюванням сте-рні, бур"янів та добрив. Відхилення по глибині не повинні перевищувати 1см.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 82 - 83
2. Д. Г. Войтюк Сільськогосподарські та меліоративні машини. Розділ 1.1. с. 5 - 8,
1.6.1. с. 18 - 20
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.1., 4.1.2
16.04.2020
Тема: Основи агрономії.
Урок №10. Догляд за посівами. Система післяпосівного обробітку грунту. Основні операції по догляду та їх призначення. Догляд за сільськогосподарськими культурами включає такі види робіт: суцільне роз-пушування грунту боронуванням або ротаційними мотиками з метою пошкодження кірки; прикочу-вання для підтягування вологи до поверхні, укріплен-ня рослин, вирівнювання поверхні, зменшення випаровування вологи і поліпшення дос-тупу повітря; підживлення рослин сухим і рідким добривом часто в поєднанні з розпушуванням грунту як у звичайних рядкових посівах, так і під час обробітку міжрядь; підгор-тання рослин з утворенням гребенів вздовж рядка; прорідження рослин звичайними проріджувачами і формування густоти електронними проріджувачами; обпилювання і обприскування для боротьби із шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур і для знищення бур'янів; по-лив, зрошення.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с. 96
14.04.2020, 16.04.2020
Тема: Основи агрономії.
Урок №8, №9. Насіння і сівба. Державний стандарт якості насіння. Підготовка насіння до сівби. Сортом називається група схожих за господарсько-біологічними властивостями та морфологічними ознаками культурних рослин, що відібрані й розмножені для вирощу-вання у відповідних природних виробни-чих умовах. За своїм походженням сорти сільськогосподарських культур поділяються на місцеві та селекційні. Показниками якостей посівного матеріалу є чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, зараженість шкідниками та вологість його. Від-повідно до державного стандарту розрізняють класи насіння, яке висіватимуть. Якщо воно відпові-дає цим вимогам, його називають кондинційним. Залежно від посівних якостей насіння поділяють на три класи. Господарства повинні прагнути висівати насіння переважно ], а потім ]] класу. Висівати не-кондиційне насіння заборонено. Для насінних посівів використовують насіння тільки ] класу. Підготов-ка насіння до сівби залежно від культури та стану насіння включає такі основні прийоми: очищення, сортування, калібрування, протруювання тощо.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.1. с. 211 - 220
9. Технологія вирощування продукції рослинництва. Частина 1. Електронний посібник. Розділ 1.3., 1.4.
09.04.2020.
Тема: Основи агрономії.
Урок №7. Живлення рослин та добрива. хімічний склад і стан елементів живлення рослин у грунті. Кла-сифікація добрив. Основним шляхом надходження до рослин води, азоту і зольних елементів є корене-ве живлення. Кореневе живлення рослин - це складний фізіоло-гічний процес, що складається з вби-рання мінеральних елементів з грунту, переміщення їх по рослині, участі в синтезі органічних сполук та використання останніх у процесі росту. Поживний режим грунту регулюють різними заходами, ос-новним з яких є внесення мінеральних та органічних добрив. Залежно від того, які елементи живлення і скільки їх містять добрива, мінеральні добрива поділяють на прості і комплексні. До простих нале-жать азотні, фосфорні, калійні й мікродобрива. Комплексні добрива містять кілька елементів живлен-ня. Все більшого поширення набувають рідкі комплексні добрива (РКД).
8. Агрохімія. Електронний посібник. Розділ 1.2., 4.1.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 6.2. с. 174 - 177, с. 192
09.04.2020.
Тема: Основи агрономії.
Урок №6. Сівозміни та їх освоєння. Види сівозмін. Наукові основи сівозмін. Сівозміною на-зивають нау-ково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур, а при потребі й чистого пару, в часі (за роками) і на території господарства (по полях). Чергування культур у часі передбачає щорічну або пе-ріодичну зміну одних рослин іншими на даному полі, а чергування по полях означає, що кожна куль-тура проходить через усі поля сівозміни. Культуру, яку вирощували на полі в попередньому році, нази-вають попередником для ку-льтури, яку вирощують на цьому самому полі в поточному році. Цінність попередника залежить не тільки від його біологічних особливостей, а й від агротехніх засобів, що засто-совували в поточному та попередніх роках.
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 3.
02.04.2020, 07.04.2020.
Тема: Основи агрономії.
Уроки №4, №5. Система обробітку грунту. Мета та основні види обробітку грунту. У системі заходів, спря-мованих на розширене відтворення родючості грунту та підвищення врожайності сільськогосподар-ських культур, важпиве місце належить правильному обробітку грунту. Обробітком грунту називають механічну дію на нього робочими органами сіль-ськогосподарських машин і знарядь з метою оптиміза-ції грунтових умов життя рослин. Технологічні процеси при механічному обробітку грунту здійснюють за допомогою окремих прийомів обробітку, з яких основним є оранка, лущення, культивація, борону-вання, шлейфування коткування, фрезерування.
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 4.1.1., 4.1.2.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4, с. 82 - 83
31.03.2020
Тема: Основи агрономії.
Уртаок №3. Грунти, їх утворення та класифікація. Родючість грунтів. Грунтом називають верхній пух-кий родючий шар земної кори, видозмінений під впливом клімату, рельєфу поверхні, рослинного й тваринного світу, мікроорганізмів, характеру материнської (грунтотворної) породи і діяльності люди-ни. Фактори грунтоутворення. Будова, механічний склад і властивості грунту. Структура грунту та її значення. Вода в грунті й водний режим. Поживний режим грунту. Найважливішою властивістю грун-ту, яка характеризує його як природне тіло і основний засіб виробництва в сільському господарстві, є його родючість. під нею розуміють здатність грунту давати врожаї рослин. На території нашої країни є багато типів грунтів. Основні зони природокористування. Полісся. Лісостеп. Степ.
8. Агрохімія. Електронний посібник. Розділ 2.
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 1.2.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 3, с. 27 - 45.
,26.03.2020
Тема: Основи агрономії.
Урок № 2. Біологічні особливості основних культур. На Україні вирощують озиму і яру пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, просо, рис, гречку, горох, квасолю, вику та ін. До зернових культур належать хлібні злаки (пшениця, жито, ячмінь і овес), просоподібні злаки (просо, кукурудза, рис, сорго), зернобо-бові (горох, квасоля, соя, вика та ін.) і гречка. Хлібні та просоподібні злаки належать до родини злако-вих і мають багато загальнних біологічних властивостей. Коренева система. Стебла і листки. Плід. Фази росту рослин.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 2, с.22 - 26.
24.03.20
Тема: Вступ. Основи агрономії.
Урок №1. Поняття про рослину як живий організм. Зелені рослини мають властивість асимілювати вуглекислий газ, засвоювати сонячну енергію й утворювати з мінеральних елементів, вуглекислого газу та води органічні елементи - крохмаль, білки, цукор, жири тощо. Людина й тварини існують за рахунок енергії засвоєних рослинами сонячних променів. Будова рослин. Корінь. Стебло. Листок. Квітка. Насіння.
6. Землеробство. Електронний посібник. Розділ 1.1.
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 1, с. 6 - 21.