Агрономія (група 1)

30.04.2021; 07.05.2021.
Тема: Технологія вирощування сільськогосподарських культур.
Уроки №33; №34. Зернові, зернобобові, круп'яні культури. Основні технологічні процеси і операції з вирощу-вання зернових. В Україні найпоширенішими хлібними злаками є озима пшениця, озиме жито, а з ярих - яч-мінь, овес. Хлібні злаки мають підвищені вимоги до вологи й відносно невеликі до тепла. Озимі хліби. Озимі пшениця, жито і ячмінь нормально розвиваються за сівби їх восени. В Україні середня врожайність озимої пше-ниці становить 41,7 ц/га, озимого жита 25,7 ц/га. Обробіток грунту під озимі залежить від попередників, вологості та забур'яненості грунту й природно-кліматичних умов господарства. У степових районах основну увагу у виро-щуванні озимої пшениці спрямовують на накопичення та збереження вологи в грунті. За розміщення її після чорного пару обробіток його починають із лущення стерні на глибину 8-10 см. Після проростання бур'янів поле орють на глибину 22-25 см плугом з передплужниками. Рано навесні пар боронують, а впродовж літа кілька разів пошарово культивують залежно від проростання бур'янів. Першу культивацію проводять на глибину 12-14 см, глибину наступної зменшують. Перед сівбою озимих розпушують грунт на глибину загортання насіння (6-8 см). Орієнтовні строки сівби озимої пшениці у північних і південно-східних районах Степу - з 20 серпня до 15 вересня. Озимі висівають суцільним рядковим способом із міжряддями 13-15 см, вузькорядним і перехресним. За достат-ньої кількості вологи в грунті найкраще  насіння загортати на глибину 5-6 см. У районах з недостатньою кількі-стю опадів глибину загортання насіння треба збільшувати до 6-8 см. Ярі хліби. До них належать яра пшениця, овес і ячмінь. Під ячменем з-поміж ярих хлібів в Україні найбільші площі посіву. У зв'язку з коротким вегетацій-ним періодом і пристосованістю до різних умов ярий ячмінь вирощують скрізь. Насіння його проростає за темпе-ратури +1...+2 град. Посухостійкість невисока, але серед ярих хлібів ячмінь найбільш посухостійкий. У сівозміні ячмінь розміщують після кукурудзи, картоплі, а також після цукрових буряків. Сіють ячмінь зазвичай по зябле-вій оранці. Весняний обробіток грунту складається з боронування й однієї культивації на глибину загортання на-сіння 6-7 см. Ячмінь належить до культур найбільш ранніх строків сівби, Навіть невелике запізнення із сівбою призводить до зниження його врожаю. В Україні середня врожайність ячменю становить 32,5 ц/га, вівса 22,6 ц/га. До зернобобових культур культур належать горох, соя, люпин, сочевиця, нут та ін.  Вони мають велике агротех-нічне значення. Унаслідок діяльності бульбочкових бактерій, що оселяються на коренях, грунт збагачується орга-нічною речовиною і біологічним азотом, засвоєним з повітря. Ці культури мають добре розвинену кореневу сис-тему, що проникає у глибокі шари грунту. Вони є добрими попередниками для багатьох зернових, технічних та інших культур. Горох - один з найкращих попередників зернових, а також просапних і олійних культур. У сіво-зміні горох розміщують після просапних - картоплі, кукурудзи, цукрових буряків. Добрими попередниками для нього є також озимі. Сіють горох одночасно з ячменем звичайним рядковим або вузькорядним способом по зяб-левій оранці. Рано навесні зяб боронують, а потім обробляють в один-два сліди культиваторами. Під час догляду за посівами має значення боронування до та після з'явлення сходів (до фази 3-4 листків). Середня врожайність го-роху в Україні становить 22.7 ц/га. Круп'яні культури - просо, гречка, рис - вирощують для виробництва пшона, гречаної і рисової круп. Гречка належить до найважливіших круп'яних культур і є єдиною незлаковою росли-ною в групі зернових культур. Гречана крупа має високі харчові й смакові якості. Гречка - це теплолюбна культу-ра, найкраще розвивається за температуви +20...+25 град. Найкращими попередниками для гречки в Лісостепу є зернові, зернобобові культури. Грунт під посіви гречки готують по різному - залежно від попередника. Після зер-нових і зернобобових стерню лущать дисковими лущильниками на глибину 5-6 см, а після проростання бур'янів - лемішними лущильниками (10-12 см); зяб орють в Лісостепу на глибину 22-24 см. З мінеральних добрив найефе-ктивнішими є на чорноземах фосфорні добрива. Навесні перед сівбою поле боронують і два-три рази культиву-ють. Гречку висівають коли грунт на глибині 10 см прогріється до температури +12...+15 град. і мине небезпека приморозків. У районах достатнього зволоження гречку висівають звичайним рядковим способом. Глибина висі-вання на важких грунтах - 3-5 см, а на легших - 4-5 см. Після сівби поле коткують, а з появою бур'янів уносять гер-біциди (до появлення сходів). Гречку починають збирати коли побуріє дві третини рослин. Середня врожайність гречки в Україні становить 13.6 ц/га. 
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділи 10.1. с. 76-78; 10.2. с. 79-80; 10.3. с. 81-82 

16.04.2021; 23.04.2021
Тема: Технологія вирощування сільськогосподарських культур.
Уроки №31, №32. Основні кормові культури та їх агробіологічні особливості. Основні технологічні процеси і операції в процесі вирощування кормових культур. У структурі посівних площ на кормові культури припадає 22-30%. Однорічні трави в системі зеленого конвеєра забезпечують твариннництво кормами у ранньовесняний, літній та пізньоосінній періоди, а в системі сировинного - доповнюють інші джерела для виготовлення силосу, сінажу та борошна. У структурі кормової групи однорічні трави займають до 30%/. За строками вирощування складні кормосуміші поділяють на ранньо- і пізньовесняні та озимі посіви. Ранньовесняні сумішки однорічних трав складаються із злакових (овес, ячмінь), бобових (вика, горох, люпин) та капустових (ріпак, суріпиця, гірчи-ця). Сіють складні кормосуміші зерно-трав'яними сівалками СЗТ-5,4. Пізньовесняні посіви на зелений корм ма-ють у складі кукурудзу, сорго суданку, сою, горох, капустові. Озимі посіви забезпечують зеленою масою тварин-ництво в пізньоосінній та ранньовесняний періоди. Це сумісні посіви озимого жита та озимої вики, озимого жи-та з ріпаком (у сівалки СЗТ-5,4Т жито засипають в зерновий відділ, а ріпак - у трав'яний). Навесні при збиранні зеленої маси у фазі цвітіння ріпака жито завершує вихід у трубку. Така маса має найвищі кормові якості. Багато-річні трави у структурі кормової групи займають 50-60%. Це бобові, злакові або злаковобобові трави. У польових сівозмінах переважають чисті посіви конюшини, еспарцету, люцерни. У грунтозахисних сівозмінах переважа-ють суміші злакових та бобових трав. Багаторічні трави в сівозміні розміщують після просапних культур і ози-мих. Сіють їх навесні рядковим способом (міжряддя 15 см, сівалки СЗТ-5,4, а насіннєві - широкорядним (міжрчддя 45 см, сівалка "Клен-4,2"). Скошують багаторічні бобові трави при одноразовому збиранні у фазі цвітіння, двоукіс-ному - перший укіс проводять у фазі бутоніза-ції, а другий - у фазі цвітін-ня або при дозрінні насіння, злакові - при утворенні злакових суцвіть. З огляду на подібність технологічних процесів заготівлі стеблові крми можна розділити на дві групи: перша - сіно і сінаж, друга - кукурудзяний силос і зерносінаж. Технологічний процес зби-рання трав на сіно складається з таких операцій: косіння (буває одночасно з плющенням); прив'ялювання трав у покосах (для пришвидчення прив'ялювання - ворушіння; згрібання у валки; підсушування у валках, збирання валків і транспортування (в тюках, рулонах тощьо) сіна до місць зберігання. Приготуваня сінажу полягає в плю-щенні скошеної трави та прив'ялюванні до вологості 50-55%. Потім траву підбирають, подрібнюють і завантажу-ють у герметизовані башти чи траншеї. Застосовують також технологію заготівлі сінажу пресуванням прив'яле-ної трави в рулонах. Силос із кукурудзи є одним із найпоширеніших видів кормів для великої рогатої худоби. Тех-ногія збирання силосних культур на силос передбачає скошування їх з одночасним подрібненням за вологості 65-70% і навантаження подріленої маси в транспортні засоби, які вивантажують її у силосні траншеї. У траншеях подріблену масу ущільнюють трамбуванням, ізолюючи її від повітря й укривають. До комплексу машин для заго-тівлі кормів входять косарки, косарки- плющилки, граблеворушилки, прес-підбирачі, засоби для навантаження й транспортування штабелів пак, кормозбиральні комбайни тощо. Кращими попередниками кормових коренепло-дів є озимі, картопля, овочеві, кукурудза. Спосіб висіву - широкорядний з міжряддями 45 см. Кормові буряки сіють просапними сівалками Vesta 8 Profi; брукву, турнепс і моркву - овочевими "Клен-4,2". Збирають коренеплоби до настання осінніх заморозків: буряки - переобладнаними буряковими комбайнами; моркву, брукву і турнепс - кар-топлекопачем.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 5. с. 95-113
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 7.4. с. 252, 7.11. с. 307-317, 326-328

02. 04. 2021; 09. 04. 2021
Тема: Технологія захисту рослин.
Урок №29; №30. Обприскування рослин. Протруювання насіння. Машини для хімічного захисту рослин. 
Хімічний захист сільськогосподарських рослин уже давно став обов'язковим агрозаходом. Він частіше здійсню-ється шляхом обрискування рослин і пртруювання насіння перед сівбою. Для виконання цих операцій застосову-ють відповідні машини. Для обприскування - обприскувачі, що вкривають сільгоспкультури розчином отруй-них речовин. протруювання виконують за допомогою протруювачів і застосовують для захисту насіння від хво-роб і шкідників. Для ефективного використання обприскувачів у різних умовах передбачено причіпні, навісні, самохідні машини із широким діапазоном базових параметрів. Слід зазначити, що дедалі більша частка в парку машин для захисту рослин, які застосовують в Україні, належить саме самохідним оприскувачам. Це пояснюєть-ся високою продуктивністю їх роботи, високою прохідністю й великим кліренсом, а отже, можливістю працюва-ти й обробляти сільгоспкультури на пізніших стадіях їх розвитку. Так ширина захвату сучасних обрискувачів ся-гає 42 м, місткість бака - 11 тис. і більше літрів. Норма внесення робочих рідин - 50-300 л/га. Робоча рідина для об-прискувачів польових культур може готуватись як у резервуарах обприскувачів, так і спеціальною машиною для приготування робочих рідин. ВАТ"Львівагромашпрект" є провідним в Україні розробником машин й обладнання для хімічного захисту рослин. Основним видом продукції є обприскувачі і протруювачі різних типорозмірів для широкого застосування. Це штангові обприскувачі - серії ОПШ; вентиляторні - ОВП, а також самохідний обприс-кувач ОСШ. Передпосівна обробка насіння сільськогосподарських культур є одним із найбільш економічних і екологічно чистих заходів із захисту рослин від хвороб і шкідників. Упродовж останніх років вимоги до якості протруювачів істотно зросли. На зміну порошкоподібним фунгіцидам прийшли рідинні препарати. Значно зрос-ли вимоги до нанесення й розподілу препаратів на кожну насінину, дотримання рекомендованої норми витрати протруйника на 1 т насіння. Зокрема це зумовило розробку й випуск ВАТ "Львівагромашпроект" сучасного камер-ного протруювача ПК-20, який застосовують на передпосівній обробці насіння зернових культур водними сус-пензіями або розчинами пестицидів. Для невелиих фгрмерських господарств призначено шнековий протруювач насіння ПНШ-3.
1. В. І. Скрипник"Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки". Розділ 4. с.72-93

15.01.2021; 22.01.2021
Тема: Технологія обробітку грунту.
Уроки №18; №19. Організація оранки, способи оранки та руху агрегатів. Начіпні та напівначіпні плуги. Безполицевий обробіток грунту. Відвальна оранка - це найпоширеніший вид оранки на глибину 20-30 см. Найважливішим у підготовці поля до роботи є розбивання поля на загони й встановлення ширини загону та поворотних смуг. Вони залежать від складу МТА, розмірів поля та умов роботи. Розбиваючи поле на заго-ни, слід враховувати, щоб їхня ширина та ширина поворотних смуг була кратною ширині захоплення агре-гату. Ширину поворотних смуг вибирають для начіпних чотири- і п'ятикорпусних плугів - 12-14 м, а для на-півначіпних - 16-20м. Оранку виконують: всклад, коли обробляють від середини до бічних сторін, рухаю-чись з поворотом праворуч, посередині загінки - звальна борозна; врозгін, коли рухаються з поворотом лі-воруч, загін обробляють від бічних сторін до середини, посередині  - розгінна борозна; комбіновано з чергу-ванням загонів всклад і врозгін. Спочатку розорюють непарні всклад, а потім парні - врозгін. Якщо напря-мок оранки не міняється, загони, які в попередньому році були виорані всклад, треба орати врозгін і навпа-ки. Для оранки з чередуванням загонів всклад і врозгін відмічають тичками середини непарних загінок, а також лінії контрольних борозен поворотних смуг. Після розмітки проорюють контрольні борозни загінок і поворотних смуг на глибину, що дорівнює половині заданої. Агрегат направляють по лінії тичок серединою трактора. Під час оранки, перед розворотом, коли задній корпус пройде контрольну  полосу, плуг виглиблю-ють. Після розвороту, коли перший корпус підійде до контрольної борозни, плуг опускають, щоб грунт за нею був зораний на повну глибину. Після закінчення оранки загінок переходять до поворотних смуг. Щоб запобігти холостим переїздам агрегату, першу поворотну смугу орють перед останнім робочим проходом аг-регату по загону. Після зорювання першої поворотної смуги агрегат робочим ходом переміщується на дру-гу й обробляє її. Поворотні смуги розорюються врозгін. Склад агрегату залежить від розмірів поля типу тракто-ра, грунтових та інших умов. Так, плуг ПЛН-3-35 агрегатується з тракторами класу 1,4; плуг ПЛН-5-35 з трак-торами класу 3. Суттєве підвищення якості оранки забезпечують обертові плуги: начіпні - PON-3-35, PON-4-40 і напівначіпні PON-7-40, які агрегатуються з тракторами класу 1,4, 3 і 5 і призначені для гладкої оранки грунту під зернові і технічні культури на глибину до 35 см. Обертовими плугами орють в одну борозну. Оранку можна розпочинатиз будь якого місця. Поля не потрібно розбивати на загінки, що заощаджує час і збільшує продуктивність роботи агрегатів. На зораному полі відсутні гребні й розгінні борозни, що значно поліпшує якість оранки. В умовах недостатньоъ вологості, або на грунтах, які пыддаються вітровый ерозії, застосовують безвідвальний обробіток грунту із залишенням стерні, а також розпушування, яке даэ змогу зберегти верхній поживний шар грунту. Безвідвальний обробіток грунту використовуэться як грунтозахис-ний. Суть безплужного обробітку полягаэ в збереженні сттруктури і щільності глибших горизонтів при якіс-ному обробітку верхніх шарів грунту на глибину висіву насіння. При такому обробітку насіння лягає на щі-льну поверхню у вологі шари, завдяки чому отримують дружні сходи; насіння бур'янів не потрапляє в гли-бину орного шару; менше втрачається влоги, оскільки шар грунту не обертається; значно прискорюється підготовка грунту під проміжні посіви кормовиж культур і під озиму пщеницю; зменшується витрата меха-нічної енергії на підготовку грунту. До комплексу машин для безплужного обробітку грунту входять культи-ватори-глибокорозпушувачі КПГ-250, КПШ-9, важкі культиватори КПЕ-3,8, голчасті борони БІГ-3, дискові бо-рони БДФП-2,4, БДВП-2,5, БДН-3, кільчасті котки. 
1. Скрипник В. І. "Розробка, виробництво, конструктивні особливості нової сільськогосподарської техніки" Розділ 1.1. с. 13-19
3. Левицька Ю. О. Основи агрономії. Розділ 4.4. с.84-85
11. Луцюк В. І. Агротехнологія. Розділ 4.1. с. 31-32